Опорні частини балок
За конструктивною ознакою розрізняють два варіанти опирання балок на металеву колону зверху: 1) опирання безпосередньо нижнім поясом при наявності внутрішнього опорного ребра; 2) Для опорних частин балок виконуються слідуючі розрахунки. 1. Розрахунок міцності на зминання торцевої поверхні опорного ребра Qmax s = ¾¾ £ Rp gc, Ap Де Qmax – максимальна поперечна сила, що є опорною реакцією для однопролітних балок;Ар – площа поперечного перерізу ребра (торці ребер стругають для щільного прилягання по всій поверхні): Ap = 2bptp – для внутрішніх ребер;Ap = bptp – для торцевих ребер;Rp – розрахунковий опір зминанню торцевої поверхні (табл.52* СНиП).В практичних розрахунках, як правило, обчислюють необхідну площу перерізу ребра і приймаючи ширину ребра, рівною ширині поясних листів (bp = b f 1 для торцевого ребра), визначають необхідну товщину tp. З конструктивних міркувань товщина tp повинна бути tp ³ 20мм. 2. Розрахунок стійкості опорної частини балки. Опорну частину розглядають як умовний центрально стиснутий стояк висотою hw з шарнірним закріпленням, що завантажений опорною реакцією, рівною Qmax. Перевірку виконують за умовою стійкості N s = ¾¾ £ Ry gc, jA де N=Qmax, тобто опорна реакція балки; А – розрахункова площа перерізу умовного стояка, яка включає площу перерізу опорного ребра та площу перерізу частини стінки довжиною по 0,65tw ÖE/Ry в кожну сторону від ребра. l e f, y hw ly= ¾¾ = ¾; i y i y (в запас міцності моментом інерції стінки ігнорують, оскільки він невеликий). Крім розглянутих, існує багато інших варіантів опирання балок. Наприклад, до металевих колон збоку:
- шарнірне опирання; на колону передається тільки вертикальна опорна реакція;
- жорстке опирання; вертикальна опорна реакція передається зі стінки балки на вертикальне ребро колони; опорний момент з поясів балки передається на колону через накладки (момент сприймається в основному поясами, а Q – стінкою).
|