РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ

 

1. Выполнить программы примеров 11, 12. Подготовить тесты для проверки правильности работы программ, провести отладку, проанализировать результаты. Сохранить программы на диске.

2. Разработать алгоритм и программу для примера из таблицы 15. Вектор вводить с клавиатуры.

3. Разработать алгоритм и программу для примера из таблицы 16. Вектор сформировать из случайных целых чисел.

4. Выполнить программу примера 13. Подготовить тесты для проверки правильности работы программы, провести отладку, проанализировать результаты. Сохранить программу на диске.

5. Разработать алгоритм и программу для примера из таблицы 17. Матрицу вводить с клавиатуры.

 

Таблица 15

 

Номер варианта	Условие
	Даны два вектора целых чисел А и В. Вычислить вектор С, который содержит нечетные элементы вектора А, которых нет в векторе В.
	Расположить элементы вектора в обратном порядке. Дополнительный массив не использовать.
	Найти среднее арифметическое элементов массива X(n), исключив из них максимальное и минимальное значение.
	Вектор B(n) заменить вектором, у которого элементы образуются делением вектора В на их сумму.
	Заменить все элементы вектора X(m), стоящие до максимального, нулями.
	В массиве R(k) найти минимальный элемент среди положительных и максимальный среди отрицательных.
	В массиве У(n) заменить все его элементы, стоящие после минимального, нулями.
	Даны массив A(n) целого типа и целое число х. Произвести перестановку элементов массива так, чтобы в начале массива стояли элементы, значения которых меньше х, затем элементы, равные х, а следом элементы, значения которых больше х, в том порядке, в каком они стояли в массиве.
	На плоскости на расстоянии s[1], s[2],..., s[10] от центра кругового кольца с внутренним радиусом r и внешним R расположены точки. Определить количество точек, расположенных внутри кольца.
	Дан вектор Х. Все его элементы не равные нулю, переписать (сохраняя их порядок) в начало массива, а нулевые элементы - в конец массива (новый массив не заводить).
	Даны два вектора А и В. Сформировать вектор С, который содержит элементы, присутствующие в обоих массивах.
	Имеется n окружностей с центром в начале координат и радиусами R[1], R[2],..., R[n]. Определить номера окружностей между которыми находится точка с координатами (х, у).
	В векторе X(n) поменять местами максимальный и последний элементы.
	В векторе У(m) поменять местами максимальный и минимальный элементы.

 

Таблица 16

 

Номер варианта	Условие
	Вычислить среднее геометрическое элементов вектора У(k), кратных трем.
	Определить, кратна ли сумма элементов вектора A(x) семи.
	В векторе D(m) определить количество четных элементов.
	В векторе У(k) поменять местами первый и минимальный элементы.
	Из вектора С(n) сформировать вектор А, содержащий четные элементы вектора С и вектор В — нечетные элементы.
	Произвести сдвиг элементов вектора A(n) на к позиций влево так, что на место a[1] станет a[k+1], на место a[n-k] станет a[n], на место a[n-k+1] станет a[1], на место a[n-k+2] станет a[2], на место a[n] станет a[k].
	Найти среднее геометрическое элементов массива С(k), стоящих на четных местах.
	В массиве X(n) поменять местами минимальный и последний элементы.
	В векторе Т(к) заменить все его элементы, стоящие после максимального, нулями.
	Найти среднеквадратичное элементов вектора A(n). s=(a[1]*a[1] + a[2]*a[2] +... +a[n]*a[n])/n
	Элементы вектора В, удовлетворяющие условию B[i]>10, переписать в массив X, а элементы, удовлетворяющие условию B[i] <= 10, переписать в массив У.
	В векторе Z(m) определить сумму нечетных элементов.
	Определить индексы четных элементов массива А(к).
	Определить, кратна ли сумма элементов вектора D(12) пяти.

Таблица 17

Номер варианта	Условие
	Для данного целого положительного n создать матрицу A(n,n), в которой элементы, стоящие по диагонали, равны единице, а все остальные элементы - нулевые.
	Для данного целого положительного n сформировать матрицу A(n,n), в которой элементы диагонали равны номеру строки, а все остальные элементы - нулевые.
	В матрице A(n,n) поменять местами две строки с номерами р и q.
	В матрице A(n,m) поэлементно вычесть последнюю строку из всех строк, кроме последней.
	В матрице х(k,l) поменять местами максимальный и минимальный элементы.
	Матрицу A(n,n) сформировать по следующему принципу: по диагонали расположены единицы, выше диагонали - нули, а элементы, расположенные ниже диагонали, равны сумме соответствующих индексов.
	Задана матрица В(3,5). Получить матрицу V путем удаления из В строки и столбца, в которых содержится минимальный элемент.
	Дана матрица A(m,n). Дополнить ее (m+1)-й строкой и (n+1)-м столбцом, в которых записать суммы элементов соответствующих строк или столбцов исходного массива А.
	Транспонировать матрицу x(m,n).
	Из матрицы А(3,4) получить вектор В, элементами которого являются произведения элементов в каждой строке матрицы.
	Создать вектор М, содержащий количество отрицательных элементов каждого столбца матрицы z(3,4).
	Сформировать матрицу У(n,n) таким образом, чтобы значения всех элементов 1-го столбца были равны 1, второго - 2, n-го - n.
	Имеется матрица A(m,n). Найти максимальный из всех минимальных элементов строк. Вывести номер строки, в которой расположено выбранное число.
	Сформировать диагональную матрицу C(m,m). У диагональной матрицы все элементы равны нулю, кроме диагональных.

 

 

СОДЕРЖАНИЕ

Лабораторная работа 1. Создание простого приложения на Delphi
Лабораторная работа 2. Использование различных функций Delphi
Лабораторная 3. Программирование на Delphi разветвляющихся алгоритмов
Лабораторная 4. Программирование на Delphi циклических алгоритмов
Лабораторная 5. Работа с массивами на Delphi

 

 

Вступ

Професійно-методична підготовка вчителя інформатики - актуальна проблема сьогодення. Протиріччя, які поглибились в останні роки, між вимогами до підготовки учнів і студентів з інформатики і стихійно сформованими в конкретних навчальних закладах підходами до навчання інформатики породжують цілий ряд психолого-педагогічних і методичних проблем. Найбільш гостро щодо інформатики як навчального предмета постають питання стосовно:

• місця інформатики в змісті загальної освіти, співвідношення в курсі інформатики фундаментального і прикладного (технологічного)компонентів;

• методичних систем навчання інформатики в середній школі і педагогічному вузі;

• змісту навчання інформатики, який дещо відстає від розвитку предметної галузі Інформатика, в зв'язку з чим фактичний рівень підготовки учнів і вчителів не завжди відповідає вимогам сьогодення;

• розвитку матеріальної бази навчання інформатики, неоднорідності у забезпеченні навчальних закладів комп'ютерною технікою;

• реалізації між предметних зв'язків, інтегруючої ролі предмета інформатика розширення використання інформаційних технологій(включаючи комп'ютерні телекомунікації) у навчанні всіх предметів, можливо безпосередньо не пов'язаних з інформатикою й в управлінні освітою;

• розвитку комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання всіх навчальних предметів, зокрема математики, фізики, біології, географії, мов і т.д.

Сучасна система методичної підготовки вчителя інформатики знаходиться на стадії становлення в період перетворень, що відбуваються в системі освіти України, нові цільові установки якої насамперед передбачають розвиток людської особистості. Ці орієнтири проявляються в різних напрямах: у розбудові системи неперервної освіти, в появі форм альтернативної освіти, в розробці нових підходів при формуванні змісту освіти, широкому використанні нових педагогічних інтерактивних технологій. За таких умов питання методичної підготовки вчителів інформатики постають особливо гостро.

Розвиток засобів інформатизації, інформаційних і особливо телекомунікаційних технологій приводить до створення нової дисципліни, що вимагає кардинального переосмислення цілей, змісту, засобів, методів і форм підготовки з інформатики на сучасному рівні і повинне знайти відображення як у системі загальної освіти, так і у підготовці педагогічних кадрів.

Істотний вплив на навчання Інформатики справляють неоднорідність умов навчання, розмаїтість підходів і змісту навчання інформатики в закладах як загальної середньої, так і вищої педагогічної освіти. Частина відповідальності за якість підготовки передасться в регіони і лягає на конкретні навчальні заклади.

Нові підходи до побудови системи методичної підготовки вчителя інформатики визначаються:

• необхідністю врахування комплексу тенденцій у сучасній освіті: стандартизації, технологізації, гуманізації, неперервності, інформатизації та ін.;

• необхідністю переведення при створенні системи методичної підготовки майбутніх вчителів з концептуального рівня на операціонально-процесуальний рівень ідей професійно педагогічної спрямованості підготовки майбутнього педагога і професійно-орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності студентів;

• необхідність переорієнтації навчального процесу стосовно методики навчання інформатики на пріоритет розвиваючої функції відносно освітньої;

• появою різних типів навчальних загальноосвітніх закладів, навчальних програм і підручників з інформатики для них. Що вимагає погодження методичної підготовки майбутнього вчителя з варіативним простором шкільної освіти з інформатики, яка постійно розвивається.

Все це вимагає перегляду цілей, структури і змісту курсу "Методика навчання інформатики", який іноді носить рецептурний характер. За умов сучасної парадигми освіти вже недостатньо знати конкретні рецепти щодо навчання інформатики в школі, хоча ці знання залишаються важливим фактором професійно-методичної підготовки вчителя.

"Методика навчання інформатики" молода навчальна дисципліна в педагогічному університеті. Основною її метою є формування методичної культури вчителя Інформатики. ПІД методичною культурою вчителя інформатики будемо розуміти рівень підготовленості вчителя до діяльності, яка базується на сформованості загальних, спеціальних і конкретних методичних вмінь, що спираються на знання, вміння та навички, одержані при вивченні інформатики, педагогіки, психології, методики навчання інформатики та інших навчальних предметів і пов'язані з навчанням інформатики в системі освіти.

Складність процесу формування методичної культури вчителя пов'язана з тенденціями змін, що відбуваються в сучасній освіті, з нестабільним змістом шкільного курсу інформатики, а також з оснащенням шкіл різнотипними засобами комп'ютерної техніки. Звідси наявність різних концепцій шкільного курсу інформатики. Саме тому, спираючись на досягнення сучасної педагогічної науки, необхідно надати вчителю інформатики такі педагогічні технології, використання яких дозволяло б йому самому розв'язувати проблеми побудови шкільного навчального предмета.

В монографії розглядаються теоретичні основи методики навчання шкільної інформатики, спирання на які дозволяє створити умови для більш глибокого проникнення до ідейної сторони методичної підготовки вчителя інформатики і відмовитися від навчання студентів "рецептурної методики", за якою практично неможливо враховувати різні варіанти вивчення шкільного курсу інформатики за умов диференціації навчання.

Сьогодні для вчителя, який одержав певну філософську, психологічну, загально дидактичну, логічну, математичну підготовку і знання в галузі фундаментальних питань інформатики, необхідно показати, як можна творчо підходити до навчання інформатики школярів різних вікових груп і при різних спрямуваннях навчання в навчальних закладах гуманітарного, природничого, фізико-математичного та інших профілів.

 

 

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ