Доповідь учня про статую Зевса

Статуя Зевса.

Майже 3000 років Олімпія була важливим релігійним центром Південно-Західної Греції. Греки поклонялися Зевсу, царю богів. У V ст. до н. е. громадяни Олімпії вирішили збудувати храм Зевсу. Величну споруду будували з 466 по 456 рр. до н. е. Храм був створений з кам'яних блоків і оточений масивними колонами. Для створення статуї Зевса був запрошений видатний афінський скульптор Фідій. Спочатку він збудував дерев'яний каркас, який служив богу кістяком, після цього каркас покрили пластинами з слонової кістки, які заміняли богу шкіру, та золотими пластинами, які заміняли одяг. Зевс сидів на троні, який був інкрустований чорним деревом і дорогоцінним камінням. Завершена статуя досягла 13 м в висоту і майже торкалась стелі. Складалося враження, що якби бог встав, то головою зніс би дах. Вдовж стін збудували площадки для глядачів, щоб люди піднявшись на них, могли побачити обличчя бога. Після завершення в 435 році до н. е. статуя на протязі 800 років залишалася одним з найвеличніших чудес світу.

Я хочу вам прочитати, що писав про статую Зевса оратор і філософ Діон Христост: „Якщо людина пережила багато нещастя і турбот, з душею, повною страждань, постає перед статуєю Зевса, то вона забуде про всі страждання, які несе за собою людське життя". а ось що писав Плікій: „Багато є видатних скульптур, але всіх затьмив Зевс Олімпійський, створений Фідієм із золота і слонової кістки".

Доповідь учня про мавзолей в Галікарнасі

Мавзолей в Галікарнасі.

Мавсол був правителем Карій, яка входила в Персидську імперію з 377 до 353 рр. до н. е. Столицею області був Галікарнас, сучасне місто Бодруш в Турції. Мавсон мріяв збудувати гробницю для себе і своєї дружини. Це повинна була бути унікальна гробниця. Мавсон помер до закінчення будівництва гробниці, але його дружина продовжувала керувати будівництвом до повного завершення в 350 році до н. е. Вона була названа Мавзолеєм у честь царя. Попіл царської сім'ї зберігався в золотих урнах усипальниці гробниці. Ряд кам'яних левів сторожував це приміщення. Над масивною кам'яною основою піднімалася споруда, яка нагадувала грецький храм, оточений колонами і статуями. На вершині споруди знаходилася східчаста піраміда. На висоті 43 метрів над землею було розташоване скульптурне зображення колісниці, запряженої кіньми. На ній стояли статуї царя і цариці. Через вісімнадцять століть землетрус зруйнував Мавзолей. На початку ХІХ століття археологи знайшли цоколь Мавзолею, а також статуї, рельєфи.

Серед знахідок і статуй царя і цариці. В 1857 році знахідки були перевезені в Британський музей в Лондоні.

Мавзолей вражав своєю архітектурною ідеєю: в грецькій архітектурі в ньому поєднувались всі три видатних стилі - дорійський (іонічний), коринфський і іонічний.

Доповідь учня про Родоський Колос

Колосом називають гігантську статую, яка стояла в портовому місті на Родосі -острові Егейського моря, біля берегів сучасної Турції. У давнину жителі острова були незалежними торговцями. Вони намагалися не втручатися в чужі війни, але на них неодноразово нападали. У кінці IV ст. до н. е., святкуючи перемогу над греками, народ Родосу вирішив збудувати статую богу сонця Геліосу, якому завдячували за захист. Точно не відомо, який вигляд мала статуя і де вона стояла. Але створював скульптор Харет 12 років. Бронзова оболонка кріпилася до залізного карнизу. Статую будували знизу, поступово з'єднуючи частини. Її обмощували піском і глиною, засипаючи закінчені частини статуї. Будівництво було завершене в 280 р. до н. е. Багато століть над входом в родоську гавань, як показано на малюнку. Але це неможливо. Ширина гавані була близько 400 метрів. Є припущення, що вона стояла в центрі міста і дивилася в море. Приблизно через 50 років після завершення будівництва Колос упав. Під час землетрусу він переломився на рівні колін. Такою статуя пролежала близько 900 років.

Люди припливали на острів, щоб подивитися на поверженого бога. Слова Плінія „І повержений, він все ще був дивом".