Оператори

Одним із найбільш змістовних понять мови програмування є поняття оператора.

Оператор - це синтаксична конструкція, яка задає певну базову алгоритмічну конструкцію. Кожен оператор представляє собою закінчену фразу мови і визначає деякий закінчений етап обробки даних.

Оператори і є тією множиною, за допомогою елементів якої структурно задається алфавітне відображення засобами цієї мови, тобто формулюється алгоритм.

Послідовність виконуваних дій називають обчислювальним процесом. У цій послідовності можна умовно виділити три типи управління черговістю дій:

- слідування, при якому дії виконуються відповідно до порядку їх слідування в тексті програми (такий процес назиивають послідовним або лінійним);

- розгалужений процес, що відповідає прийняттю рішення, при якому послідовність дій визначається деякою умовою;

- циклічний процес, який передбачає повторення однієї і тієї ж дії або групи дій.

Відповідно у мовах програмування використовується декілька типів операторів, кожен із яких має певне призначення.

Всі оператори можна розбити на дві групи:

- основні оператори, які не містять інших операторів;

- похідні оператори - в склад яких входять інші оператори.

В записі алгоритму можуть використовуватися послідовності із цих операторів, без обмежень на їх кількість.

Оператори відділяються один від одного певним роздільником. У багатьох алгоритмічних мовах програмування, зокрема, Pascal, ним є символ «;».

Оператори, зазвичай, виконуються послідовно у тому порядку, в якому вони вказані в тексті програми.

 

Оператори реалізації послідовного процесу

Оператор присвоєння. Загалом, вирішення будь-якої задачі представляє собою процес отримання по певним правилам із вхідних даних деяких нових даних. Правила отримання нових даних задаються за допомогою виразів.

Один із типів операторів - оператор присвоєння – як раз і служить для задання правил обчислення нового значення за допомогою виразу, що міститься в цьому операторі, із запам’ятовуванням результата в якості значення деякої змінної.

Формалізація оператора присвоєння в термінах РБНФ для мови С:

оператор_ присвоєння::=змінна = вираз {= вираз}.

Відповідно, формат оператора присвоєння для мови С:

змінна = вираз_1 = … = вираз_n

Наприклад,

f = x / Sin(y);

a = d = v = 5;

У мові С можуть також використовуватися оператори скороченого присвоєння, наведені у табл. 12.

Таблиця 12. Оператори скороченого присвоєння мови С

Операції присвоєння (скороченого присвоєння)
+=	Присвоєння суми чисел	a+=b	a=a+b. Короткі числа перетворюються у довгі із збереженням значення, довгі у короткі – із втратою старших бітів. Дійсні числа перетворюються в цілі з відкиданням дробової частини.
%=	Присвоєння остачі ділення	a%=b	a=a%b. Остача визначається тільки при діленні цілих чисел.
-=	Присвоєння різниці чисел	a-a-=b	a= a-b
*=	Присвоєння добутку чисел	a*=b	a=a*b
/=	Присвоєння частки від ділення	a/=b	a=a/b
>>=	Присвоєння із зсувом вправо	a>>=b
<<=	Присвоєння із зсувом вліво	a<<=b
&=	Присвоєння бітової кон’юнкції	a&=b
|=	Присвоєння бітової диз'юнкції	a|=b
^=	Присвоєння значення операції «виключаюче АБО»	a^=b

 

У випадку довгих виразів рекомендується розчленовувати їх на більш прості, особливо, якщо отримані підвирази повторюються в основному виразі. Обчислення підвиразів в окремих операторах до того ж спрощує перевірку роботи програми.

Складений оператор. Для однозначного розуміння програми часто потрібно, щоб в тому чи іншому місці синтаксичної конструкції фігурував один оператор, тоді як семантика (логіка) програми вимагає задання у цьому місці декількох операторів.

Для вирішення виникаючого у такому випадку конфлікту між синтаксисом мови і реальною потребою програми служить с кладений оператор, який поєднує послідовність операторів у єдине ціле, інтерпретуючи їх як один оператор.

Формат складеного оператора для С:

{ оператор_1;

...

оператор_n;

};