ЛПЗ 12 Шифратор

 

Отже, можна сказати, що психологічні наслідки застосування інформаційних технологій носять амбівалентний характер, існує значна кількість позитивних впливів на користувачів мережі Інтернет у зв’язку з видом діяльності в ній. Кіберпростір може допомогти користувачам з психологічними травмами, самотнім людям або інвалідам. Інтернет необхідний для соціального, економічного й екологічного розвитку регіонів; для інтенсифікації процесу обміну думками тощо.

Пошук інформації за допомогою ключових слів дозволяє будь-якому користувачеві знайти багато різних матеріалів з проблеми, що його цікавить, ознайомитися з різними поглядами на цю проблему, самому замислитися над протиріччями, що виникають, стимулює його активність і творчий потенціал. Комп’ютеризація сприяє зміні авторитарного стилю навчання на демократичний, коли учень навчається знайомитися з різними поглядами на проблему, сам формулює власну думку.

Комунікативна діяльність у мережі Інтернет може сприяти появі у дітей мотивації оволодіння письмом як видом мовленнєвої діяльності, а у випадку листування за допомогою електронної пошти користувачами засвоюються нові форми й своєрідні правила спілкування.

Говорячи про позитивний вплив комп’ютерних ігор, необхідно зазначити й те, що вони можуть виконувати функцію психологічного розвантаження, відігравати роль своєрідного психологічного тренінгу. У цілому, комп’ютерні ігри являють собою соціально прийнятний вид символічного досвіду, важливого для розвитку особистості.

Але не можна забувати й про негативні наслідки застосування інформаційних технологій. Так, навігація мережею Інтернет може сприяти появі своєрідного відлучення від реальності, синдрому залежності від Інтернету, під час якого процес навігації “затягує” суб’єкта настільки, що він виявляється не в змозі повноцінно функціонувати в реальному світі.

 

 

Використана література:

 

1. Бондаренко С.В. Социальная система киберпространства как новая социальная общность // Научная мысль Кавказа: Приложение. – 2002. – №12 (38). – С.32-39.

2. Бондаренко С.В. Социальная система киберпространства / Технологии информационного общества – Интернет и современное общество: Труды V Всероссийской объединенной конференции. Санкт-Петербург, 25-29 ноября 2002 г. – СПб.: Издательство СПбГУ, 2002. – С.14-15.

3. Левин К. Разрешение социальных конфликтов. – СПб.: Речь, 2000. – 408 с.

4. Левин К. Теория поля в социальных науках. – СПб.: Речь, 2000. – 368 с.

5. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Преджизнь, жизнь, мысль, сверхжизнь. – М.: Наука, 1987. – 240 с.

6. http://www.marketing.net.ua/

7. Wallace P. The Psychology of the Internet. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1999. – 263 p.

ЛПЗ 12 Шифратор

Шифратор (кодер) преобразует единичный сигнал на одном из входов в n-разрядный двоичный код. Наибольшее применение он находит в устройствах ввода информации (пультах управления)
для преобразования десятичных чисел в двоичную систему счисле­ния. Предположим, на пульте десять клавиш с гравировкой от О до 9. При нажатии любой из них на вход шифратора подается
единичный сигнал (ХО,..., Х9). На выходе шифратора должен появиться двоичный код (YО,..., YЗ) этого десятичного числа.
Как видно из таблицы истинности в этом случае нужен преобразователь с десятью входами и четырьмя выходами.

Таблица

На выходе YО единица должна появиться при нажатии любой нечетной клавиши X1, ХЗ, Х5, Х7, Х9, т. е. Y0=X1VX3VX5VX7VX9. Состояние остальных выходов определяется логическими функ­циями: Y1=X2VX3VX6VX7; Y2=X4VX5VX6VX7; Y3=X8VX9. Сле­довательно, для реализации шифратора понадобится четыре элемен­та ИЛИ: пятивходовый, два четырехвходовых и двухвходовый (см. рис.).

В серии К155 есть один шифратор типа К155ИВ1, производя­щий преобразование единичного кода на одном из восьми входов в трехзначный двоичный код (рис. 4.4, в). Эта микросхема имеет вход стробирования V. Стробированием называется выделение сиг­нала в определенный момент времени. В данном случае это появление выходного сигнала в моменты, когда на входе стробирования есть разрешающий уровень V=0. На выходе G этой ИМС появляется сигнал (с нулевым уровнем) при подаче единичного сигнала на любой из входов 0,..., 7.

В условно-графическом обозначении шифратора применяется символ CD (от англ. coder — шифратор).