Фундаменти. Фундаментом є монолітна залізобетонна фундаментна плита на палевому полі.

Фундаментом є монолітна залізобетонна фундаментна плита на палевому полі.

Для влаштування пальових фундаментів застосовують забивні, гвинтові і набивні палі. Два перших типи паль виготовляють на заводах, а третій влаштовують на місці з монолітного залізобетону або у поєднанні зі збірними елементами заводського виготовлення.

В даний час на будівництвах масове застосування (більше 90% від загального обсягу застосовуваних паль) отримали головним чином забивні залізобетонні палі квадратного перетину 0,2 х0, 2... 0,4 х0, 4м довжиною до 20 м.

Для інтенсифікації процесу занурення забивних паль реалізуються два основних напрями: створення технічних засобів, за допомогою яких можна забезпечити необхідні для занурення паль навантаження при зменшеній масі обладнання, і засобів, які змінюють силову взаємодію палі з грунтом і зменшує

опірність грунту зануренню палі, що в кінцевому рахунку призводить до зниження необхідних зовнішніх навантажень, а отже, і до меншої маси устаткування. У першому випадку застосовують палебійне обладнання - пальові молоти, які передають палі ударне навантаження. Ударний метод занурення паль широко застосовують у будівництві, практично в будь-яких грунтових умовах, крім скельних.

Другий напрямок реалізовано в конструкціях віброзанурювачів, які навантажують палю періодично змінюваним за значенням і напрямком навантаженням високої частоти. Цей метод дуже ефективний при зануренні паль у водонасичені піщані грунти, а також інші грунти пластичної консистенції.

Даний фундамент прокладається по лініях пересікання несучих пілонів, розподіляючи вагу всього будинку по всьому периметру, перешкоджає просіданню будинку.

Монолітну фундаментну плиту споруджують з бетону та арматури або залізобетону.

Перевагами такого фундаменту вважають його довговічність і надійну стійкість протягом усього терміну експлуатації споруди, рівномірний розподіл навантаження від споруди на фундамент, що гарантує відсутність просідання грунтів.

4.3. Зовнішні стіни

Зовнішні стіни – самонесучі огороджувальні 300мм. Із зовнішньої сторони стіни облицьовуються штукатуркою для зовнішніх робіт.

Конструкція зовнішніх стін – варіант 1 - пінобетон (0,2м) та теплоізоляційний прошарок (0,1м), варіант 2 – цегляна кладка (0,25м) та теплоізоляція (0,1м).

Розрахунок термічного опору стіни будинку

Житловий будинок розташовано в Києві.

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі житлового будинку R_qmin=2,8 м2·K/Вт (відповідно до ДБН В.2.6-31:2006)

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою

R _Σ = ,

де α_в, α_з - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м² · К), які приймаються згідно з додатком Е;

R_і - термічний опір і -го шару конструкції, м² · К/Вт;

λ_{i p} - теплопровідність матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);

R_i - термічний опір i -го шару конструкції, що розраховується за формулою

де δ_i - товщина i -го шару конструкції, м;

λ _{i p} - теплопровідність матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К);

s_{i p}- коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експ­луатації, Вт/(м²·К);

n - кількість шарів у конструкції за напрямком теплового потоку.

Температурна зона – І. (Додаток В ДБН В.2.6-31:2006)

Розрахункова температура зовнішнього повітря: -22°C (Додаток Г ДБН В.2.6-31:2006)

Розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення: +20°C (Додаток Г ДБН В.2.6-31:2006)

Розрахункова відносна вологість внутрішнього повітря приміщення: 55% (Додаток Ж ДБН В.2.6-31:2006)

Розрахункове значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції α_в=8,7 Вт/(м² · К).

Розрахункове значення коефіцієнтів тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції α_з=23 Вт/(м² · К). (Додаток Е ДБН В.2.6-31:2006)

Вологісний режим приміщень – нормальний (Б) (Додаток К ДБН В.2.6-31:2006)

Рис. 4.1. Конструкція стіни (варіант 1):

1-й шар – штукатурка для зовнішніх робіт (теплопровідність 0,93Вт/(м2·K) – 0,02м

2-й шар – пінобетон 700 (теплопровідність 0,27Вт/(м2·K) – 0,2 м

3-й шар – теплоізоляція Rockwool ROCKMIN (теплопровідність 0,039 Вт/(м2·K) – 0,1 м

4-й шар - штукатурка для внутрішніх робіт (теплопровідність 0,93Вт/(м2·K) - 0,02м

Розрахуноктермічного опору 1 -го шару конструкції:

м² · К/Вт

Розрахуноктермічного опору 2 -го шару конструкції:

м²·К/Вт

Розрахуноктермічного опору 3 -го шару конструкції:

м² · К/Вт

 

Розрахуноктермічного опору 4-го шару конструкції:

м² · К/Вт

Розрахуноктермічного опору стіни:

R _заг. = м²·К/Вт

Оскільки умова R_заг.> R_qmin виконується, то запроектовані зовнішнім огороджувальним конструкціям забезпечено необхідний термічний опір.

Варіант 2. Конструкція стіни:

1-й шар – штукатурка для зовнішніх робіт (теплопровідність 0,93Вт/(м2·K) – 0,02м

2-й шар – кладка з силікатної цегли на цементно-піщаному розчині (теплопровідність 0,87Вт/(м2·K) – 0,25 м

3-й шар – теплоізоляція KNAUF Термо Плита 037 (теплопровідність 0,037 Вт/(м2·K) – 0,1 м

4-й шар - штукатурка для внутрішніх робіт (теплопровідність 0,93Вт/(м2·K) - 0,02м

Рис. 4.2. Конструкція стіни (варіант 2):

Розрахуноктермічного опору 1 -го шару конструкції:

м² · К/Вт

Розрахуноктермічного опору 2 -го шару конструкції:

м²·К/Вт

Розрахуноктермічного опору 3 -го шару конструкції:

м² · К/Вт

 

Розрахуноктермічного опору 4-го шару конструкції:

м² · К/Вт

Розрахуноктермічного опору стіни:

R _заг. = м²·К/Вт

Оскільки умова R_заг.> R_qmin виконується, то запроектовані зовнішнім огороджувальним конструкціям забезпечено необхідний термічний опір.