—тудопеди€ √лавна€ —лучайна€ страница ќбратна€ св€зь

–азделы: јвтомобили јстрономи€ Ѕиологи€ √еографи€ ƒом и сад ƒругие €зыки ƒругое »нформатика »стори€  ультура Ћитература Ћогика ћатематика ћедицина ћеталлурги€ ћеханика ќбразование ќхрана труда ѕедагогика ѕолитика ѕраво ѕсихологи€ –елиги€ –иторика —оциологи€ —порт —троительство “ехнологи€ “уризм ‘изика ‘илософи€ ‘инансы ’ими€ „ерчение Ёкологи€ Ёкономика Ёлектроника

–еал≥зац≥€ ринкових реформ (друга половина 1994 - 1999 рр.).




“ак, нац≥ональний прибуток за 1991-1994 рр. скоротивс€ б≥льш €к наполовину (56%), у тому числ≥ за 1994 р. Ч на 24,5%, що в 1,5 раза перевищувало щор≥чн≥ темпи його зниженн€ в 1991-1993 рр.

 

„ерез в≥дсутн≥сть кошт≥в скоротилос€ буд≥вництво, кожне сьоме п≥дприЇмство було збитковим. «вуженн€ сфери держав ного регулюванн€ ц≥н, скасуванн€ або скороченн€ сум дотац≥й на продукц≥ю окремих галузей народного господарства, в першу чергу в≥йськово-промислового комплексу, в умовах розбалансованост≥ економ≥ки, деф≥циту ресурс≥в, монопол≥зму виробник≥в та ≥нфл€ц≥йних оч≥кувань призвели наприк≥нц≥ року до р≥зкого зростанн€ ц≥н на споживчому ринку. ≤ндекс ≥нфл€ц≥њ становив у 1994 р. 501,1%, у тому числ≥ за жовтень Ч грудень 271%. ≈коном≥чна реформа пробуксовувала, особливо гострою була ситуац≥€ в соц≥альн≥й сфер≥.

 

«а таких умов реформуванн€ економ≥ки стало нар≥жним каменем практичноњ д≥€льност≥ ѕрезидента. 11 жовтн€ 1994 р. Ћ.  учма виступив у ¬ерховн≥й –ад≥ з≥ зверненн€м, €ким були проголошен≥ головн≥ напр€ми новоњ соц≥ально-економ≥чноњ стратег≥њ.

 

«окрема, передбачалос€ зд≥йсненн€ заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансово-грошовоњ системи, докор≥нного реформуванн€ в≥дносин власност≥, всеб≥чного утвердженн€, пор€д ≥з державною, ефективних форм приватноњ власност≥, в першу чергу через приватизац≥ю. ¬елик≥ над≥њ покладалис€ на структурну перебудову гром≥здкоњ, зор≥Їнтованоњ на важку ≥ндустр≥ю та воЇнно-промисловий комплекс економ≥ки. «апропонований курс базувавс€ на пр≥оритетност≥ науком≥стких та високотехнолог≥чних галузей економ≥ки, реформуванн€ села шл€хом зд≥йсненн€ радикальноњ земельноњ реформи, сп≥в≥снуванн€ ус≥х форм ≥ власност≥ - державноњ, колективноњ ≥ приватноњ.

 

ќсобливим напр€мом президентськоњ програми визначалос€ реформуванн€ основних засад зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики, њњ метою повинне стати поступове утвердженн€ в≥дкритоњ економ≥ки та входженн€ ”крањни до св≥тового сп≥втовариства, залученн€ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

 

«апланован≥ економ≥чн≥ зм≥ни повинн≥ були забезпечити покращенн€ ус≥Їњ соц≥альноњ сфери. « повною в≥дверт≥стю було за€влено, що в умовах, що склались, держава не маЇ реальних ресурс≥в дл€ п≥двищенн€ життЇвого р≥вн€ людей. ј тому пр≥оритет було в≥ддано соц≥альному захисту найб≥льш незахищених категор≥й населенн€ Ч пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в тощо.

 

ѕроголосивши головн≥ напр€ми своЇњ економ≥чноњ програми, ѕрезидент ”крањни закликав пол≥тичн≥ сили до злагоди. ѕроголошенн€ курсу радикальних ринкових реформ та визначенн€ його пр≥оритет≥в спри€ли активн≥ш≥й д≥€льност≥ щодо реформуванн€ економ≥ки, налагодженн€ сп≥впрац≥ вс≥х г≥лок влади.

 

¬одночас, в≥д декларуванн€ ≥дей до њх реал≥зац≥њ прол€гав тривалий шл€х. ѕройти його було важче, ан≥ж визначити перспективи, тим б≥льше, що на практиц≥ економ≥чн≥ плани зустр≥ли д≥аметрально протилежн≥ оц≥нки р≥зних пол≥тичних сил.

 

ќдним ≥з головних завдань в президентськ≥й програм≥ економ≥ки була стаб≥л≥зац≥€ ф≥нанс≥в. ќснову њњ складали проведенн€ жорсткоњ монетарноњ пол≥тики, скороченн€ масштаб≥в ≥нфл€ц≥њ, проведенн€ грошовоњ реформи. ѕрот€гом 1995-1996 рр. завд€ки енерг≥йним зусилл€м Ќац≥онального банку, очолюваного ¬. ёщенком, орган≥в виконавчоњ влади вдалос€ зупинити пост≥йне обвальне пад≥нн€ купоно-карбованц€ щодо ≥ноземних валют, €ке дос€гало майже 10000% на р≥к. ÷е було важливою передумовою зд≥йсненн€ грошовоњ реформи, €ку й було проведено у вересн≥ 1996 р. ¬ њњ ход≥ в≥дбувс€ обм≥н купоно-карбованц≥в на гривн≥ у розрахунку 1 гривн€ за 100 000 купоно-карбованц≥в. –еформа носила неконф≥скац≥йний характер. «авд€ки продуман≥й стратег≥њ вона була досить вдало проведена ≥ не спричинила н≥ ф≥нансових, н≥ соц≥альних потр€с≥нь.

 

¬провадженн€ гривн≥ спри€ло стаб≥льност≥ грошовоњ системи держави. —творились передумови виходу з кризи. ¬ серпн≥-жовтн≥ 1996 р. темпи ≥нфл€ц≥њ склали 1,5-2%. ¬перше за тривалий час населенн€ понесло грош≥ до ощадних кас. ќбс€ги вклад≥в за цей пер≥од зб≥льшилис€ б≥льш €к на 15%.

 

јле ситуац≥€ в економ≥ц≥ залишалась критичною. —аме це констатував ѕрезидент при оголошенн≥ свого щор≥чного посланн€ ¬ерховн≥й –ад≥ в березн≥ 1997 р. ¬≥н мусив визнати, що стаб≥л≥зувати та належним чином реформувати економ≥ку не вдалос€. ’оча темпи спаду виробництва дещо спов≥льнились, все ж вони були значними ≥ ви€вились незворотними.

 

¬ 1997-1998 рр. пр≥оритетними напр€мами економ≥чноњ пол≥тики було визначено ф≥нансову стаб≥л≥зац≥ю, в≥дродженн€ в≥тчизн€ного виробництва, впровадженн€ нових метод≥в господарюванн€ в агропромисловому комплекс≥.

 

“ривав пошук шл€х≥в оптимального реформуванн€ економ≥ки. ¬≥дносна стаб≥л≥зац≥€ окремих галузей господарства зм≥нилась восени 1998 р. жорстокою ф≥нансовою кризою, коли прот€гом м≥с€ц€ варт≥сть гривн≥ впала майже наполовину.

 

“а все ж наприк≥нц≥ 90-х рок≥в давали про себе знати окрем≥, хай ≥ обмежен≥, результати економ≥чних реформ. √оловним серед них стало завершенн€ процесу переходу в≥д командно-адм≥н≥стративноњ до ринковоњ економ≥ки. ƒо к≥нц€ 90-х рок≥в було завершено формуванн€ власноњ податковоњ, банк≥вськоњ, митноњ та »ших систем, що у сукупност≥ визначали основну економ≥чну ≥нфраструктуру украњнськоњ державност≥. –озвинулись нов≥, конкурентоспроможн≥ форми виробництва, все б≥льшого значенн€ набувало п≥дприЇмництво.

 

” 1999 р. вперше за останнЇ дес€тир≥чч€ з'€вились ознаки економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ, перш за все Чподоланн€ пад≥нн€ валового внутр≥шнього продукту. Ќа 4,3% зросли обс€ги промислового виробництва. Ќайвищ≥ темпи зростанн€ були заф≥ксован≥ в галуз€х, €к≥ виробл€ли товари народного споживанн€. —коротивс€ деф≥цит державного бюджету.

 

ѕозитивну роль у цьому процес≥ в≥д≥гравало реформуванн€ в≥дносин власност≥, роздержавленн€ та приватизац≥€. ќстанн€ проводилась не завжди в≥дкрито ≥ була доступна дл€ громадського контролю, однак, отримавши п≥дприЇмства у власн≥сть, а тим б≥льше викупивши њх за чимал≥ кошти в держави, нов≥ господар≥ докладали максимум зусиль, аби зробити роботу вже своњх власних п≥дприЇмств €комога ефективн≥шою. –озширилис€ недержавний та корпоративний сектори економ≥ки. Ќовий економ≥чний устр≥й забезпечив перех≥д в≥д Їдиновладд€ держави у сфер≥ економ≥ки до њњ багатоукладност≥, що забезпечило зростанн€ ≥н≥ц≥ативи нових господар≥в. Ќа 2000 р. форму власност≥ зм≥нило б≥льш н≥ж 65% п≥дприЇмств, на них виробл€лось понад 70% загального обс€гу промисловоњ продукц≥њ.

 

Ќовим позитивним моментом стало формуванн€ так званих точок росту Ч п≥дприЇмств та галузей, €к≥ за умов загального економ≥чного складу виробл€ли конкурентоспроможну продукц≥ю.

 

¬ажливим елементом ринкових реформ стало формуванн€ ф≥нансовоњ системи держави, л≥берал≥зац≥€ господарських зв'€зк≥в, формуванн€ ринковоњ ≥нфраструктури. Ќа 2000 р. в ”крањн≥ д≥€ло понад 200 банк≥в, 1300 ≥нвестиц≥йних компан≥й ≥ фонд≥в, близько 300 страхових компан≥й.

 

≤зольована за рад€нських час≥в в≥д зовн≥шнього св≥ту та замкнута прот€гом тривалого часу на Ђрад€нському рубл≥ї, €кий в останн≥ роки рад€нського режиму називали зневажливо Ђдерев'€нимї, на к≥нець 90-х рок≥в ”крањна впевнено налагодила зв'€зки ≥з заруб≥жними крањнами та стала р≥вноправним партнером. ÷ьому спри€ло запровадженн€ ринкового механ≥зму ц≥ноутворенн€, перех≥д до св≥тових ц≥н, л≥берального режиму зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

 

«овн≥шньоеконом≥чна сфера ви€вилась одним ≥з пр≥оритетних напр€м≥в д≥€льност≥ держави. «а 1993-2000 рр. частина експорту товар≥в та послуг у структур≥ валового внутр≥шнього продукту зросла з 26 до 53%. „астка крањн Ђдалекого заруб≥жж€ї у загальному обс€з≥ експорту дос€гла майже 70%.

 

 лючовою галуззю економ≥ки ”крањни залишаЇтьс€ аграрне виробництво. ѕитанн€ щодо вибору напр€м≥в його розвитку ви€вилось надто запол≥тизованим, а тому практично до к≥нц€ 90-х рок≥в реформи велись переважно в русл≥ дискус≥й щодо доц≥льност≥ чи недоц≥льност≥ приватноњ власност≥ на землю; збереженн€ чи л≥кв≥дац≥њ колгосп≥в; дозволу чи заборони куп≥вл≥-продажу земл≥.

 

—пробою виправити ситуац≥ю та вивести аграрне виробництво з кризового стану став виданий у листопад≥ 1994 р. ”каз ѕрезидента ”крањни Ћ.  учми Ђѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн€ земельноњ реформи у сфер≥ с≥льськогосподарського виробництваї. ƒокумент визначав шл€хи приватизац≥њ, економ≥чноњ оц≥нки та ринку земл≥.

 

ѕроцес реал≥зац≥њ даного документа на практиц≥ був довол≥ суперечливим. « одного боку, кожен сел€нин набував право на отриманн€ земельного паю та право в≥льно ним розпор€джатись. ќднак, не маючи кошт≥в ≥ можливостей налагодити власне господарство, переважна б≥льш≥сть сел€н повертала пањ колгоспам. “аким чином, зм≥н практично не в≥дбувалось, тим б≥льше, що паюванн€ та розпод≥л земельних д≥л€нок проводили сам≥ кер≥вники колективних с≥льгоспп≥дприЇмств.

 

Ћише в небагатьох м≥сц€х сформувались сильн≥ ≥ндив≥дуальн≥ господарства, €к≥ ефективно орендували пањ сел€н. ќсновну масу виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ складали колгоспи ≥ радгоспи, ф≥нансовий стан €ких та рентабельн≥сть виробництва з року в р≥к пог≥ршувалась.  олективне господарюванн€, в≥дсутн≥сть елементарноњ в≥дпов≥дальност≥, почутт€ господар€ ви€вились тупиковим шл€хом розвитку аграрноњ економ≥ки.

 

«агальний р≥вень виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в ”крањн≥ знизивс€ до р≥вн€ к≥нц€ 50-х - початку 60-х рок≥в. ћайже вдв≥ч≥ ШЧ з 48 до 24 млн т Ч зменшивс€ валовий зб≥р зерна, з 45 до 23 млн т впало виробництво цукрових бур€к≥в, вдвоЇ зменшилось погол≥в'€ худоби ≥ птиц≥. ¬одночас у приватному сектор≥ аграрноњ економ≥ки к≥льк≥сть живност≥ та њњ продуктивн≥сть зросли.

 

Ќа 1999 р. понад 85% колгосп≥в, що збереглис€, були збитковими. ÷е змусило р≥шуче вз€тись за реформуванн€ в першу чергу земельних в≥дносин. Ќеобх≥дно було створити сел€нам можливост≥ в≥льно отримати та розпор€дитис€ за вибором своњми па€ми та п≥дтримати приватного с≥льськогосподарського виробника.

 

” грудн≥ 1999 р. вийшов ”каз ѕрезидента ”крањни Ђѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн€ реформуванн€ аграрного сектора економ≥киї.

 

¬≥дпов≥дно до нього, прот€гом грудн€ 1999 Ч кв≥тн€ 2000 р. на засадах приватноњ власност≥ було проведено реформуванн€ вс≥х колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств. ¬с≥м членам колгосп≥в Ч працюючим та пенс≥онерам Ч надавалос€ право в≥льного виходу з цих п≥дприЇмств та створенн€ господарських товариств, с≥льськогосподарських кооператив≥в ≥нших суб'Їкт≥в, заснованих на приватн≥й власност≥.

 

”каз ѕрезидента передбачав обов'€зкову виплату тим, хто бере у сел€н в оренду землю, орендноњ плати у розм≥р≥ не меншому за 1% њњ вартост≥. ѕеред органами м≥сцевоњ виконавчоњ влади ставилось завданн€ вс≥л€кого спри€нн€ у зд≥йсненн≥ вказаних заход≥в.

 

ѕрот€гом 2000 р., незважаючи на спротив прихильник≥в колгоспно-радгоспноњ системи в центр≥ та на м≥сц€х, реорган≥зац≥ю було в ц≥лому завершено. ѕро њхню продуктивн≥сть за умов економ≥чноњ кризи говорити рано, однак така система, прийн€та в усьому св≥т≥, створюЇ перспективи виходу з кризи на сел≥, що створить умови прогресу ус≥Їњ держави.







ƒата добавлени€: 2015-10-12; просмотров: 18747. Ќарушение авторских прав


–екомендуемые страницы:


Studopedia.info - —тудопеди€ - 2014-2019 год . (0.004 сек.) русска€ верси€ | украинска€ верси€