РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОКРЕМИХ ЗАВДАНЬ

Завдання 1. Побудувати три проекції піраміди SABCDза координатами її вершин. Визначити видимість, вказати положення ребер та граней відносно площин проекцій.

Видимі лінії зображуються суцільними товстими лініями, а невидимі ребра піраміди – штриховими, усі побудови - суцільними тонкими.

Завдання 1 виконується на лівій половині аркуша, а на правій - завдання 2.

Задачі мають бути виконані так, щоб поле аркуша було заповнене рівномірно

Приклад виконання наведено на рисунку 2.1.

 

Завдання 2. Заміною площин проекцій визначити:

1) відстань від точки С до прямої АВ;

2) дійсну величину двогранного кута при ребрі AS;

3) дійсну величину трикутника AВS.

На кресленні мають бути нанесені позначення усіх точок, осей і площин проекцій.

Приклад виконання наведено на рисунку 2.1.

 

Завдання 3. Побудувати три проекції лінії перетину багатогранника площиною, натуральний вигляд перерізу та розгортку його бічної поверхні з нанесенням лінії перетину.

В усіх варіантах січна площина вважається необмеженою. Багатогранник слід залишати цілим, тобто відсічену частину не треба видаляти ні на проекціях, ні на розгортці його бічної поверхні. На проекціях багатогранника необхідно показати побудову усіх вершин лінії перетину

Крім того, необхідно показати й позначити точки перетину прямих, якими подана січна площина, з багатогранником, якщо вони є.

Видимість необхідно визначати, вважаючи січну площину прозорою, а багатогранник непрозорим.
У разі значної насиченості креслення не обов'язково проводити всі лінії зв'язку на всьому їх протязі - достатньо показати невеликі відрізки їх біля відповідних проекцій точок.

Приклад виконання наведено на рисунку 2.2.

 

Завдання 4. За аксонометричним зображенням моделі виконати її креслення. Модель має дві площини симетрії, отвори і пази наскрізні. Виконати необхідні розрізи. Нанести розміри. Побудувати похилий переріз деталі (задається викладачем).

Якщо бракує місця, допускається розташовувати переріз з поворотом, доповнюючи напис відповідним знаком. Якщо переріз розпадається на окремі частини, то для підвищення точності побудов та полегшення контролю цих побудов необхідно показувати суцільними тонкими лініями контури, що об'єднують переріз у цілу фігуру.

Штрихування на розрізах і в перерізі мають бути однаковими.

Приклад виконання наведено на рисунку 2.3.

Завдання 5. З’єднання деталей.

Перед виконанням цього завдання необхідно вивчити методичні вказівки«З’єднання деталей» [9].

Допоміжні матеріали для виконання завдання «З’єднання деталей» надано в табл. 2.

Приклад виконання цього завдання показано на рисунку 2.4.

На аркуші необхідно накреслити:

- спрощене зображення з’єднання болтом (рис. 2).

- гніздо свердлене під шпильку (рис. 3).

- гніздо нарізане під шпильку (рис. 4).

- шпильку (табл. 2).

Довжина шпильки l₁ = b(табл.1)+S(табл.4)+H(табл.3)+k(0,3 … 0,5)d.

Одержане число округлити до найближчої стандартної довжини: 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110, 115, 120.

 

Завдання 6. Складальний кресленик.

Перед виконанням завдання необхідно вивчити методичні вказівки«Складальний кресленик» [10].

Виконується 3 завдання:

- складальнийкресленик «З’єднання шпилькою» (рис. 2.5). Допоміжні матеріали для виконання завдання «З’єднання шпилькою» надано в табл. 2-4.

- схему поділу виробу на складові частини (рис. 2.6).

- специфікацію (рис. 2.7).

Завдання 7. За складальним креслеником виконати:

- робочий кресленик деталі (приклад - деталь1 на рис. 2.8);

- робочий кресленик та прямокутну ізометрію деталі з вирізом 1/4 частини (приклад - деталь 2 на рис. 2.9).

На кресленні слід передбачити необхідні вигляди, виконувати необхідні розрізи та перерізи так, щоб виявити внутрішні контури деталі, а також нанести розміри всіх елементів деталі. Рекомендується поєднувати, коли це можливо, половину вигляду з половиною розрізу. Лінії невидимих контурів, як правило, показувати не слід.

На робочому кресленні деталі повинні бути показані також і ті елементи, які на складальному кресленні можуть не показуватися, або показані спрощено (різь, фаски, канавки, ливарні радіуси, гнізда під гвинт тощо).

Габаритні розміри деталей визначаються шляхом вимірювань за складальним кресленням виходячи із масштабу зображення.

Варіанти індивідуальних завдань наведені в електронному вигляді в папці «Завдання для деталювання».

 

Додаток 1

 

Приклади виконання графічних завдань

 

 

 

Рис. 2.1

 

Рис. 2.2

 

Рис. 2.3

 

Рис. 2.4

 

Рис. 2.5

 

Рис. 2.6

 

Рис. 2.7

 

Рис. 2.8

 

Рис. 2.9

 

Додаток 2

Варіанти завдань