Принципи побудови системи зв`язку і АУВ.

Під принципами побудови системи зв'язку розуміють основні керівні ідеї, положення, які визначають структуру і порядок функціонування системи зв'язку і АУВ. Вони відпрацьовані на основі наукового узагальнення досвіду організації зв'язку під час бойових дій, навчань військ і аналізу сучасних вимог до управління військами в бою.

Основними принципами побудови системи зв'язку і АУВ являються:

- організація прямого зв'язку між ВЗ пунктів управління,

- організація зв'язку через ОВЗ та ДВЗ (ОМЗ),

- комбінований.

Принцип прямого зв'язку – заключається в тому, що зв'язок від пунктів управління старшого штабу з пунктами управління підлеглих і взаємодіючих частин встановлюється безпосередньо, по напряму. По цьому принципу вузли зв'язку розташовуються тільки на пунктах управління з’єднань, частин і підрозділів.

Система зв'язку і АУВ, структура якої побудована за принципом прямого зв'язку, має ряд важливих для тактичної ланки позитивних сторін:

- система зв'язку і АУВ будується в найбільш короткі строки,

- забезпечується її висока бойова готовність,

- порівняно просто вирішуються питання щодо встановлення та забезпечення зв'язку усіх видів,

- чітко визначається відповідальність за забезпечення зв'язку,

- полегшується управлення СЗ і АУВ та організація охорони і оборони ВЗ пунктів управління.

Разом з цим, принципу прямого зв'язку притаманні і деякі недоліки:

- знаходження на вузлах зв'язку ПУ великої кількості різних засобів зв'язку ускладнює їх маскування, підвищує вразливість системи зв'язку і АУВ від вогню супротивника, ускладнює вирішення питань ЕМС РЕЗ,

- мала ефективність по використанню багатоканальних засобів зв'язку,

- ускладнюється отримання обхідних каналів зв'язку між ВЗ ПУ і також знижується рухомість ВЗ ПУ.

Принцип організації зв'язку через ОВЗ та ДВЗ (через ОМЗ) передбачає таку структуру побудови системи зв'язку і АУВ, при якій зв'язок від пунктів управління старшого штабу з пунктами управління підлеглих частин забезпечується не напряму, а через систему опорних та допоміжних вузлів зв'язку.

Цей принцип має такі переваги:

- більш ефективніше використовуються багатоканальні засоби зв'язку,

- скорочення кількості засобів зв'язку на вузлах зв'язку ПУ підвищує їх мобільність.

- можливість встановлення за коротший час проводового і радіоре- релейного зв'язку при зміні оперативно-тактичної побудови військ, перегрупуванні і зміні пунктів управління,

- можливість створення обхідних каналів зв'язку,

- більш висока живучість системи зв'язку;

Однак використання цього принципу приводить до збільшення часу на складання каналів зв'язку при ручному способі вимірювання каналів і їх комутації на ОВЗ та ДВЗ, ускладнюється структура СЗ і АУВ та управління зв’язком.

Практично в теперішній час, почиаючи з ОТЛУ при побудові системи зв'язку і АУВ використовується комбінований принцип раціонального поєднання прямих зв’язків і зв’язків через опорні (допоміжні) вузли зв’язку.

Принцип вимагає такого співвідношення між прямими (безпосередніми) зв’язками й зв’язками через опорні (допоміжні) вузли в системі і на кожному напрямку зв’язку, при якому можуть найбільш успішно вирішуватись завдання зв’язку в даних умовах. Необхідність одночасного розгортання й використання ліній прямого зв’язку й опорних (допоміжних) вузлів на напрямках диктується завданнями забезпечення стійкості управління військами в складних умовах сучасного бою(операції), а також відомими перевагами й недоліками кожного із цих способів організації зв’язку. Вирішення питання використання кожного способу в системі зв’язку і АУВ здійснюється також з урахуванням наявності сил і засобів зв’язку, стану обладнання району бою (операції) у відношенні зв’язку, характеру й напрямків дії військ, фізико-географічних та інших умов. Співвідношення між способами залежить від ланки управління. Так, у батальйоні, бригаді, враховуючи високу динамічність бойових дій і частоту переміщення пунктів управління, потрібну дальність зв’язку й засоби, що використовуються, більш широке застовування знаходить забезпечення прямих зв’язків, а у системі зв’язку і АУВ армійського корпусу (оперативного командування) – забезпечення зв’язку через опорні (допоміжні) вузли зв’язку.