Розділ ІІ.

Проблеми корпоративного управління ПАТ «Райффайзен банк Аваль»

Для вітчизняної банківської системи поняття «корпоративне управління» зародилося відносно недавно. Тому на ринку спостерігаються проблеми управління, які стосуються конфлікту інтересів топ-менеджменту, введення тимчасової адміністрації, порушення інтересів акціонерів, порушення проведення загальних зборів акціонерів, рейдерські атаки на банк тощо. Всі ці проблеми напевно найбільш гостро впливають на діяльність всієї установи і вміння управляти даними проблемами забезпечить не лише фінансову стійкість установи, але й дозволить зберегти репутацію, втрата якої на даний час навіть більш небезпечна, ніж втрата прибутків.

Напевно, головною проблемою банку був процес злиття двох структур – «Райффайзенбанка Україна» та банку «Аваль».

Банківська холдингова група Райффайзен Інтер­національ Банк-Холдинг АГ у 1998 році ввійшла на український ринок банківських послуг, заснувавши «Райффайзенбанк Україна» як банк зі 100-процентним іноземним капіталом. Із 2001 року «Райффайзенбанк Україна» входив до десятки найбільших банків країни. Діяльність «Райффайзенбанк Україна» поширювалася переважно на корпоративний сегмент. Проте амбіції та очікування материнської установи сягали далі, ніж 6-те місце серед банків України за розміром активів, капіталу та кредитно-інвестиційного портфеля і 5-те за розміром кредитів, наданих приватним клієнтам. У березні 2005 року австрійці розпочали переговори про можливість придбання АППБ «Аваль».

Правління Райффайзен Інтернешнл розглядало перспективу такого придбання важливим кроком для зміцнення лідируючих позицій Райффайзен Інтер­нешнл як в Україні, так і в Центральній і Східній Євро­пі. АППБ «Аваль» приваблював потенційного покуп­ця великою мережею відділень (близько 1 400 точок продажу, порівняно з 40 територіальними підрозді­лами АКБ «Райффайзенбанк Україна»), здоровою еко­номічною базою (банк вважався одним із найнадійні­ших, з моменту заснування демонстрував стабільні темпи зростання) та найголовніше – «Аваль» посідав друге, а за окремим показниками й перше місце на сегменті приватних (роздрібних) клієнтів. Отже, під­писання угоди мало б закінчитися появою нового мегапроекту Райффайзену в Україні.

Проте, проблеми з придбанням банка Аваль почалися ще в процесі зародження проекту. В один з моментів вивчення даного питання банком «Райффайзенбанк Україна» з’явилася інформація, що банк втрачає ексклюзивне право на переговори про купівлю банку «Аваль», поступаючись ініціативу іншим іноземним інвесторам. Чи відбудеться придбання Авалю групою «Райффайзен» - було інтригою номер один у вітчизняному банківському секторі. Австрійська група мала право на ексклюзивні переговори до 31 травня 2005 року, і Аваль заявив, що розраховує на вердикт Райффайзена до цієї дати.

Однак австрійці у цей термін вкладатися не збираються з огляду на те, що формування консолідованого аудиторського звіту Авалю на той час було ще не завершене.

Аваль уже поговорював про розірвання переговорів з «Райффайзенбанк Україна» на користь німецьких та французьких інвесторів. Настрій же представників Райффайзена зовсім не вказував на те, що переговори про покупку понад 80% акцій Авалю зайшли в глухий кут.

За інформацією джерел з Райффайзена, у банку вже готувалися до злиття з Авалем, а також до звільнення з об'єднаного банку понад тисячі працівників. Можливо, саме така перспектива - причина появи в Авалі розмов про те, що родичатися з Райффайзеном банк не буде.

Ще одна версія подібних пліток - невизначеність ціни угоди. Натяки на те, що Аваль почне переговори з іншими охочими його придбати, могли бути спробою набити ціну.

Після вирішення всіх питань і суперечностей, групою Райффайзен Ін­тернешнл було придбано понад 93,5% акцій банку «Аваль». Ціна покупки склала 1,028 млрд. дол США. Із жовтня 2005 року банк став частиною банківської холдинго­вої групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ. 25 вересня 2006 року Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» змінив назву на ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Рік придбання групою Райффайзен банку «Аваль» став найуспішнішим в її понад сторічній історії. Кон­солідований чистий прибуток піднявся на 83% – до 382 млн євро. Загальні активи зросли на 41%, май­же до 41 млрд євро. Компанія Raiffeisen International Bank-Holding AG завершила 2005 фінансовий рік з рекордним показником росту прибутку.

Другим кроком мало б стати злиття двох дочірніх банків «Райффайзенбанку Україна» та банку «Аваль» в єдину структуру. Паралельно з підготовкою юри­дичного підґрунтя менеджментом банків здійснюва­лася взаємна інтеграція шляхом обміну ключовими особами, адаптацією організаційної структури до такого зразка, який би дозволив найбільш швидко та ефективно завершити об’єднувальні процеси.

Проте, австрійська група зіткнулася з фінансовими проблемами на шляху злиття даних банків в єдину структуру і пішла трошки іншим шляхом, що забезпечив їм успіх.

Як бачимо на сьогодні, дана угода була найуспішнішим кроком австрійців, що допомогло їм утвердитися на українському ринку України та зайняти лідируючі позиції.

Також через фінансово-економічну кризу, що втягнула весь світ загострилася ще одна важлива проблема – збитковість банківської діяльності. Дана ситуація не дозволяє цілком задовольнити інтереси акціонерів шляхом виплати їм дивідендів. З 2008 року Райффайзен банк Аваль почав зазнавати збитків, здебільшого через сумнівні борги, зниженням заробітних плат боржників та їх неспроможністю своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Зокрема, найбільш значних втрат банк зазнав у 2009 році. "Райффайзен Банк Аваль" повідомив про чисті збитки в розмірі 1,1 млрд. грн. за підсумками першого півріччя.

"Ще один банк постраждав від токсичних активів. Відрахування 2,5 млрд. в резерви на тлі скорочення активів на 12,5% у першому півріччі 2009 року призвели до збільшення співвідношення резерви/активи з 6,7% на початку 2009 року до 12,4% на початку ІІ півріччя", - відзначив аналітик Astrum Investment Management Ярослав Стецик.

Найбільші втрати серед банків України в II кварталі були зафіксовані у "Райффайзен Банк Аваль" і становили 716 млн грн. Це колосальні втрати, які призвели до погіршення діяльності установи. Під час проведення загальних зборів акціонерів у 2010 році, де були затверджені результати діяльності банку за попередній рік, акціонери вирішили не виплачувати дивіденди за акціями банку за підсумками діяльності в 2009 році.

У зв’язку з прийняттям у 2008 році закону України «Про акціонерні товариства» постала проблема переведення діяльності і всіх відповідних документів у відповідність з новим діючим законом. Йдеться, зокрема, про санкції за не перехід на бездокументарну форму цінних паперів, затвердження нових Положень банків та принципів корпоративного управління в банку.

Одним із вагомих характеристик корпоративного управління «Райффайзен банку Аваль» є збільшення власного капіталу за рахунок коштів Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).

ЄБРР та Райффайзен Банк Аваль підписали угоду, згідно з яким одному з найбільших банків України (дочірній банк Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ) було надано субординований кредит на суму 150 млн доларів

Даний проект є частиною раніше оголошеної ЄБРР довгострокової програми фінансування банків мережі Райффайзен Інтернаціональ в Україні, Румунії та Росії на загальну суму 150 млн євро.

Субординований кредит на 10-річний термін наданий грудні 2009 року посилив капітальну базу на 1,2 млрд. грн. Райффайзен Банку Аваль, сприяючи тим самим підвищенню загальної фінансової стабільності установи.

Цей кредит ЄБРР став черговим проявом тієї підтримки, яку надає ця міжнародна фінансова організація українського банківського сектору під час кризи. З початку 2009 року загальний розмір цієї допомоги досяг понад 700 млн доларів.

Внаслідок цього збільшення рівень адекватності капіталу банку за станом на 2 лютого 2010 р. досяг 16,03% (у той час, як за нормативом НБУ мінімальний рівень адекватності капіталу повинен бути 10%).

"З початку фінансової кризи в жовтні 2008 року акціонери та міжнародні інститути (ЄБРР і МФК - Міжнародна фінансова корпорація) додатково збільшили регулятивний капітал нашого банку на 595 млн доларів або порядку 4772 млн грн (при середньорічному обмінному курсі на рівні 8,02 грн за 1 долар) ", - заявив заступник голови правління Райффайзен Банку Аваль Герхард Бьош.

Після кризи з’явилася інформація про те, що австрійські інвестори можуть вийти з українського ринку і скоротити участь Raiffeisen в банках таких країн як Росія і Україну більше ніж на 50%. Така інформація викликала значний переполох у банківських колах.

Про згортання діяльності банківської групи наприкінці березня 2010 року в інтерв'ю австрійському державному радіо висловив голова наглядової ради Raiffeisen Zentralbank Osterreich AG (RZB) Крістіан Конрад, розмірковуючи про можливі сценарії розвитку Групи в майбутньому.

"Ми можемо сказати, що в частині бізнесу, наприклад, у великих країнах, на великих ринках, - можливо, в Україні, можливо, в Росії, - ми відмовимося від мажоритарного пакету", - сказав голова ради директорів RZB Крістіан Конрад. Ця заява стосується віддаленої перспективи і базується на ймовірності майбутнього зростання ринків та банківського бізнесу.

На думку експертів інвесткомпанії Ренесанс Капітал, виходячи з річної звітності Raiffeisen International, Райффайзен Банк Аваль залишається основним джерелом проблем для групи. Річний збиток української «дочки» групи до оподатковування склав 203 млн. євро. У 2009 р. резерви на втрати по кредитах досягли 499 млн. євро, що майже в три рази вище за показник за 2008 р. В одному з інтерв'ю Мартін Грюль назвав Україну «soar spot» (болюче місце).

К.Конрад зазначив, що визначальним фактором при вирішенні про скорочення частки буде необхідність значного нарощування резервів на втрати по позиках у дочірніх структурах.

Не виключено, що через це серед українських банкірів активно обговорюється інформація про можливий продаж Райффайзен Банку Аваль російському Сбербанку. Зазначалося, що з цією метою дочірній банк Сбербанку Росії проводить due diligence австрійської "дочки".

Due Diligence (дью ділідженс) - це процедура всебічного аналізу й перевірки правових, податкових, фінансових та інших аспектів діяльності компанії.

Мета Due Diligence - уникнути або максимально зменшити підприємницькі ризики придбання підприємства за завищеною ціною, визнання транзакції недійсною, ініціювання судових позовів, накладення стягнень на майно й т.д.

Інтерес найбільшого російського банку до Райффайзен Банку Аваль цілком зрозумілий. «З точки зору частки ринку, регіональної присутності і клієнтської бази для Сбербанку «Аваль» дуже цікавий. Така покупка правильна і своєчасна», - вважає один з українських банкірів. Разом з тим особливого сенсу австрійським акціонерам продавати свою українську «дочку», на думку більшості вітчизняних профільних аналітиків не було.

Хоча все і закінчилося добре, та така новина також створювала протиріччя та невизначеність стосовно майбутньої долі банку та створювала підґрунтя для тривожних думок.