Загальні положення про підряд

1. Глава 61 ЦК містить §1 (ст.ст.837—864), присвячений загальним положенням, що застосовуються, як зазначається вище, до окремих видів договорів підряду (побутового та будівельного, підрядуна проектні та пошукові роботи), якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Таким чином, норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарно-му порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремимвидам підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, що регулює конкретний вид підряду, є перешкодою для застосування до цього видупідряду відповідної норми, що міститься в загальних положенняхпро підряд.

2. Частина 1 ст.837 ЦК закріплює легальне визначення договору підряду, згідно з яким за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язуєтьсяприйняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Аналіз чч.і, 2 вказаної статті дає підставистверджувати, що хоча законодавець і не дотримується єдності термінології, вказуючи, в одному випадку тільки на роботу як на предмет договору, а в другому — І на роботу, і на її результат (до речі,' при регулюванні окремих видів договору спостерігається така тенденція (ст.ст.876, 887 ЦК), між тим предметом цього договору єбудь-яка робота, що виконується на завданням замовника. Результат роботи — це та матеріалізована форма, наприклад об'єкт будівництва, проектно-кошторисна документація, що опосередковуютьвиконану роботу. Такий підхід до визначення предмету договору

підряду спостерігається і в загальних положеннях про зобов'язання (ч.І ст.509 ЦК).

3. Договір підряду — консеисуальний договір, який вступає всилу з моменту укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма Істотними умовами.

Це оплатимй договір, оскільки виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника, хоча не можна не відзначити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, можна віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої йому в найм, або обов'язок наймодавця проводити капітальний ремонт речі, переданої у найм іншій особі (ст.776 ЦК), Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знайшов свого закріплення.

Це двосторонній договір, оскільки і н_а.хтороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і навпаки.

4. Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні,так і юридичні особи. Відповідно до ч.З ст.837 ЦК для виконанняокремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник(субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, щосвідчить про можливість виконання цих робіт особисто тим підрядником, що має на це дозвіл. Це стосується, наприклад, виконанняавіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-будівельнійдіяльності тошо.

5. ЦК закріпив як загальну для всіх видів договору підрядуконструкцію "генерального підряду", тобто систему взаємовідносин між сторонами, за якою робота може виконуватися підрядником або особисто, або за допомогою інших осіб (субпідрядників),якщо особисте виконання роботи не передбачено договором. В останньому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Прицьому підрядник залишається відповідальним перед замовником зарезультат діяльності субпідрядників (§1 ст.838 ЦК).

Система "генерального підряду" традиційно застосовувалася у будівництві або при проведенні проектних та пошукових робіт. Генеральний підрядник, уклавши договір будівельного підряду з замовником, укладає субпідрядний договір з субпідрядником. Субпідрядний договір — це різновид договору підряду, на який розповсюджується дія як загальних положень про договір (глави 52, 53 ЦК), так і дія загальних положень про договір підряду. До особливостей цього договору слід віднести те, що предметом його, зокрема у будівництві, є не об'єкт будівництва в цілому, а лише комплекс тих чи Інших робіт, для виконання яких генпідрядник передає субпідряднику технічну документацію, будівельні матеріали тошо. Між тим умови субпідрядного договору мають відповідати умовам договору підряду, для виконання якого залучається субпідрядник.

6. ЦК зберіг традиційний підхід до визначення умов договорупідряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підряд-

ника. Ця характерна для договору підряду умова вказана і в ст.855 ЦК. Ризик підрядника полягає в тому, що в разі випадкового знищення предмету договору підряду до здачі його замовникові або у разі, якщо закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу, а якщо оплата частково була здійснена, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повернути ці виплати.

Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи, підрядник має право на оплату роботи.

7. ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст.842), поклада-ючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку — на сторону, яка його пропустила. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встановлено договором або законом.

8. При виконанні підрядних робіт підрядник наділяється специфічними обов'язками та правами. Зокрема підрядник зобов'язанийвживати заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником (ст.841); своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника тощо(ст.847 ЦК). Водночас він має право на ощадливе ведення робіт заумови забезпечення належної їх якості (ст.845), право на притриманая результату роботи, устаткування, залишок невикористаногоматеріалу, якщо замовник не сплатить встановленої ціни роботи(ст.856 ЦК).

Відповідні обов'язки та права має замовник. Так, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ст.850 ЦК) і має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ст.849 ЦК).