Вимоги, які висуваються до системи зв`язку і АУВ.

Виконання завдань, які покладені на систему зв’язку і АУВ можливо в тому випадку, якщо вона буде відповідати наступним вимогам:

Бойова готовність;

Стійкість;

Мобільність;

Перепускна спроможність;

Безпека зв’язку.

Бойова готовність - це здатність системи зв’язку і АУВ у визначений термін розпочати забезпечення управління військами та зброєю за будь-яких умов обстановки.

Стійкість - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечити управління військами та зброєю в умовах впливу на неї усіх чинників (шкідливих факторів). Стійкість системи зв’язку обумовлюється її живучістю, завадостійкостю і надійністю.

Живучість - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати управління військами та зброєю в умовах впливу на неї зброї противника.

Завадостійкість - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати управління військами та зброєю в умовах впливу на неї радіозавад усіх видів. Завадостійкість складається з завадозахищеності та електромагнітної сумісності.

Завадозахищеність - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати управління військами та зброєю в умовах дії навмисних завад противника.

Електромагнітна сумісність системи зв’язку і АУВ - це здібність радіоелектронних засобів одночасно функціонувати в умовах експлуатації з необхідною якістю, під час впливу на неї непередбачених радіозавад і не створювати неприпустимих радіозавад іншим радіоелектронним засобам.

Надійність - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати військовий зв’язок, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у межах, передбачених нормативною технічною документацією.

Мобільність - це здатність системи зв’язку розгортатися, згортатися, переміщуватися, змінювати свою структуру відповідно до обстановки.

Перепускна спроможність - це здатність системи передавати задані потоки повідомлень за одиницю часу.

Безпека зв’язку - це здатність системи зв’язку забезпечувати розвідзахищеність та імітостійкість.

Розвідзахищеність - це здатність системи зв’язку протистояти розвідці противника.

Імітостійкість - це здатність системи зв’язку протистояти введенню до неї хибної інформації, несанкціонованому доступу до інформації, яка передається або приймається, нав’язуванню хибних режимів роботи засобам зв’язку.

Мережа радіорелейного, тропосферного та проводового зв’язку. Призначення та склад її елементів.

Мережа радіорелейного, тропосферного й проводового зв’язку (РРТПЗ) представляє собою сукупність радіорелейних, тропосферних, проводових ліній і комутаційних засобів вузлів зв’язку які утворюють типові канали передачі й групові тракти. Мережа РРТПЗ як правило уміщує радіорелейні, тропосферні та проводові лінії прямого зв’язку, опорну мережу і лінії прив’язки до неї:

а) опорну мережу зв'язку (стаціонарну та польову) (ОМЗ):

- осі;

- рокади;

- опорні вузли зв’язку (ОВЗ);

- допоміжні вузли зв’язку (ДВЗ).

б) лінії (напрямки) прямого зв'язку між ВЗ пунктів управління:

- тропосферні;

- радіорелейні;

- провідні.

в) лінії прив’язки вузлів зв'язку пунктів управління до ОВЗ ОМЗ:

- радіорелейні;

- провідні;

- тропосферні.

Радіорелейні, тропосферні й проводові лінії прямого зв’язку розгортаються безпосередньо між вузлами зв’язку пунктів управління. Сили й засоби для їх розгортання можуть виділятися як кожним вузлом зв’язку так і начальником напрямку зв’язку (ННЗ) від старшого штабу до підлеглого.

Лінія прив’язки – лінія зв'язку, що з’єднує ВЗ ПУ або ДВЗ з ОВЗ або вузлом прив’язки (державної мережі зв'язку), яка призначена для передачі каналів зв'язку з опорної мережі на вузли зв'язку пунктів управління або ДВЗ. Для їх розгортання використовуються проводові, радіорелейні та тропосферні (велика відстань) засоби зв'язку. Прив’язка вузлів зв'язку пунктів управління об’єднань до опорної мережі повинна здійснюватися, як правило, до двох опорних вузлів, один з яких розгорнутий на головній вісі зв'язку.