Дослідницькі вміння. Етика дослідника

Якщо експериментатор прагне бути вартим цього імені, він повинен бути одночасно теоретиком і практиком. Клод Бернар, французький учений-фізіолог

Хороший психолог легко введе тебе

в свій стан.

Карл Краус, австрійський письменник

На початку дослідження досліднику потрібно встановити довірливі, дружні стосунки з піддослідними. Не можна займати позицію того, хто перевіряє. На успіхи і невдачі треба реагувати стримано, емоційно ней­трально. Якщо хвалити, то за старанність і роботу. Краще не говорити про помилки (за винятком, коли це потрібно за умовами експерименту).

Темп проведення бесіди повинен відповідати індивідуальним особли­востям піддослідного (давати час подумати, якщо це потрібно). Уникати всього того, що відвертає увагу респондента.

Етика наукового психологічного дослідження, або принципи гума­нізму дослідника:

1) Неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здо­ров'ю піддослідних.

2) Не посягати на основні права людини, особливо коли досліджують дітей або людей поважного віку, тобто тих, хто надмірно від когось за­лежний {«Не зашкодь!»)

3) Дослідник повинен спиратися на позитивне піддослідного, шукати резерви для його вдосконалення та створювати умови для реалізації при­хованих можливостей. Навіть коли результати негативні, піддослідний повинен відчувати свою значущість, бути впевненим у досягненні пози­тивного результату наступного разу.

4) Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) брати участь у дослідженні. Добровільна участь і одер­жана від піддослідного інформація ніяк не винагороджується.

5) Треба дотримуватися конфіденційності виявлених результатів, пе­редбачати можливі наслідки дослідження, особливо при негативному оці­нюванні («низький рівень», «схильний до агресії», «низька самооцінка» тощо), а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослід­ження мають право отримувати інформацію про себе, але лише у формі, доступній їхньому розумінню. Одночасно обережно треба ставитися до їхнього психічного здоров'я.

6) Потрібно організовувати дослідження (особливо для молодших) ці­кавим, рівним для всіх учасників та інформативним (особливо для стар­ших).

7) Діяльніший підхід до вивчення психіки полягає в дослідженні сту­дента в різних видах діяльності, особливо в навчально-професійній ді­яльності - провідній діяльності студентського віку.

Дослідницькі вміння викладача-дослідника:

1) Здібність виокремити проблемну ситуацію, побачити її. Для цього необхідні знання теорії стосовно проявів явища та критеріїв його оціню­вання.

2) Уміння точно сформулювати питання відповідно до проблемної ситуації. До того ж уникати узагальнень на основі поодиноких фактів, а також висувати пояснювальні припущення для належного тлумачення фактів, особливо якщо одержані факти не відповідають гіпотезі. Важли­во фіксувати суперечності в отриманій інформації.

3) Знати понятійний апарат науки, чітко визначати зміст поняття, яке використовується в дослідженні, уміти аналізувати і співвідносити різні тлумачення термінів, знаходити пояснення суперечливим думкам.

4) Мати різний інструментарій пояснення (аналіз, порівняння, уза­гальнення, конкретизація, систематизація тощо).

5) Наукова проникливість, здатність критично оцінити здобуті резуль­тати та визначити перспективи подальшої розробки проблеми.

Отже, психологія вищої школи як наукова галузь має необхідні ме­тодологічні засоби (методи і прийоми) для дослідження всього загалу психологічних проблем, розв'язання яких сприяють вдосконаленню на­вчально-виховного процесу у ВНЗ і підвищенню якості вищої освіти.

Питання для самоконтролю

1. Визначити предмет і завдання психології вищої школи. Яке місце і значення цієї дисципліни в системі підготовки майбутніх викладачів ВНЗ?

2. Доведіть, що психологія вищої школи слугує вирішенню завдань ре­формування вищої освіти.

3. Визначити основні категорії психології вищої школи та довести їхню єдність у розв'язанні завдань професійної підготовки фахівця з ви­щою освітою.

4. Назвати низку проблем психології вищої школи в умовах сучасного ре­формування вищої ОСВІТИ в Україні та визначити шляхи їх вирішення.

5. Якщо сучасна вища освіта зазнала кризи, чи доцільно замінити її системою Інтернет або консалтингу? Порівняти поняті я «знання» та «ін­формація».

6. Пояснити сутність і причини висування психологами нових прин­ципів психології (В.П Зінченко: «Єдність афекту та інтелекту»; С.Д. Смирнов: «Від діяльності до особистості»). Чи пов'язані ці принципи з реформуванням сучасної вищої освіти?

7. Обґрунтуйте основні шляхи гуманітаризації сучасної освіти.

8. Що дає фахівцю опора на методи наукового пізнання?

9. Які вимоги ставляться до методів науково-психологічного дослід­ження?

10.Назвіть основні етапи психологічного дослідження.

11.Які особливості психологічних досліджень у галузі вищої освіти?

12.Чому, коли проводиться формувальний експеримент, обов'язково по­трібно створювати не лише експериментальну, а й контрольну групу досліджуваних?

13.Назвіть актуальні, на Ваш погляд, теми психологічного дослідження в галузі психології вищої школи. Які психологічні методи дослідження можна застосувати для їхнього вивчення?

14.Викладач-дослідник: фантастика чи реальність? Якими якостями по­винен володіти дослідник психологічної сфери особистості?

15.У чому полягає такт і дотримання етичних норм при проведенні пси­хологічного дослідження?

16.Чи обов'язково повинна бути згода студентів на проведення з ними психологічного дослідження? Обґрунтуйте свою думку на підставі методології та етичних принципів психологічного дослідження.