Системи підтримки прийняття рішень

Перед прийняттям багатьох управлінських рішень необхідно швидко розрахувати та оцінити цілий ряд аналітичних коефіцієнтів (частки валового прибутку, чистого прибутку, експлуатаційних витрат, відшкодувань і знижок і ін.) по оперативним даним і звітам про результати. Тому на робочих місцях управлінців поширюються системи штучного інтелекту (СШІ), що імітують на комп’ютері процеси мислення й прискорюють їх.

СШІ — це складна програмна система, що імітує на комп’ютері мислення людини (маніпулює знаннями) з метою одержання задовільного й ефективного рішення у вузькій предметній області.

• Експертні системи, засновані на знаннях, відносяться до систем підтримки прийняття рішень (СППР),. Традиційні СППР універсальні і застосовуються для рішення унікальних проблем у різних предметних областях, а ЕС дають відповіді на питання у вузькій предметній області і роблять висновки, що міг би зробити людина-професіонал високої кваліфікації. Інтеграція традиційної СППР із ЕС утворить більш складну структуру – так звану експертну систему підтримки прийняття рішень (ЕСППР). Така система, виходячи з загальних вимог до ЕС, повинна надавати крім порад кінцевому користувачу ще і універсальні засоби вільного моделювання.

• Поряд з могутніми інтегрованими ЕС електронні таблиці дозволяють кінцевому користувачу самостійно доповнити дані своїх таблиць (базу фактів) елементами штучного інтелекту (базою знань, механізмом висновку та інтерфейсом користувача).

За сферами використання ЕС їх можна розділити на виробничі й управлінські. Виробничі ЕС дають експертний висновок по керуванню виробничими процесами, управлінські – допомагають управлінцям приймати рішення. Особливо ЕС ефективні при рішенні аналітичних задач.

Відомі 10 напрямів застосування ЕС в управлінській діяльності:

1. Інтерпретація – опис ситуації за інформацією, що надходить від датчиків фактів.

2. Прогноз – визначення ймовірних наслідків ситуацій. Системи прогнозування іноді використовують імітаційне моделювання –програми, що відбивають причинно-наслідкові зв’язки на основі яких по значенням даних, що вводиться, генеруються різні ситуації. Для цих цілей в економічному аналізі поряд зі спеціальними програмами можна використовувати електронні таблиці, що відтворюють в електронній моделі арифметичні і логічні взаємозв’язки показників. Відповідно до значення показника та його зміни можна зробити певний висновок.

3. Діагностика – виявлення причин неправильного функціонування системи на основі результатів спостережень.

4. Проектування – створення проекту з наперед визначеним кінцевим результатом при заданих умовах.

5. Планування – визначення послідовності дій, які дадуть можливість досягнути поставлену мету.

6. Спостереження – фіксація параметрів процесу та визначення їх відхилення від запланованих.

7. Аналіз – вироблення вказівок щодо виправлення відхилення від запланованого функціонування системи.

8. Регулювання – практична реалізація послідовності запропонованих вказівок щодо відновлення функціонування системи.

9. Навчання – визначення існуючого стану системи, її організація і спрямування на оволодіння певним об’ємом знань, умінь, навичок, переконань, стилем поводження.

10. Управління – управління функціонуванням об’єкта як цілісною системою.

Інтелектуалізація електронних таблиць (як сховищ головних економічних фактів об’єкта керування) дозволяє після введення числових даних у таблицю автоматично одержувати в ній не тільки числовий результат, але і символьну оцінку ситуації, виконуючи також імітаційне моделювання (програвання) можливих ситуацій

СППР є головною категорією управлінських інформаційних систем. Інтеграція ЕС і СППР стане ведучою характеристикою ІС майбутнього, підсилить рівень комп’ютеризації за підтримкою прийняття рішень, полегшить розробку експертних систем кінцевими користувачами-експертами.Експертні системи допомагають компаніям фіксувати коштовні знання провідних спеціалістів (експертів), перш ніж вони залишать організацію. Цьому сприяє новий напрямок «бізнес-процес-реінжиніринг» (перепроектування бізнесів-процесів).

Зібрана інформація може розділятися на кілька програмних продуктів і баз знань, а також може відтворюватися в різних місцях і цілях (тренування новачків, надання їм копій експертної системи, розподіл по організації). Ефективне використання ЕС може дозволити фірмі побудувати базу знань стратегічних інформаційних ресурсів. Найпростіший тип експертних систем заснований на представленні знань у виді правил, що сприймаються кінцевим користувачем легко й інтуїтивно.

 

[1] Ця частина Інтернету має неофіційну назву Рунет (ru – домен Росії в URL, net – мережа).