Д) Державна реєстрація земельних ділянок

 

Засади державної реєстрації земельних ділянок визначаються ст.24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим ПКМ від 17.10.2012 №1051. Зокрема, згідно із ст.24 Закону:

«1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в містах Києві та Севастополі, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, районі.

3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

…

8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

…»

 

		Приклад Поземельної книги(цифрову копію збільшеного розміру див. на сайтіwww.amm.org.ua)

 

NB. Термін «реєстрація» походить від слова «реєстр», яке з’явилося в українській мові через польське «rejestr» від латинського «regestrum» – внесене, записане. Воно означає список, письмовий перелік кого-небудь або чого-небудь; книгу для запису справ, документів, майна, земельних володінь тощо¹⁷.

 

Витяг з Поземельної книги (цифрову копію збільшеного розміру див. на сайті www.amm.org.ua)

 

Проблема. У містах Києві, Одесі, Севастополі, Сімферополі, Харкові, Миколаєві, Чернівцях та деяких інших міськрадами у складі їхніх виконавчих органів створені управління земельних ресурсів поза межами єдиної системи органів земельних ресурсів, які перебрали на себе функції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, зокр., у питаннях посвідчення прав на земельні ділянки¹⁸.

Постановою ВГСУ від 20.04.2010 К-8025/09 по справі за позовом Київради до Держземагентства України про визнання протиправним та скасування п.1.4, абз.3, 5, 6, п.1.16, другого речення п.2.14, п.п.3.1, 3.2, 3.10, першого та четвертого речення п.5.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затв. наказом Держкомзему України від 04.05.1999 №43¹⁹ позов було задоволено. Цим самим суд фактично «освятив» практику видачі та реєстрації державних актів виконавчими органами місцевих рад.

На наш погляд, задовольняючи позов, суд допустив помилку, пославшись на положення ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» і вважаючи, що оспорювані положення Інструкції порушують права органів місцевого самоврядування. Судом не враховано, що більш пізні положення ЗКУ фактично передали відповідні повноваження державним органам земельних ресурсів (ст.ст.202, 204).

ЗУ «Про Державний земельний кадастр» (п.11 розд.VII) здійснення повноважень із ведення Державного земельного кадастру виконавчим органом Київради до 2020 року «узаконено» (фактично, «заднім числом»). Втім, згодом (04.07.2012) дане положення було з закону виключене.