ВАРІАНТ № 5

 

1. Одностороння колізійна норма – це норма, яка:

д) може бути застосована тільки судом;

е) відсилає до права одної держави;

ж) має тільки одну прив’язку;

з) має об’єм і не має прив’язки.

 

2. Встановлення змісту іноземного права в Україні є обов'язком:

г) суду;

д) сторін;

е) Міністерства юстиції України.

3. Українське законодавство закріплює:

г) концепцію функціонального імунітету;

д) концепцію абсолютного імунітету;

е) одночасно концепцію функціонального імунітету й концепцію абсолютного імунітету, кожна з яких діє у своїй сфері.

 

4. Спадкові відносини регулюються:

г) правом держави, в якій складено заповіт;

д) правом держави, в якій спадкодавець мав останнє місце проживання;

е) правом держави, в якій знаходиться рухоме майно спадкодавця.

 

5. При укладенні шлюбного договору подружжя:

г) може обрати право, яке буде застосовуватись;

д) не може обрати право, яке буде застосовуватись;

е) може обрати право, яке буде застосовуватись, за умови, що воно не буде порушувати права дружини.

 

6. Принцип «тісного зв’язку» розробив:

д) К. фон Савиньї;

е) Л.А. Лунц;

ж) С.С. Алексєєв;

з) К. Маркс.

 

7. Уніфікацією норм МПрП займаються:

д) УНІДРУА;

е) УрГЮА;

ж) ІКАО;

з) Уряд України.

 

8. Встановлення батьківства визначається:

д) особистим законом дитини;

е) особистим законом батька;

ж) особистим законом дитини на момент її народження;

з) особистим законом матері дитини.

 

9. Визначення зовнішньоторговельного договору вміщено:

д) у Цивільному кодексі;

е) у Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.;

ж) у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

з) визначення відсутнє в національному законодавстві України.

 

10. Право власності на майно, що перебуває в дорозі, регулюється по законодавству України:

г) правом держави місця відправлення майна;

д) правом держави місця призначення майна;

е) правом держави місця знаходження комерційного підприємства продавця.

11. Колізійні норми являються нормами:

д) охоронними;

е) спеціалізованими;

ж) регулятивними;

з) формально-визначеними.

 

12. Специфічною умовою зовнішньоекономічних угод є:

г) умова про ціну;

д) пророгаційна угода;

е) базисні умови поставки.

 

13. Справи про іноземне усиновлення розглядаються в Україні:

г) світовими суддями;

д) судами загальної юрисдикції України;

е) Верховним судом України.

 

14. Апостилювання здійснюється на підставі:

д) конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р.;

е) Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р.;

ж) угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних з здійсненням господарської діяльності, 1992 р.;

з) Гаазької конвенції про одержання за кордоном доказів по цивільних і торговельних справах 1970 р.

 

15. У випадку наявності угоди про розгляд суперечки третейським судом державний господарський суд:

г) залишає позовну заяву без розгляду;

д) припиняє провадження по справі;

е) розглядає справу по суті.

16. Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів не регулює:

г) форму договору;

д) питання недійсності договору;

е) форс-мажорні обставини.

17. Іноземне право застосовується вітчизняним судом у якості:

д) права;

е) факту;

ж) доказу;

з) допоміжних засобів для усунення прогалин у правовому регулюванні.

 

18. Форма заповіту, складеного за кордоном, у відношенні майна, що перебуває в Україні, визначається:

г) українським правом;

д) загальними принципами права й справедливості;

е) правом держави місця складання заповіту або українським правом.

 

19. Спадкування автомобіля, який зареєстровано в Україні, регулюється:

г) особистим законом спадкодавця;

д) правом держави, в якій знаходиться автомобіль;

е) правом України.

 

20. Нормативною підставою виконання рішень іноземних державних судів є:

д) Гаазька конвенція 1954 р. з деяких питань цивільного процесу;

е) Нью-Йоркська конвенція 1958 р. про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень;

ж) договір про правову допомогу;

з) міжнародно-правовий звичай.

21. Колізійні норми містяться в:

д) Віденська конвенція 1980 г. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів;

е) Конвенції 1954 р. з питань цивільного процесу;

ж) Конвенції СНД 1993 р. про правові відносини і правову допомогу по цивільним, сімейним і кримінальним справам;

з) Загальна декларація прав людини і громадянина 1948 р.

 

22. Українське законодавство:

д) забороняє обхід закону;

е) дозволяє обхід закону;

ж) забороняє обхід закону в прямо встановлених законом випадках;

з) не регулює дане питання.

 

23. Особистий закон фізичної особи визначається по:

е) lex fori;

ж) lex loci contractus;

з) lex loci delicti commissi;

и) lex causae;

к) lex patriae.

 

24. За національним законодавством зовнішньоекономічна угода повинна бути укладена в наступній формі:

г) усній;

д) письмовій;

е) нотаріальній.

 

25. Шлюби між іноземцями, укладені за межами України, визнаються дійсними в Україні, якщо вони відповідають:

г) особистому закону подружжя;

д) праву місця укладення шлюбу;

е) праву України.

 

26. Національними джерелами МПП є:

д) міжнародні договори та звичаї, доктрина МПП;

е) національне та іноземне законодавство;

ж) національне законодавство України та міжнародні договори;

з) національне законодавство, судова та арбітражна практика, міжнародний договір та міжнародний звичай.

 

27. Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом, визначається:

г) згідно з колізійними нормами іноземного законодавства;

д) згідно з матеріальними нормами національного законодавства;

е) згідно з колізійними нормами національного законодавства.

 

28. Особистим законом юридичної особи за національним законодавством України є:

г) право держави місця здійснення основної діяльності;

д) право держави місцезнаходження основного капіталу;

е) право держави місцезнаходження юридичної особи.

 

29. За українським законодавством до договорів перевезення

застосовується:

г) право держави перевізника;

д) право держави відправника вантажу;

е) право держави одержувача вантажу.

 

30. Права та обов’язки батьків і дітей за українським законодавством визначаються:

д) особистим законом дитини;

е) законом місця проживання дитини;

ж) законом місця проживання батьків;

з) законом місця народження дитини.