Студопедия — Алексей Ковтуненко
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Алексей Ковтуненко






Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу “Історія української державності (Історія України)”. Місце та значення історії державності на землях України в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок історії державності на землях України, з українознавством, загальною історією українського народу та всесвітньою історією.

Періодизація історії державності на землях України. Основні навчальні та наукові джерела історії державності на землях України.

 

Тема 1. Найдавніші державні утворення на землях України

Лекція – 2 год.

Вплив природно-кліматичних умов та матеріального виробництва на формування людини на теренах України.

Значення археологічних даних для вивчення рівня розвитку культури на території України. Письмові пам’ятники державності і права Північного Причорномор’я.

Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави. Суспільно-політичний лад скіфів і сарматів.

Античні міста-колонії: в Північному Причорномор’ї та Криму (VII ст. до н.е. – ІV ст.н.е.), їх виникнення і розвиток.

Монархія і республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Найдавніші поселення первісної людини на території України.

2. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.

3.Походження східних слов’ян.

4. Суспільно-політичний і економічний устрій Київської Русі.

 

Тема 2. Становлення і розвиток державності у східних слов’ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-XIІ ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.).

Лекція – 2 год.

Східні слов’яни. Патріархальне рабство. Зародження і формування феодальних відносин. Східнослов’янські племена і союзи племен у VI-IХ ст. Князівство Божа. Князівство Мезамира і Маджака. Союз племен на Волині. Союз племен у Прикарпатті. Київське князівство. Східнослов'янські князівства і сусідні народи.

Вітчизняні та іноземні літературні пам’ятки східних слов'ян. Особливості східнослов'янської державності.

Утворення Давньоруської ранньофеодальної держави на поч. IX ст. Норманська, антинорманська теорії та хазарська гіпотеза походження Давньоруської держави. Основні моменти внутрішньої і зовнішньої політики. Розвиток феодального землеволодіння і феодальної форми експлуатації. Розвиток ремесла,торгівлі і виникнення феодальних міст. Пам'ятки історії Давньоруської державності.

Суспільний устрій Київської Русі. Формування і юридичне закріплення правового положення верств феодалів і верств феодально залежного населення. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди.

Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада при князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчинна система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація.

Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Розпад Київської Русі на окремі князівства: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке та інші.

Боротьба східнослов’янських князівств проти татаро-монгольської навали. Золота Орда як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Галицько-Волинське князівство - центр об’єднання українських земель.

Суспільний устрій. Зміни у класовій структурі. Перетворення челяді і смердів у феодально залежних селян. Міське населення.

Політичний лад. Влада князів. Рада бояр. Центральні органи управління. Воєвода Дворецький. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стояльник. Управління на місцях: старости, воєводи, волостелі. Боярське управління. Судові органи.

 

Семінарське заняття. Державний лад Київської Русі ІX - ХІІ століть і Галицько-Волинського князівства – 2 год.

1 Суспільний лад Київської Русі. Права та обов’язки окремих верств населення.

2 Організація влади і управління Київської Русі

а) вищі ограни влади та управління;

б) місцеві органи влади.

3. Судові органи та судовий процес.

4. Система права Київської Русі.

5. Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства XІІІ - ХІV ст.ст.

 

 

Тема 3. Державність на землях України в Литовсько-Польську добу. Політично-правові інститути в українських землях, що перебували в складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.

Лекція – 2 год.

Подолання феодальної роздробленості і поява централізованих держав. Соціально-економічні та політичні передумови подолання феодальної роздробленості на території України. Формування української народності. Виникнення та розповсюдження назви "Україна".

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і Королівства Польського та зміна їх політико-правового становища.

Особливості суспільного устрою. Творення замкнених суспільних верств - станів. Феодали: магнати та шляхта. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Натуральні і грошові податки селян. Стан чорного та білого духовенства. Бояри, проміжна верства між шляхтою та селянами. Правове становище похожих та непохожих селян. Види земельної ренти. Чиншові, тяглі та службові селяни.

Тяглові селяни. Службові селяни. Розвиток феодально-кріпосницької фільваркової системи сільського господарства. Початок правового оформлення кріпацтва: встановлення панщини та втрата громадянських прав. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи (плебс). Правове становище міського населення в залежності від категорії міста (королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне).

Державний лад. Найвищі органи Польського королівства: король, королівська рада і сейм. Найвищі органи Великого князівства Литовського: великий князь (господар), Пани - Рада і Сейм. Найвищі органи Речі Посполитої: король, Великий вальний сейм - сенат і посольська ізба. Органи центрального управління: маршалки, канцлери, підскарбії, гетьмани та інші урядовці. Адміністративно-територіальний поділ: ліквідація удільних князівств і земель, запровадження воєводств, повітів і волостей; міста і села; староства. Місцеве управління. Воєводи. Старости і каштеляни. Воєводські і повітові сеймики. Системи управління містами і містечками. Магістрат - адміністративний та судовий орган міського самоврядування. Палата ради (бурмістри і радці) та палата лави (війт і лавники). Юридики. Братства церковні та братства цехові. Церква та монастирі. Берестейська унія 1596. Військова організація. Судові установи.

Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її військова і територіальна та політико-правова організація. Роль Запорозької Січі в історії української державності. Органи козацького самоврядування. Ординація Війська Запорозького реєстрового 1638 р. Запорозька Січ у міжнародних відносинах.

 

Семінарське заняття. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського XIV – XVI cт. ст. – 2 год.

1. Характеристика правового положення окремих станів населення.

а) магнатів і шляхти;

б) селян;

в) міщан;

г) духовенства;

2. Органи влади та управління в українських землях в кінці XIV – перші половині XVI ст.ст.

3. Судова система Великого князівства Литовського

а) центральні і місцеві державні судові органи;

б) станові суди;

в) копні суди;

4. Загальна характеристика судового процесу.

 

Самостійна робота – 2 години.

Культурно-національний рух в українських землях в XVI-XVII ст.

Національне й культурно-релігійне життя:

а) роль православної церкви і її братств в розвитку духовного життя українського народу;

б) діяльність культурно-освітніх центрів в Україні: Острозький, Львівський, Київський;

в) внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань: діяльність К. Острозького, А. Курбського, П. Могили, Г. та М. Смотрицьких, П. Беринди та ін.

 

Тема 4. Роль українського козацтва у національному відродженні в ХУІ - першій половині ХУІІ ст.

Лекція – 2 години.

Виникнення українського козацтва. Роль князя Дмитра Вишневецького в заснуванні Запорозької Січі. Політико-соціальний та військовий устрій Запорозької Січі. Боротьба козацтва з іноземними загарбниками.

Формування військових відділів козацького війська. Реєстрове козацтво як форма поширення запорозького устрою на городову Україну.

Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- в першій половині XVII ст.

 

Самостійна робота – 4 години.

1. Козацька символіка.

2. Морські походи запорожців.

3. Князь Костянтин Острозький як оборонець українського православ”я.

4. Берестейська унія 1596 року.

5. Постать Петра Сагайдачного в історії України.

 

 

Тема 5. Формування української національної державності в період Хмельниччини (1648 - 1657).

Лекція – 4 год.

Соціально-економічне і політичне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини, антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни. Державницька програма Б. Хмельницького.

Зміни у суспільних відносинах. Ліквідація польського магнатського та шляхетського землеволодіння. Зміцнення українського старшинського, шляхетського та православного церковного землеволодіння. Тимчасове послаблення феодально-кріпосницької системи на Лівобережній Україні. Вольні військові маєтності. Козацтво, його поділ та правове становище. Міське населення. Духовенство.

Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Формування української феодальної держави, її політична форма. Органи центральної і місцевої влади та управління. Закріплення в органах військового управління адміністративно-політичних, фінансових, судових та поліцейських функцій. Оформлення прийняття України до складу російської держави. Юридична природа і зміст рішень Земського собору 1651 р. та 1653 р., Переяславської ради від 18 січня 1654 р. Правовий статус України у складі Московської держави згідно з „Березневими статтями” 1654 р. та царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.

 

Семінарське заняття – 2 год.

1. Державна організація Гетьманської України.

а) адміністративний – територіальний поділ;

б) вищі органи влади і управління;

в) місцеві органи влади і управління;

г) судові органи;

2. Юридичне оформлення прийняття України до складу Московської держави.

3. Адміністративно – судовий устрій Запорозької Січі.

 

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Формування органів нової влади й адміністративно-територіального устрою Хмельниччини.

2. Зміни у формах власності та їх вплив на економіку і суспільне життя.

3. Зовнішня політика гетьманської держави Б. Хмельницького.

 

 

Тема 6. Руїна та її вплив на державність України.

Лекція – 2 год.

Гетьманування Івана Виговського. Гадяцький трактат. Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславський договір і Слободищенський трактат. Чорна Рада 1663 року як розчленування України. Продовження боротьби українського народу проти Польщі і Московії за повне національне визволення. П. Дорошенко. Андрусівський договір. Гетьманування Івана Самойловича. Остаточний розподіл українських земель між Москвою та Польщею.

 

Самостійна робота – 2 години

1. Московські статті 1665 року.

2. Соборництво Петра Дорошенка.

3. Батуринський переворот 1672 року.

Тема 7. Соціально-економічний розвиток та політичне становище українських земель у складі Московської держави і Речі Посполитої наприкінці ХУІІ – на початку ХУІІІ ст.

Лекція – 2 год.

Спроби гетьмана Івана Мазепи відновити українську державність під протекторатом Швеції. Полтавська битва в історії української державності.

Гетьманування Пилипа Орлика. Бендерська конституція 1710 року.

Заселення та суспільно-політичний розвиток Південної України. Три поділи Речі Посполитої та входження Правобережної України і Волині до складу Російської держави. Поділ українських земель на Лівобережну та Правобережну Україну. ”Вічний мир” 1986 р. Буковина та Закарпаття під австрійським пануванням.

Правове становище соціальних груп. Кріпосницька політика козацької старшини. Збільшення старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння. Бунчукове та значкове військове товариство. Українська родовита шляхта. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством.

Особливості державницького устрою Слобідської України та її зв’язки з Гетьманщиною. Державний устрій Гетьманщини.

Адміністративно-територіальний поділ на полки, сотні. Загальновійськова рада. Рада старшини. Гетьман. Наказний гетьман. Генеральний уряд. Полкові уряди: полковник та полкова рада. Сотенний уряд: сотник та його помічники. Місцеве управління: виборні міські старшини та сільські отамани. Міське самоврядування: магістрати та ратуші. Організація судів. Період козацьких судів. Судова реформа 1760-1763 рр. Переклад статутних судів: гродські, земські та підкоморські суди. Організація управління Запорозької Січі. Паланки і паланкова старшина.

Обмеження автономії Гетьманської України і посилення колонізаторської політики московського царизму. Органи самодержавного управління Україною-Гетьманщиною: Посольський приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат І Малоросійська колегія (1722-1727 р.р.), Правління гетьманського уряду (1734-1750 р.р.). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Ліквідація козацького самоврядування на Слобідській Україні й Лівобережжі (1765-1783 р.р.), Запорозькій Січі та її паланок (1775 р.).

 

 

Самостійна робота – 4 години.

1.Роль української православної церкви в становленні релігійного життя в Росії.

2. Внесок українських культурних діячів у розвиток освіти слов”янських народів.

3. Вплив української музики, театру, живопису на розвиток мистецтва Росії.

 

Тема 8. Правове становище земель України в складі Російської і Австрійської імперій (кін. XVIII – поч. XX ст. ст.)

Лекція – 2 год.

Землі України у складі Росії. Поділ на губернії: на Лівобережжі – Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 - Харківська) і Чернігівська; на Правобережжі – Волинська, Київська і Подільська; на півдні – Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Генерал-губернаторства: Малоросійське (лівобережні губернії), Київське (правобережні), Новоросійсько-Бесарабське (південні губернії і Бесарабська область).

Суспільний устрій кінця XVIII – першої половини XIX століть. Дворянство. Зрівняння українського дворянства в правах з російським. Надання пільг російському дворянству, яке проживало в Україні. Духовенство. Міське населення (міські обивателі). Купці. Почесні громадяни. Міщани. Цехові та робочі люди. Кріпосні селяни. Панщина – основний обов’язок кріпаків. Урочна система. Місячина. Інвентарні правила 1847 – 1848 рр. на Правобережній Україні. Державні селяни. Військові поселення. Державний лад кінця XVIII – першої половини XIX ст. ст.

Компетенція генерал-губернаторів та губернаторів. Губернське правління. Повітовий апарат управління. Губернські і повітові дворянські зібрання. Панська юрисдикція. Державний лад та буржуазне реформаторство 60 – 70 р.р. Контрреформи 80 – 90 років.

 

Зміни в суспільний відносинах у пореформеній Російській імперії. Правова основа селянської реформи 1861 року та її специфіка реалізації в Правобережній Україні. Перетворення поміщицьких селян на «вільних сільських обивателів». Поширення державної реформи на удільних та державних селян, дворових людей. Національний склад дворянства. Дві верстви дворянства в пореформений період. Фабрично-заводські робітники. Буржуазія, промислова і торгівельна. Поділ населення імперії за різницею “присвоєних прав” на “природних обивателів” та “інородців”. Міщани. Духовенство. Суспільно-політичні течії в Україні та створення українських політичних партій.

Надзвичайна юстиція (воєнно-польові суди) 1906-1907 рр.

Державний лад та буржуазне реформаторство 60-70 рр. ХІХ ст. Скасування кріпосного права в Російській імперії та особливості проведення Селянської реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління: Фінансова 1860-1864рр.; Земська 1864р.; Міська 1870р.; Судова 1864 -1865 рр.; Народної освіти 1863-1864 рр.; Військова 1864-1874 рр., та їх законодавче забезпечення. Контрреформи 80-90 рр. ХІХ ст.

Буржуазні реформи початку ХХ ст. в Росії взагалі і в Україні безпосередньо. Реформа центральних органів влади та управління 1905-1907 рр. Аграрна реформа Столипіна та її вплив на Україну. Законодавчі акти земельної реформи: Указ від 9 листопада 1906р. та Закон про землевлаштування 29 травня 1911р. Селянський поземельний банк. Переселенська політика.

Система пореформеного державного управління в Україні. Розширення повноважень генерал-губернаторів і губернаторів. Апарат губернського і повітового державного управління. Волосні управи. Селянська громада, Формування всестанового місцевого самоврядування. Губернські та повітові збори та їх виконавчі органи – губернські та повітові земські управи. Міські думи та міські управи. Система виборів до органів самоврядування. Особливості еволюції самодержавства на початку ХХ ст. Зміна в центральному апараті самоврядної влади. Імператор. Державна дума. Державна рада. Рада міністрів та міністерства. Мілітаризація економіки та державного управління в роки Першої світової війни. Особливі наради. Центральні і місцеві воєнно-промислові комітети. Надзвичайна юстиція (воєнно-польові суди).

Загарбання західноукраїнських земель Австрією. Утворення коронного краю з центром у Львові. Революція 1848 р. і створення Головної Руської Ради у Львові. Австро-угорська угода 1867 р. та утворення Австро-угорської монархії. Ціслетанія і Транслейтанія. Західна Україна в часи першої світової війни.

Суспільний лад. Магнати, рицарі та трудова шляхта. Кріпосні селяни. Скасування кріпосного права. Міське населення. Державний лад. Органи урядової адміністрації. Органи крайового і місцевого самоврядування. Повітові, міські і сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р. Судова система.

 

Семінарське заняття. Особливості проведення державних реформ 60 – 70 –х р.р. XIX ст. в Україні в складі Російської імперії – 2 год.

1. Передумови, мета та основні завдання і напрямки буржуазних реформ Російської імперії другої половини XIX.

2. Основні положення державних реформ

а) селянської;

б) фінансова;

в) земського самоврядування;

г) міського самоврядування;

д) судової системи

3. Характеристика контр реформи 70 – 80-х р.р. XIX ст.

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Роль Івана Франка в національному відродженні України.

2. Український молодіжний національний рух в Галичині.

 

 

Підсумковий модульний контроль - 1 година

Орієнтовні теми для підсумкового модульного контролю.

1. Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.

2. Формування та розквіт Галицько-Волинської держави.

3. Українські землі у складі Речі Посполитої. Посилення експансії феодальної Польщі.

4. Вплив українського права на підготовку Литовських статутів.

5. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ.

6. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

7. Україна за часів Руїни.

8. Гетьманщина на початку XVIII ст. Іван Мазепа.

9. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.

10. Три поділи Польщі. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.

11. Суспільно-політичний рух в українських землях в першій половині ХІХ ст.

12. Значення Головної Руської Ради (1848) для відродження української державності.

Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині ХІХ ст.

14. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині ХІХ ст.

15. Значення творчості Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.

 

Основна література до змістового модуля 1.

Джерела

Антологія української юридичної думки. В 6 томах. Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. - К., 2002.- Т. 2.

Антологія української юридичної думки. В 6 томах. Історія держави і права України: Руська правда. - К., 2002.- Т. 3.

Боплан Г. Опис України. – К., 1990. – 256 с. http://litopys.kiev.ua

Величко С. Літопис.- К., 1991.- Том перший.- 374 с.; том другий.

Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.: Зб.док-тів. - К., 1993.

Документы об Освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. – К., 1965.

Документи Богдана Хмельницького (1648-1657). – К., 1961.

Воссоединение Украины с Россией: Док. и материалы в 3 т. – М., 1953 - 1954. – Т. 1. – 587 с.; Т. ІІ.- с.; Т. 3.

Жерела до історії України-Руси.- Львів, 1913.- Т. VІ; 1908.- Т. VІІІ.

Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVII в.в. -Л, 1936.

Історія держави і права України: Хрестоматія / За ред. О.О.Шевченка. – К., 1996.

Історія Русів.- К., 1991.

Памятники русского права. В восьми выпусках. - М., 1952-1961.

Переяславська Рада: очима істориків, мовою документів. – К.: Україна, 2003. Повість врем'янних літ. - К., 1990.

Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. – К., 1997.

Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К., 1992.

Україна. Антологія пам’яток державотворення. – К.: Основи, 2008. - Тт. І – VІ.

Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657. – К., 1998.

Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. –К., 1960.

 

література

Антонович. Про козацькі часи на Україні. –К., 1991.

Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року: Міфи і реальність. – К.: Варта, 1994.

Багалій Д. Історія Слобідської України. –Харків, 1991.

Баран В. Давні слов”яни.- К., 1998.

Бойко І. Держава і право Гетьманщини. Навч. посібник.- Львів, 2000.

Бондаревський А. Волосне управління та становище селян на Україні після реформи 1861 р. – К., 1961.

Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. – К.: Наукова думка, 1986. – 264 с.

Брадович М. Переяславська осторога.- Мюнхен – Нью-Йорк, 1954.

Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? (Критичні замітки з приводу однієї концепції) // Переяславська рада: історичне значення та політичні наслідки. – К.: Просвіта, 2003. – С. 23-67. Переяславська Рада: Очима істориків, мовою документів. – К.: Україна, 2003. – С. 264-290 (фрагменти).

Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна.- Львів – Хуст, 2004.

Володарі гетьманської булави. – К., 1994.

Гвоздик-Пріцак Л. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. – К.: Обереги, 1999. http://litopys5.freeservers.com/coss2/gvpr.htm; http://litopys.kiev.ua/

Герасимчук В. Виговщина і Гадяцький трактат. – Львів, 1909.

Гой П. Дипломатичні стосунки України з Московщиною. 1648-1651.- Мюнхен – Львів, 1996.

Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини 17 – першої чверті 18 ст. – К., 1995.

Грабовський С. Що принесла Україні Переяславська рада? – К., 2003.

Грабовський С, Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення.- К., 1995.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. –К-Л., 1913. Репринтне відтворення. –К., 1990.

Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині XVII-XVIII ст.: кордони, населення, право. –К., 1996.

Дорошенко Д. Петро Дорошенко. – Нью-Йорк, 1965.

Дорошенко Д. Нариси історії України. –Львів, 1990.

Ефименко А.Я. История украинского народа. – К., 1990.

Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури 16-18 ст. – К., 1966.

Історія держави і права України (з найдавніших часів до кінця XIX ст.) // Історія держави і права Української РСР. (1917 - 1960 рр.). - К, 1960

Історія русів. - К., 1991.

Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст..).- Львів, 1992.

Історія української культури: У 5 т. – Т. 2: Українська культура XIII – першої половини XVII століть. – К.: Наукова думка, 2001.

Кагамлик С. Києво-Печерська лавра: світ православної духовності і культури(ХУІІ – ХУІІІ ст.). – К., 2005.

Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. Навч. посібник: У 3 кн. – Кн. 3: Кінець XVI – середина XIX століття. – К.: Либідь, 1994.

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Кульчицький В. Державний лад і право в Галичині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.. – Львів, 1965.

Леп’явко С. Козацькі війни кінця 16 ст. в Україні. – Чернігів, 1996.

Липинський В. Україна на переломі. 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім столітті. – Філадельфія - Київ, 1991.

Літопис руський. - К., 1990.

Літопис Самовидця. - К., 1971.

Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність. 17 ст. – К., 1995.

Мицик Ю.А. Як козаки воювали. –Дніпропетровськ, 1990.

Музиченко П., Єрошкін С., Нагуш С. Суд та процес в Київській Русі.- Одеса, 1995.

Нагаєвський І. Історія української державності. – К., 1994.

На чолі козацької держави (До 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького). Збірник наукових праць. – Рівне, 1996. - Випуск 2.

Нольде Б. Автономія України з історичного погляду. – К.: Україна, 1995..

Окиншевич Л. Рада Старшинська на Гетьманщині // Хроніка-2000. – 1998. – Вип. 6-7. – С. 192-210.

Окиншевич Л. Лекції з історії українського права. - Мюнхен, 1954.

Падох Я. Суди і судовий процес старої України.- Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто – Львів, 1990.

Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина 17 – 18 ст.). – К., 1995. – 212 с.

Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина 17 – 18 ст.). – К., 1997. – 74 с.

Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини.- К., 2002.

Петрів В. Військово-історичні праці. Листи.- К., 2004.

Петров В. Походження українського народу. –К., 1992.

Петров В.П. Етногенез слов’ян. –К., 1972.

Плохій С. Наливайкові віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні / Пер. з англ. – К.: Критика, 2005. – 496 с. / Критичні студії.

Плохій С. Крила протекції: До визначення правового змісту переяславської угоди 1654 р. // Мediaevalia ucrainica: Ментальність та історія ідей. – Т. 4 (5 –?). – К., 1995. – С. 76-85. http://www.ukrhistory.narod.ru/

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – Т. 2: Від середини ХVII ст. до 1923 р. – К., 1992.

Сас П. Політична культура українського суспільства (кінець 16 – перша половина 17 ст.): Навч. посібник. – К., 1998.

Сас П.М. Козаки // Історія української культури: У 5 т. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003.

Семчишин М. Тисяча років української культури. –К., 1993.

Сергійчук В. Національна символіка України.- К., 1992.

Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. – К., 2006.

Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах 16 – середини 17 ст. – К., 1991.

Сергійчук В.І. Армія Богдана Хмельницького. – К., 1996.

Сергійчук В. І. Переяславська рада як трагедія України і програш Європи.- К., 2004.

Сергійчук В. Українські державники: Дмитро Вишневецький.- К., 2003.

Сидоренко О.Ф. Торгівля // Історія української культури: У 5 т. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 1056-1086.

Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2000.

Смолка А.О. Соціально-економічна думка та політика в Україні XVII – початку XVIII ст. – К.: Задруга, 1996. – С. 151 с.

Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної гетьманщини 1669 – 1726 рр. – К., 2006. – 280 с.

Софроненко К. Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси ХІ – ХІІІ в. – М., 1955.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1995. – 621 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII-XVIII ст.: Проблеми формування, еволюції, реалізації. – К.: Альтернативи, 1997.

Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. - К., 1997.

Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. – Кн. 1: Воєнні дії 1648 – 1652 рр. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. – 320 с.

Субтельний О. Україна: Історія. –К., 1991.

Терлецький Л. Етногенез українського народу.- Львів, 2007.

Терлюк І. Литовські статути та їх застосування в Україні. – Львів, 1999.

Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького.- Мюнхен, 1954; К., 1994.

Ткаченко М.Н. Нариси з історії селян на Лівобережній Україні в 17 – 18 вв. – К., 1931. – Т. 1.

Токаржевський-Карашевич І. Хмельниччина з погляду права//Визвольний шлях. - Лондон, 1957, 1958. – Т. ІХ-Х.

350-річчя Української держави Богдана Хмельницького. Матеріали міжнародної наукової конференції 15-16 грудня 1998 р.-К., 1998.

Турченко Ф. Микола Міхновський: життя і слово.- К., 2006.

Українська дипломатична енциклопедія.- К., 2004.- Т. І. Т. ІІ.

Українська ідея. Історичний нарис. –К., 1995.

Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного розвитку (Матеріали республіканських читань). –К., 1991.

Українська культура. Лекції за редакцією Д. Антоновича. –К., 1993.

Українське козацтво. Мала енциклопедія. – К. – Запоріжжя, 2002.

Харишин М.В. Богдан Хмельницький та Українська православна Церква (1648-1657 рр.) // УІЖ. – 1995. – № 4. – С. 92-100; № 5. – С. 57-66.

Цибульський В. Переяславська угода 1654 року у зарубіжній історіографії (1945-1990 рр.). – Рівне, 1993.

Чмихов М. та ін. Археологія та стародавня історія України: Походження українського народу. Курс лекцій. –К., 1992.

Чубатий М. Огляд історії українського права: Історія джерел та державного права.- Мюнхен – Київ, 1994.

Щербак В. Українське козацтво: Формування соціального стану. Друга половина XV – середина XVII ст. – К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. – 300 с. http://litopys5.freeservers.com/coss1/shch.htmhttp://litopys.kiev.ua/

Щербаківський В. Формація української нації. - Прага, 1941.

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. У 3-х т. –К., 1991.

Яковенко Н. Вступ до історії України.- К., 2008.

Яковенко Н. Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993.

Яковлєва Т. Гетьманщина в др. пол. 50-х рр. 17 ст.: Причини і початок Руїни. – К., 1998..

Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської Ради-2 до Андрусівської угоди (1659 – 1667 рр.). – К.: Основи, 2003.

Яковлів А. Українсько-московські договори в 17 – 18 віках. – Варшава, 1934. Ярмиш О. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.. – Харків, 2001.

 

 

Змістовий модуль 2. Історія української державності в ХХ ст.

Тема 9. Державно-правове відродження України в період національної революції 1917-1920 рр. УНР, Українська Держава, УНР періоду Директорії, ЗУНР.

Лекція – 4 год.

Державно-політична криза 1916-1917 р.р. Повалення самодержавства. Створення нових органів влади. Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів. Тимчасовий уряд на чолі з князем Львовим. Двовладдя. Питання про Установчі збори. Політичні Партії. Проголошення республіки. Державна нарада. Предпарламент. Створення автономій та незалежних держав на території бувшої Російської імперії.

Реформа центрального і місцевого державного апарату.

Органи земського і міського самоврядування. Формування охоронного апарату. Адміністративна юстиція. Тимчасові суди.

Боротьба за національно - державне відродження України. Утворення Центральної Ради на чолі з М.Грушевським та еволюція її юридичного статусу. Всеукраїнський національний конгрес (5-7 квітня 1917 р.). Наказ Центральної Раді від 5 травня 1917 р. Підтримка Центральної Ради з боку всеукраїнських військового, селянського і робітничого з'їздів. Українізація існуючої системи місцевого самоврядування й утворення губернських, повітових та міських "українських рад". Перший універсал Центральної Ради від 10 (23) червня 1917 р. Мала Рада і Генеральний Секретаріат. Переговори з петроградськими міністрами. Другий універсал Центральної Ради 3(16) липня 1917 р. Взаємне визнання Центральної Ради і Тимчасового уряду. Статут вищого управління України, затверджений Малою Радою 29 липня 1917 р. "Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату" Тимчасового уряду від 4 серпня 1917р.

Законодавство Тимчасового уряду. Демократизація політичного життя. Перші законодавчі акти Центральної Ради.

Ліквідація влади Тимчасового уряду та встановлення більшовицької влади у Петрограді. Проголошення Центральної Ради найвищим органом революційної демократії в Україні; поповнення складу Генерального Секретаріату і поширення його компетенції на всю територію України. Третій універсал Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 р. і проголошення Української Народної Республіки як частини демократичної федеративної Росії. Програма соціально-економічних перетворень. Організація центральної та місцевої влади. Компетенція Центральної Ради, Малої Ради та Генерального Секретаріату. Зміни у структурі уряду. Сільські, містечкові та волосні адміністративні органи, земські управи, повітові комісари, міські думи, губернські комісари; Органи революційної демократії, комісари Центральної Ради, місцеві комітети. Ради робітничо-селянських і солдатських депутатів. Судові органи. Органи захисту революції. Військове будівництво.

IV універсал Центральної Ради 9 (22) січня 1918 р. Проголошення самостійності і незалежності УНР. Створення нового уряду - Ради Народних Міністерств та зміни в його складі. Берестейський мирний договір між Україною і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною.

Діяльність Центральної Ради в умовах окупації австро-німецькими військами. Розгін Центральної Ради та її навчальні політико-правові уроки. Законотворча діяльність Центральної Ради, Малої Ради, Генерального Секретаріату і Ради Народних Міністрів.

Переворот 29 квітня 1918 р. і його правове закріплення. Проголошення П.Скоропадського гетьманом Української держави. „Грамота до всього українського народу” та Закони „про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 р., їх зміст. Політичний режим Української держави. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана. Організація влади гетьманату. Гетьман, його повноваження. „Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами держави... гетьмана” від 1 серпня 1918 р. Рада Міністрів на чолі з головою (Отаманом-міністром). Міністерства. Фінансова Рада. Місцеві органи. Судові органи. Військове будівництво. Відносини між державою і церквою. Організація козацтва як окремого стану населення і резерву війська. Створення опозиційного Українського Національного Союзу, початок повстання проти гетьмана. Відмова 14 грудня 1918 р. гетьмана П.Скоропадського від влади; падіння гетьманату.

Створення Директорії як тимчасового революційно-державного органу, його склад, політико-правова платформа. Відновлення назви держави - УНР та її законів. Створення першого уряду Директорії - Ради Народних Міністрів на чолі з В.Чеховським. Трудовий принцип розбудови держави. Реорганізація Директорії та її взаємовідносини з урядом. Зовнішня і внутрішня політика Директорії; урядові кризи. Судові органи Директорії. Законодавство Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР, його правове оформлення та юридичні наслідки. Наступ більшовиків на Україну. Оголошення війни Радянській Росії. Міжнародні та внутріпартійні протиріччя між членами Директорії. Зміни в Директорії та встановлення особистого режиму С.Петлюри. Варшавський договір від 21 квітня 1920 р., та його політико-правова оцінка. Українсько-польська воєнна конвенція. Наступ польсько-українських військ і органи тимчасового управління в місцевостях України, які були визволені від більшовицької влади. Контрнаступ більшовиків. Утворення Галицько-Радянської Республіки, її державний апарат. Ризький мирний договір від 18 березня 1921 р., його політико-правові наслідки для України. Кінець легального існування Директорії та її органів. Уряд УНР в екзилі та його політико-правова платформа.

Маніфест 18 жовтня 1918 р. про перетворення Австро-Угорщини в федеративну державу. “Коронні землі” та їх представницькі органи - Національні ради. Збори 18 жовтня 1918 р. всіх українських послів австрійського парламенту галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій та громадських організацій. Обрання Української Національної Ради. Проголошення української держави у складі Австро-Угорщини. Розпад Австро-Угорщини. Взяття українцями влади у Львові 1 листопада 1918 р. Рішення Всебуковинського віча 3 листопада 1918 року про входження до складу ЗУНР. Створення 9 листопада 1918 р. першого уряду - Державного Секретаріату. Тимчасовий Основний закон від 13 листопада 1918р. Надання назви держави - Західноукраїнська Народна Республіка. Організація і структура державного апарату. Центральні органи державної влади і управління. Українська Національна Рада. Відділ Української Національної ради. Президія Ради. Президент. Державний Секретаріат: структура і персональний склад, повноваження. Місцеві органи державної влади і управління. Повітові комісари. Громадські (сільські і містечкові) і міські комісари. Повітові національні ради. Громадські та міські ради. Судово-прокурорські органи. Поділ території держави на судові округи і судові повіти. Створення системи державної жандармерії. Організація збройних сил. Об'єднання ЗУНР і УНР в єдиній соборній українській державі. Західна область УНР. Соціально-політичні та економічні перетворення у ЗУНР. Конституційне законодавство. Ухвала Народних зборів Закарпаття від 21 січня 1919 року про входження до складу ЗУНР і УНР.

Польсько-українська війна. Дипломатична діяльність ЗУНР. Варшавський договір 21 квітня 1920 року. Проголошення диктатури Є. Петрушевича і створення колегії уповноважених. Визнання Радою послів Антанти за Польщею права на окупацію Східної Галичини Еміграційний уряд ЗУНР. Причини падіння Західноукраїнської Народної Республіки.

 

Семінарське заняття – 2 год.

1. Передумови відродження української державності в ХХ ст.

2. Державний лад Української Народної Республіки.

3. Суспільно-політичний устрій Української держави (Гетьманату Павла Скоропадського).

4. Організація державної влади і адміністративно-судовий устрій Української Народної Республіки періоду Директорії.

5. Організація, структура і функції державного апарату Західно-Української Народної Республіки.

 

Самостійна робота – 4 години.

1. Утворення Центральної Ради: програма дій, соціальна база, практична діяльність.

2. Жовтневі події 1917 року в Петрограді та ставлення до них різних політичних сил в Україні.

3. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин.

4. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.

5. Проголошення ЗУНР.

6. Злука ЗУНР і УНР. Акт Соборності.

7. Варшавський договір 1920 року.

8. Зимовий похід 1921 року.

 

 

Тема 10. Державність на землях України між двома світовими війнами. Політико-правове становище Української РСР

Лекція – 2 год.

 

Проголошення 12(25) грудня 1917 р. Української Народної Республіки рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів в Харкові. Обрання Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад Радянської України. Утворення ВУЦВК Радянської України уряду - Народного Секретаріату (грудень 1917 р.). Місцеві Ради. Надзвичайні органи радянської влади революційні і військово-революційні комітети. II Всеукраїнський з’їзд Рад (березень 1918 р.) та його рішення. Резолюція з’їзду “Про державний устрій”. III Всеукраїнський з’їзд Рад. Прийняття 14 березня 1919 р. Конституції УСРР.

Державні зв'язки УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками. Воєнно-політичний союз радянських республік 1919 р. Воєнно – господарська угода УСРР і РСФРР 1920 р. Органи управління народним господарством. Націоналізація засобів виробництва. Створення засад соціалістичної економіки. Політика “воєнного комунізму”.

Злам старої судової системи. Народні суди. Ради (з'їзди) народиих суддів. Військові трибунали. Залізничні трибунали. Верховний касаційний суд. Принципи нового судоустрою. Створення Центрального управління надзвичайних комісій для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та злочинами за посадою. Позасудові репресії. "Червоний терор". Створення радянської міліції. Кримінальний розшук. Органи робітничого контролю. Будівництво радянських збройних сил.

Перехід від війни до миру. Запровадження нової економічної політики та її законодавче оформлення. Правове регулювання багатоукладної економіки. Політика управління державно-соціалістичною економікою.

Курс на створення федерації радянських республік. Передумови утворення СРСР. І Всесоюзний з'їзд Рад. Декларація і договір про утворення СРСР.

Державно-правове положення України за Конституцією СРСР 1924 р. Конституція УСРР 1929 р. Формування адміністративно-командної системи управління. Всеукраїнський з'їзд Рад. Структура та компетенція ВУЦВК, його Президії та РНК УСРР. Положення про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. Наказ про порядок роботи Президії ЦУЦВК (липень 1926 р.) Положення про Раднарком УСРР від 12 жовтня 1924 р. Українська економічна Рада. Наркомати. Постійне представництво УСРР при уряді СРСР. Реформа адімністративно-територіального устрою України. Скорочення у 1922 р. кількості губерній. Скасування у 1923 р. волостей і повітів. Утворення районів. Ліквідація у 1925 р. губерній і створення округів. Перехід від чотириступневої (губернія-повіт-волость-село) до триступеневої (округ-район-село) системи управління. Реорганізація комнезамів. Реформа збройних сил.

Національні аспекти у державному будівництві Радянської України. Українізація державного і господарського апарату УСРР. Утворення у складі Радянської України Молдовської автономної республіки. Національні адміністративно-територіальні одиниці - районні, сільські та селищні Ради.

Перебудова юстиції та правоохоронних органів. Судова система. Положення про Судоустрій УСРР 1922, 1925 та 1929 р.р. Реорганізація ВУЧК. Утворення Державного Політичного Управління (ДПУ). Доктрина "революційної законності". Репресії 1920-х р.р. Боротьба Радянської держави з церквою.

Зміни в суспільно-економічному ладі 1930 - 1941 р.р. Деформація політичної та державної системи. Формування партійно-бюрократичної диктатури. Культ особи Й.Сталіна. Ліквідація правових основ багатоукладної економіки. Примусова колективізація сільських господарства. Голодомор на Україні 1933 р. Кредитно-фінансові реформи. Реорганізація управління промисловістю. Подальший процес формування адміністративно-командної системи управління народним господарством:

Центральні органи влади і управління УСРР. Реорганізація вищих органів державного управління. Місцеві органи державного управління. Перехід у 1932 р. до обласного поділу. Перебудова державного апарату УРСР на основі Конституції УРСР 1937 р. Подальше зростання централістичних тенденцій в СРСР. Зрощування партійного та адміністративного апарату. Верховна Рада і Раднарком УРСР. Місцеві Ради депутатів трудящих. Військове будівництво. Судове система, прокуратура, НКВС. Закон про судоустрій УРСР 1938 р. Створення єдиної централізованої системи прокурорських органів. Утворення у 1934 р. загальносоюзного НКВС. Позасудовий орган - Особлива нарада при наркомі внутрішніх справі Каральні органи - спеціальні "трійки".

Надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти. Масові репресії на Україні. Державно правове становище українських земель у складі Речі Посполитової (1920 – 1939 р.р.), Чехословачини (1918-1939 р.р.), Румунії (1918-1940 р.р.).

Державний Центр УНР в екзилі.

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Коренізація в УРСР.

3. Українізація поза межами УСРР.

 

Тема 11. Історико-правові аспекти Голодомору 1932-1933 років та його демографічні наслідки.

Лекція – 2 год.

Причини штучного голодомору в УСРР. Репресії голодом проти українського населення за межами УСРР. Спільні ознаки й відмінності між голодом в хліборобських районах СРСР. Згортання українізації поза межами УСРР як відповідь на українське національне відродження. Правова оцінка голодомору за рубежем і в Україні.

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Голодомори в УСРР в ХХ ст.: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947.

 

Тема 12. Зміни в державній системі Радянської України в роки Другої світової війни.

Лекція – 2 год.

Проголошення Карпатської України як держави українського народу.

Радянсько-німецькі договори про розподіл сфер впливу в Європі 1939 р.

Приєднання до УРСР Волині, Галичини, Північної Буковини та Південної Бессарабії. Відмова українському населенню Берестейщини обирати делегатів на Українські Народні Збори у Львові.

Напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові 30 червня 1941 р. Українське Державне Правління на чолі з Я. Стецьком. Рада Сеньйорів як дорадчий орган при Українському Державному Правлінні. Утворення Української Національної Ради в Києві під проводом М. Величківського. Розчленування території України і встановлення окупаційного режиму. Рейхскомісаріат "Україна". Трансністрія. "Підкарпатська територія”, „Дистрикт Галичина”.

Перебудова державного апарату УРСР на воєнний лад. Постанова ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР від 23 червня 1941 р. Директива ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР партійним і радянським органам прифронтових областей від 29 червня 1941 р. та звернення Президії Верховної Ради, Раднаркому та ЦК КП(б) У від 6 липня 1941 р. "До українського народу". Надзвичайні органи влади та управління. ДКО. Уповноважені ДКО. Органи спеціального призначення. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 р. "Про воєнний стан". Діяльність місцевих органів державної влади і управління в період війни. Правовий режим воєнного стану і стану облоги. Реорганізація органів суду і прокуратури в зв'язку з введенням воєнного стану. Положення від 22 червня 1941 р. „Про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій”. Види військових трибуналів та розширення їх підсудності.

Звільнення України від нацистських загарбників. Відновлення органів радянської влади в Україні. Утворення нових наркоматів, комітетів та управлінь. Відновлення місцевого державного апарату.

Правові аспекти діяльності УПА й УГВР.

Передача Закарпатської України від Чехословаччини до УРСР.

 

Семінарське заняття– 4 год.

1. Проголошення незалежної Карпатської України.

2. Юридичне оформлення приєднання Волині, Галичини, Північної Буковини і Південної Бессарабії до УРСР.

3. Проголошення Акта про відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року. Спроби поширення української влади в умовах гітлерівської окупації (червень - вересень 1941 року).

4. Створення Української Головної Визвольної Ради як вищого органу влади національно-визвольного руху українського народу.

5. Зміни в державній системі та праві Радянської України в роки війни:

а). надзвичайні органи державної влади:

б). перебудова конституційних органів влади і управління на військовий лад.

5. Історико-правові наслідки Другої світової війни для українського народу. Включення Закарпаття до складу УРСР.

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Радянський партизанський рух і комуністичне підпілля.

2. Боротьба ОУН і УПА проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави.

 

 

Тема 13. Держава і право УРСР в повоєнний час. Періоди відбудови, “відлиги”, застою та перебудови (1945-1991 рр.)

Лекція – 4 год.

 

Україна після Другої світової війни. Зміни на політичній карті світу. Розширення міжнародних зв’язків УРСР. Відбудова народного господарства. Активізація суспільного життя України. Повоєнний сталінський режим.

Ліквідація надзвичайних державно-правових інституцій в УРСР. Поступове відновленні конституційних форм суспільно-політичного життя. Вибори у Верховну Раду УРСР та місцеві Ради депутатів трудящих. Перетворення РНК УРСР у Раду Міністрів УРСР і наркоматів УРСР в міністерства. Створення міністерства іноземних справ УРСР та Міністерства оборони УРСР. Входження УРСР до ООН. Продовження процесу інтеграції партійного та державного апарату. Зміни в системі органів юстиції, прокуратури, державної безпеки і внутрішніх справ.

Зовнішньополітичний та внутрішній стан УРСР в другій половині 50-х – першій половині 60-х р.р. ХХ ст. М.Хрущов і лібералізація суспільного життя. Ревізія політики сталінського періоду. Політична боротьба в керівництві партії. Спроби удосконалити форми управління промисловістю, будівництвом, сільським господарством, розвитком науки і культури. Система територіально-економічних об’єднань-раднаргоспів. 3міни суспільному ладі. Передача Кримської області до складу УРСР.

Розширення прав Радянської України у розв'язанні питань її адміністративного устрою, в державному плануванні та фінансуванні її господарства, видання законів та інших нормативних актів. Вищі органи державної влади та управління. Нові організаційні форми управління промисловістю. Місцеві органи державної влади і управління. Перебудова судової системи та посилення прокурорського нагляду. Реорганізація органів держбезпеки і внутрішніх справ.

Зміна партійного керівництва СРСР в середині 60-х років. Курс на реанімацію командно-адміністративної системи сталінського зразка та пошуки прогресивними силами шляхів суспільного оновлення. Спроби економічних та суспільно-політичних реорганізацій. Деяка лібералізація та демократизація господарської системи. ХХІІ з’їзд КПРС і програма побудови комунізму. Доктрина "загальнонародної держави". Реорганізація системи Рад.

Зростання застійних явищ в економіці. Єдиний народногосподарський комплекс СРСР та місце в ньому УРСР. Поступове посилення темпів занепаду економіки республіки. Кризові явища в промисловому та сільськогосподарському виробництві. Посилення ідеологічного диктату партійного апарату. Поглиблення "культівської" ідеології. Придушення проявів національної свідомості.

Правовий статус УРСР як союзної республіки. Закон СРСР від 2 жовтня 1965 р. „Про зміни системи органів управління промисловістю країни”. Ліквідація республіканських Рад народного господарства та рад народного господарства економічних районів. Збільшення кількості союзних міністерств та відомств. Декларативність положень Конституції СРСР 1977 р. про правовий статус союзної республіки як суверенної держави. Розробка та прийняття Конституції УРСР 1978 р., її зміст і значення.

Спроби удосконалення державного апарату УРСР. Верховна Рада УРСР. Президія Верховної Ради УРСР. Рада Міністрів УРСР. „Закон Про Раду Міністрів УРСР” від 19 грудня 1978 р. Державні комітети, міністерства та відомства. Місцеві органи державної влади і управління, їх виконавчі і розпорядчі органи. Відділи та управління виконкомів. Нові нормативні акти УРСР, що регулювали організацію і діяльність місцевих Рад: закон „Про порядок відкликання депутата” 1979 р., закон „Про районну, міську та районну в місті, селищну, сільську Ради народних депутатів” 1979 р., Закон „Про обласну Раду народних депутатів” 1980 р., положення „Про організацію роботи з наказами виборців в Українській РСР” 1981 р.

Судова система УРСР. Закон „Про судоустрій УРСР” 1981 р. Державний арбітраж. Прокуратура. Органи внутрішніх справ. Адвокатура. Нотаріат.

Зміни внутрішньої та зовнішньої політики, проголошені М. Горбачовим. Курс соціалістичних реформ на ХІХ партійній конференції КПРС (червень 1988 р.). Поворот народного господарства до ринкових відносин. Програма прискорення соціально-економічного розвитку країни. Закон від 3 серпня 1990р. "Про економічну самостійність Української РСР".

Посилення суспільно-політичної активності населення. Громадські організації: партії, рухи, профспілки, товариства. Конституційні зміни в період перебудови: з'їзди народних депутатів, введення президентства, соціалістичний парламентаризм, реформ державного апарату, створення органів конституційного контролю. Доктрина "соціалістичної правової держави". Зміни у правовому статусі союзної республіки. Закон СРСР від 26 квітня 1990 р. "Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктом федерації", Референдум 17 березня 1991 р.

Реконструювання державного апарату УРСР. Закон УРСР від 27 жовтня 1989 р. "Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) УРСР". Демократизація виборчої системи. Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих Рад народних депутатів (березень 1990 р.). Діяльність новообраної Верховної Ради в парламентському режимі. Прийняття 16 липня 1990 р. „Декларації про державний суверенітет України”. Зміни у політичній системі республіки: скасування статті про керівну і спрямовуючому роль КПРС у суспільному та державному житті. Розмежування повноважень між представницькими, виконавчими та судовими органами. Зміни в структурі вищої виконавчої влади республіки. Заснування поста Президента УРСР. Конституційний статус Кримської Автономної республіки. Реформування судової системи.

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Національно-визвольний рух у повоєнний час.

2. Передача Криму УРСР у 1954 році.

3. Дисидентський рух в УРСР.

4. Зусилля діаспори щодо відродження української державності.

5. Українська радянська культура в другій половині ХХ ст.

 

 

Тема 14. Розпад СРСР. Розбудова незалежної державності і становлення правової системи України в 1991 - 2011 роках

Лекція – 2 год.

Горбачовський курс на перебудову суспільного життя в СРСР. Демократизація виборчого процесу. Декларація про Державний суверенітет УРСР 16 липня 1990 року. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Всеукраїнський референдум на підтримку Акта проголошення незалежності України та вибори Президента 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР як федеративної держави. Угода про створення СНД. Принципи участі України у міждержавних об'єднаннях. Прийняття Конституції України 1996 р. Структура, основні положення та значення Основного Закону держави.

Конституційна форма правління, державного устрою та політичного режиму України. Державна символіка. Територіальний устрій. Декларація прав національностей України. Закон про національні меншини в України. Основи виборчої системи України. Референдуми. Правовий статус народних депутатів.

Верховна Рада України. Президент України. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади. Місцеві державні адміністрації. Місцеве самоврядування. Прокуратура. Правосуддя. Конституційний суд України. Закон України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 р. Гуманізація правових відносин у суверенній Україні.

Реалізація ринкових реформ. Промислове піднесення в перші роки XXI ст. Формування концепцій зовнішньополітичного курсу держави. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України. Західний напрям зовнішньої політики. Україна та СНД. Прийняття Конституції 1996 року.

Основні тенденції розвитку сучасної української культури. Характерні риси релігійного життя. Особливості демократичних процесів в Україні наприкінці XX - на початку XXI ст. Президентські (2004 р.) вибори.

Зміна зовнішньо-політичних пріоритетів України після виборів Президента в 2010 році. Роль української діаспори у розбудові держави.

 

Семінарське заняття– 2 год.

1. Причини та передумови відродження незалежної України в 1991 році.

2. Вищі та місцеві органи влади та управління за Конституцією 1996 року. 3. Принципи виборчої системи за Конституцією України.

4.Формальні та реальні права та обов'язки громадян України після прийняття Конституції 1996 року.

 

Самостійна робота – 2 години.

1. Геополітичне становище України і його вплив на розвиток міжнародних стосунків у світі.

2. Економічна криза в України та шляхи її подолання.

3. Відродження духовності українців та національних меншин.

 

 

Підсумковий модульний контроль - 1 година

Орієнтовні теми для підсумкового модульного контролю.

1. Утворення Центральної Ради.

2. Формування органів української влади в 1917 – 1920 роках.

3. Українські землі у складі Другої Речі Посполитої.

4. Постать Симона Петлюри в історії українського державотворення.

5. Українізація поза межами УСРР.

6. Голодомори в Україні в ХХ столітті.

7. Правові аспекти голодомору-геноциду 1932-1933 років.

8. Карпатська Україна як держава українського народу.

9. Соборницькі плани Микити Хрущова щодо українських земель у 1939 – 1945 роках.

10. Передача Криму до УРСР.

11. Постать Степана Бандери в історії українського національного державотворення.

12. Значення Української Головної Визвольної Ради для відродження української державності.

13. Дисидентський рух як одна з форм боротьби за відродження української державності.

14. Проголошення Декларації про державний суверенітет УРСР.

15. Значення Всеукраїнського референдуму (1991) для відродження української державності.

 


Список рекомендованої літератури.

ДЖЕРЕЛА

Василенко М.П. Збірка матеріалів до історії Лівобережної України та українського права в ХУІІ-ХУІІІ в.в. - К., 1927.

Василенко М.П. Матеріали до історії українського права. - К., 1929.

Збірник законів Української РСР." К., 1974. - т.1-2.

Історія держави і права України. Хрестоматія. - К., 1996.

Конституційні акти України. 1917-1920 р.р. - К., 1992.

Конституція України. – К., 1996.

Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади: В 2 кн. - Львів, 1997.

Національні відносини в Україні у XX ст. Збірн. документів і матеріалів. - К., 1994. - Кн. 1, 2.

Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. У 2 част. - К., 1997.

Образование Союза Советских Социалистических Республик: Сб.док.-М., 1972.

Україна. Антологія пам’яток державотворення. – К.: Основи, 2009. - Тт. VІІ - Х.

Українська Центральна Рада: Док. і мат. У двох томах. - К., 1996.

Українські політичні партії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Програмові і додаткові матеріали. – К., 1993.

Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. Київ: 1997.

Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду Української РСР. - К., 1963. -т.1-8.

Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. - К., 1996.

 

 

Література

Баран В. К. Україна після Сталіна; Нарис історії 1953—1985 рр. Львів, 1992. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектипа та сучасний стан. К., 1994. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953 рр. Київ, 1994.

Варфоломеєва Т.В., Святоцький О.Д. та інші. Історія адвокатури України. - К., 1992.

Верстюк В. Махновщина. –К., 1991.

Верстюк В. Українська Центральна Рада. –К., 1997.

Відновлення Української держави в 1941 році. Нові документи і матеріали. – К., 2001.

Воронцов І., Пилявець Ю. Голод в Україні в 1946-1947 рр. –К., 1993.

Гарань О. Убити Дракона. З історії Руху та нових партій України. - К., 1993. Голод 1932-1933 р.р. на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990.

Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. — К., 1995.

І'рицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української

нації XIX—XX ст. Київ, 1996.

Гунчак Т. Українська революція. Документи 1919-1921 р.р. -Нью-Йорк, 1984.

Гуренко М.М., Калиновський В.С. та ін. Історія держави і права України (в схемах). - К„ 1995.

Гуржій О. Українська козацька держава у другій полопині ХVІІ—XVIII ст: кордони, населення, право Київ, 1996.

Гунчак Т. Україна в першій половині ХХ ст.: Нариси політичної історії. –К., 1993.

Державний центр Української Народної Республіки в екзилі. Статті і матеріали. - Філадельфія; Київ; Вашингтон, 1993.

Донцов Д. Історія розпитку української державної ідеї. - Київ, 1991

Дорошенко Д. Нарис історії України. - К., 1991. -Т. 1-2.

Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. - Львів, 1991.

Заставний Ф. Східна українська діаспора. –Львів, 1992.

Заставний Ф. Українська діаспора. –Львів, 1991.

Іванченко Р. П. Історія без міфів. Бесіди з історії української держав­ності. Київ, 1996.

Історія держави і права України / Під ред. Гончаренка В.Г. Курс лекцій. - К. 1996.

Історія держави і права України / Під ред. Рогожина А.Й.: У 2-х ч. - Харків, 1993-1996. Перевидання: К., 1996.

Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). –Львів, 1992.

Історія української еміграції. – К, 1992.

Клеандрова В.М., Яковлев Л.С. История государства и права России ХУІІ-ХХ в.в. (до октября 1917). Курс лекций. - М., 1992.

Конституційні акти України 1917 - 1920 рр. - К., 1992.

Копиленко О. Л., Копиленко М. Л. Держава і право України 1917— 1920. Київ, 1997.

Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. –Львів, 1993.

Костюк Г. Сталінізм в Україні: генеза та наслідки. – К., 1995.

Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. З історії української державності. -Львів, 1992.

Кульчицький В.С







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 440. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия