Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. Промежуточные итоги путинского руководства.
Промежуточные итоги путинского руководства. Управление государством – усиление командно-административной Системы руководства страной, возвращение к единоличной власти Вождя. Экономическая политика – эксплуатационная модель экономики, сочетающая два не сочетаемых стиля управления – попустительский для близких к власти бизнесменов и директивно-административный для остальных. Постепенное возвращение к государственной монополии прямо, в нефтегазовом комплексе и опосредованно, в высокодоходных отраслях промышленности. Манипулирование бизнесменами посредством угрозы судебного преследования за «грехи» прошлых лет экономического беззакония. Социальная политика – отказ власти от исполнения государственных социальных обязательств; отказ от принятия государственных социальных стандартов; включение механизма социальных уступок в ответ на народные протесты 2005 – 2006 годов. Жизненная среда – колоссальный контраст между публичной, показной роскошью номенклатурно-бюрократического правящего «мирка» и неустроенностью жизни огромного большинства россиян. Сохранение недопустимо низкого уровня оплаты труда наемных работников, при сверхдоходах правящей элиты («минимальная «прожиточная корзина» в Москве на 17 мая 2006 года в 20 раз ниже среднеевропейских», а цены рыночные, чаще выше среднеевропейских). Концентрация финансов в столицах и безденежье в провинции. Колоссальные финансовые ресурсы в государственной «кубышке» и безденежье в стране. Внутренняя политика – усиление государства, невыполнение властью государственных программ и обязательств. Внешняя политика – лавирование между привычкой следовать внешним «рекомендациям» и попытками (неуклюжими) продемонстрировать свою «возрастающую?» роль в мире. Статус человека – попытка превратить «простого» человека в «отформатированного человека» по меткому определению Ю. Арбатова.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Юридичний факультет Кафедра кримінального права та кримінології
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник декана/директора З навчальної роботи _____________ Лотюк О.С. «____»____________20 __ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ [1] «Актуальні проблеми кримінального права України» для студентів-магістрів 1 курсу денної форми навчання галузь знань 0304 «право» спеціальність (напрям підготовки) 6.030401 «правознавство» (шифр і назва напряму підготовки) спеціалізація – (назва спеціалізації)
КИЇВ – 2013 Робоча програма «Актуальні проблеми кримінального права України» для студентів напряму підготовки магістри денної форми навчання, 1 курс, спеціальності правознавство. «01» вересня 2013 року – 26 с.
Розробник[2]: Хавронюк М.І., доктор юридичних наук, професор
Робоча програма дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права України» затверджена на засіданні кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету
Протокол № 1 від “18” вересня 2013 року
Завідувач кафедри кримінального права та кримінології _____________________ (Андрушко П.П.) (підпис) «18» вересня 2013 року
Схвалено науково-методичною комісією юридичного факультету
Протокол від «18» вересня 2013 року №1-1 Голова науково-методичної комісії ____________________ (Безклубий І.А.) (підпис) «_____» _________________ 20___ року
Голова предметної комісії з економічних та юридичних наук при Науково-методичній раді Університету[3] _________________________________________________________ _____________________ (Луцишин З.О.) (підпис) «_____» ___________________ 20___ року
© Хавронюк М.І., 2013 рік ВСТУП
Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми кримінального права України» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань «право» з напряму підготовки 0304 «право» спеціальності – 8.03040101 «правознавство». Ця дисципліна є нормативною за спеціальністю (спеціалізацією) 8.03040101 «правознавство» і викладається у 1семестрі на 1 курсімагістратурив обсязі – 108 год.[4](3 кредити ECTS[5]),зокрема: лекції – 34 год., практичні – 0 год., семінарські заняття – 17 год., лабораторні – 0 год., самостійна робота – 57 год. У курсі передбачено 3 змістових модулі та 3 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна – іспитом. Мета дисципліни – формування у студентів-магістрів розуміння причин і наслідків здійснення державою певної кримінально-правової політики. Проте, отримання знань про новітню кримінально-правову політику в Україні є можливим лише на базі постійно поновлюваних знань про зміст кримінально-правової політики взагалі, про сучасні тенденції розвитку кримінального права у світі і зокрема в Європі, про міжнародно-правові обов’язки України в сфері боротьби зі злочинністю тощо. Завдання – формування у студентів-магістрів розуміння причин і наслідків здійснюваних державою заходів у межах кримінально-правової політики, які стосуються: - кримінального закону зокрема; - кримінально протиправного діяння; - заходів кримінально-правового впливу; - кримінальної відповідальності за окремі види кримінальних правопорушень Структура курсу складається з трьох модулів, п’яти тем. В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:1)генезис,основні етапи розвитку науки кримінального права і кримінального законодавства; 2) сутність кримінально-правової політики держави і реформ в галузі кримінального законодавства; 3) сучасні особливості кримінального закону порівняно з іншими нормативно-правовими актами; 4) особливості тлумачення кримінального закону; 5) зміст здійснюваних в Україні реформ стосовно поняття і видів кримінальних правопорушень, заходів кримінально-правового впливу, відповідальності за окремі види кримінальних правопорушень; вміти:1) обирати і застосовувати положення закону про кримінальну відповідальність, необхідні для розв’язання кримінально-правового конфлікту між державою, суспільством, потерпілим (у справах приватного обвинувачення) та особою, яка вчинила кримінальне правопорушення; 2) правильно, відповідно до його точного змісту, тлумачити закон про кримінальну відповідальність; 3) виявляти й аналізувати тенденції судової практики та оцінювати їх з точки зору відповідності закону і міжнародним зобов’язанням України; 4) критично оцінювати нові норми закону про кримінальну відповідальність та самостійно відшукувати найбільш досконалі засоби досягнення мети кримінально-правової політики у певних сферах; 5) застосовувати альтернативні способи розв’язання кримінально-правового конфлікту, зокрема заохочувальні заходи кримінально-правового впливу. Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми кримінального права України» в структурно-логічній схемі підготовки фахівців за напрямом 0304 «право» займає важливе місце як дисципліна, яка дає навички участі у підготовці концепцій і програм реформування кримінального законодавства і системи кримінальної юстиції загалом, а також в законопроектувальній роботі. Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми кримінального права України» має зв’язок з такими іншими дисциплінами, як-от: філософія права, теорія держави і права, соціологія права, порівняльне правознавство, історія держави і права, історія вчень про державу і право, конституційне право, кримінальний процес, кримінологія, судоустрій, міжнародне публічне право, право Ради Європи, право Європейського Союзу. Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1–2, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – тема 3, а в змістовий модуль 3 (ЗМ3) – теми 4 і 5. Обов’язковою є наявність оцінок за кожним із змістових модулів. Студент не допускається до складання іспиту, якщо він не має жодної оцінки з поточного модульного контролю. Оцінювання за формами контролю [6]:
Для студента, який з поважних причин був відсутній на семінарах (і набрав сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум 60 балів для одержання іспиту), обов’язковим є відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання. З дозволу викладача такому студентові надається можливість здати пройдений матеріал для отримання необхідної кількості балів з поточного контролю шляхом виконання спеціального тесту/контрольної роботи/реферату підвищеної складності, за виконання яких можна набрати до 10 балів. Відпрацювання та перездача МКР здійснюються відповідно до Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу. Крім того, в межах Модулів 1, 2 і 3 передбачена факультативна форма оцінювання поточної успішності студентів – їх активність на семінарі. Максимальна кількість балів щодо цієї форми – 3 бали. Студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків, а також були учасниками олімпіад, конкурсів, тощо можуть присуджуватися додаткові бали – усього не більше 10 балів. Окремо оцінюються статті в наукових журналах і опубліковані в збірниках конференцій наукові повідомлення за темою курсу. Підсумкова кількість балів за змістовий модуль виставляється (відповідно до Положення про порядок оцінювання знань студентів – за вибором викладача) як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної роботи. Облік балів ведеться в електронному Журналі обліку успішності студентів, паперовий варіант якого роздруковується після закінчення семестру. Складовими, які враховуються при обчисленні протягом семестру підсумкової оцінки (в балах), є (в дужках вказані максимальні показники цих складових): а) поточна успішність – максимум 40 балів; б) іспитова робота (підсумкова комплексна контрольна робота) – максимум 60 балів. При простому розрахунку отримаємо (як приклад) :
При цьому, кількість балів: · 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни; · 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання; · 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»); · 65-74 відповідає оцінці «задовільно»; · 75-84 відповідає оцінці «добре»; · 85-89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»); · 90-100 відповідає оцінці «відмінно». Шкала відповідності (за умови іспиту)
|
