Додаток П
(обов’язковий) Коефіцієнт стійкості при згині jb
П.1 Коефіцієнт jb для розрахунку на стійкість елементів, що згинаються, двотаврового, таврового і швелерного перерізу слід визначати в залежності від розміщення в'язей, що розкріплюють стиснутий пояс, виду навантаження і місця його прикладання. При цьому передбачається, що навантаження діє в площині найбільшої жорсткості (Іx > Іy), а опорні перерізи елемента закріплені від бічних зсувів і повороту.
П.2 Для балки і консолі двотаврового перерізу з двома осями симетрії коефіцієнт jb слід приймати таким, що дорівнює: – при j 1 ≤ 0,85: jb = j 1;(П.1)
– при j 1> 0,85: jb = 0,68 + 0,21 j 1£ 1, (П.2)
де значення коефіцієнту j 1слід розраховувати за формулою
. (П.3)
У формулі (П.3) позначено: y – коефіцієнт, що обчислюється відповідно до вимог п. П.3; h – повна висота перерізу прокатного двотавра або відстань між осями поясів (пакетів поясних листів) складеного двотавра; lef – розрахункова довжина балки або консолі, прийнята відповідно до вимог п. 1.5.4.2 цих норм.
П.3 Значення коефіцієнта y у формулі (П.3) слід обчислювати за формулами таблиць П.1 і П.2 залежно від кількості закріплень стиснутого пояса, виду навантаження і місця його прикладення, а також від значення коефіцієнта a, що дорівнює: а) для прокатних двотаврів: , (П.4)
де – момент інерції при вільному крученні, який визначається за додатком Л; h – повна висота перерізу для прокатних двотаврів або відстань між осями поясів (пакетів поясних листів) складеного двотавра; б) для складених двотаврів із листів зі зварними та фрикційними поясними з'єднаннями:
, (П.5) де: для двотаврових балок складеного перерізу із зварними поясними з’єднаннями tf і bf – товщина і ширина полки балки; Таблиця П.1 Коефіцієнти y для балок двотаврового перерізу з двома осями симетрії
h – відстань між осями поясів; а = 0,5 h; t – товщина стінки; для двотаврових балок складеного перерізу із фрикційними болтовими поясними з'єднаннями tf – сумарна товщина листів пояса і полки поясного кутика двотаврової балки з фрикційними поясними з'єднаннями; bf – ширина листів пояса двотаврової балки з фрикційними поясними з'єднаннями; h – відстань між осями пакетів поясних листів; а – ширина вертикальної полиці поясного кутика за вирахуванням товщини його полки; t – сумарна товщина стінки і вертикальних полиць поясних кутиків.
Якщо умови закріплення стиснутого пояса і вид навантаження не відповідає наведеним у табл. П.1, допускається значення y визначати за формулами для найбільш близької за обрисом епюри Mx на ділянці балки довжиною lef, у яку може бути вписана фактична епюра згинальних моментів.
Таблиця П.2 Коефіцієнти y для жорстко закріплених консолей двотаврового перерізу з двома осями симетрії
У випадках, коли в консолі стиснутий пояс закріплений від бічного переміщення на вільному її кінці чи за її довжиною, значення y допускається приймати таким, що дорівнює: – при зосередженому навантаженні, прикладеному до розтягнутого пояса на кінці консолі, y = 1,75 y 1, де значення y 1 слід приймати за приміткою до табл. П.1; – в інших випадках – як для консолі без закріплень.
П.4 Для балки двотаврового перерізу з однією віссю симетрії (рис. П.1) коефіцієнт j слід визначати за табл. П.3, де значення j 1, j 2, і n слід обчислювати за формулами:
; (П.6) ; (П.7) . (П.8)
В формулах (П.6) – (П.8) позначено: yа – коефіцієнт, що обчислюється за формулою
; (П.9) h – відстань між осями поясів; h 1 і h 2 – відстань від центра ваги перерізу до осі відповідно більш розвинутого і менш розвинутого поясу; lef – розрахункова довжина балки, визначена відповідно до вимог п. 1.5.4.2 цих норм; І 1і І 2 – моменти інерції перерізу відповідно більш розвинутого і менш розвинутого поясів відносно осі симетрії перерізу балки.
Таблиця П.3 Коефіцієнт jb
П.5 Значення В, С і Д у формулі (П.9) слід визначати за табл. П.4 і П.5 залежно від коефіцієнтів:
d = n + 0,734 b; (П.10)
m = n + 1,145 b; (П.11)
; (П.12) , (П.13)
де значення n, b 1, h, І 1, І 2 слід приймати відповідно до цього додатка, а – згідно з додатком Л. Коефіцієнт a у формулі (П.13) і в табл. П.5 слід визначати за формулою (П.4).
П.6 Для двотаврового перерізу при 0,9 < n < 1,0 коефіцієнт y слід визначати лінійною інтерполяцією між значеннями, отриманими за формулою (П.9) для двотаврового перерізу при n = 0,9 і для таврового перерізу при n = 1. Для таврового перерізу при зосередженому чи рівномірно розподіленому навантаженні і значенні коефіцієнту a < 40 коефіцієнти y слід множити на (0,8 + 0,004 a). У балках з менш розвинутим стиснутим поясом при n > 0,7 і 5 £ lef / b 2 £ 25 значення коефіцієнта j 2 слід зменшити множенням на (1,025 – 0,015 lef / b 2) і приймати, при цьому, не більшим за 0,95. Співвідношення lef / b 2 > 25 у таких балках не допускаються.
П.7 Для балки швелерного перерізу коефіцієнт jb допускається приймати рівним jb = 0,7 j 1, де j 1 слід визначати як для балок двотаврового перерізу з двома осями симетрії, використовуючи формули (П.3), (П.4), де значення Іx, Іy, Іt необхідно обчислювати як для швелера.
Таблиця П.4 Коефіцієнт В
Таблиця П.5 Коефіцієнти С і Д
|