Студопедия — Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами






 

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, виступає діалектика. Економічний аналіз тісно пов'язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням. Особливу роль для економічного аналізу відіграють бухгалтерський облік і статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилась багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.

В економічному аналізі знаходять широке застосування сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні й соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.

 

Економічний аналіз — спеціальна галузь знань, становлення якої як науки обумовлювалось об'єктивними вимогами та умовами, властивими появі будь-якої нової галузі наукових знань.

Перша умова: практична потреба. Професійна маркетингова діяльність, ринкові відносини при їх повній комерціалізації, вивчення внутрішніх та зовнішніх факторів, що визначають кінцеві фінансові результати — усе це вимоги, що обумовлюють необхідність подальших поточних та перспективних аналітичних розробок.

Друга умова пов'язана з розвитком самої науки в цілому та її окремих галузей. З розвитком науки відбувалась і диференціація її галузей. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше окремі форми економічного аналізу були характерні переважно обліковим наукам: балансоведенню, бухгалтерському обліку, статистиці.

З поглибленням економічної роботи па підприємствах з'явилася необхідність виділити аналіз як уособлену систему знань, гак як облікові дисципліни вже не здатні були відповісти на всі вимоги практики.

Диференціація наук супроводжувалася певними недоліками. Суть їх зводилась до надмірної спеціалізації наук, до занадто глибокого роздроблення, до втрати взаємозв'язку.

Економічний аналіз, що сформувався в окрему науку, системно використовує дані, а в ряді випадків способи та прийоми дослідження, притаманні статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці та іншим наукам.

Теоретичною і методичною основою економічного аналізу є економічна теорія. Економічна теорія вивчає основи суспільного виробництва та закони його функціонування і розвитку, проблеми виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ на макрорівні. Економічний аналіз, ґрунтуючись на економічній теорії, досліджує дію економічних законів, що визначають основний напрям розвитку певної господарської одиниці та проявляються в тенденціях стратегії її діяльності. Аналітики, озброївшись системою економічних показників і понять, знаючи їх економічну сутність, можуть кількісно їх виражати, встановлювати відхилення, вивчати тенденції змін та відповідність вимогам ринку.

Діалектичний процес диференціації та інтеграції сприяв виділенню таких спеціальних наук, як:

організація та управління;

планування;

бухгалтерський облік;

статистика;

економічна кібернетика та інше.

До цього переліку з повною підставою можна віднести і економічний аналіз. Однак до цього часу немає чітко виражених меж між економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами. Найтісніший зв'язок існує між бухгалтерським обліком і економічним аналізом, котрий виник на основі першого. Бухгалтерський облік є головним джерелом інформації для економічного аналізу. Саме життя заставляє бухгалтерів не лише складати баланс, вести облік а й аналізувати документи.

Впровадження комерційного розрахунку та суворе дотримання державної дисципліни в частині оподаткування значно підвищує роль "аналітичної діяльності" головних бухгалтерів.

Зв'язок економічного аналізу зі статистикою полягає хоча б у тому, що статистичні звіти є джерелом інформації для аналізу.

Аналітичні розробки самих статистиків пов'язані переважно з масовими соціально — економічними процесами і проводяться переважно на галузевих та регіональних рівнях. Виходячи з цього, можна відмітити, що мікроаналіз — це справа бухгалтерів-аналітиків, а макроаналіз — економістів-статистиків.

 

Сутність макроекономічного аналізу

Макроекономічний аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування). Він досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів.

Макроекономічний аналіз розглядає економічні явища з глобальної точки зору. Тут доречна така метафора: він досліджує загальні аспекти лісу незалежно від складових його дерев.

Цей тип аналізу отримав розвиток за останні тридцять років під впливом знаменитї праці Джона Мейнарда Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей". Він особливо корисний при вивченні економічного зростання, динаміки загальної економічної активності і загального рівня цін.

У чому ж полягає значення макроекономічного аналізу? Хіба глобальні і середні величини, з якими він має справу, не є просто-напросто підсумовуваними показниками і середніми значеннями індивідуальних господарських одиниць? Хіба конкретні ціни, заробітна плата, різні виробництва не являють собою справжню реальність економічного життя, в той час як узагальнені показники і середні величини є швидше штучними конструкціями, що можуть виявитися неточними або брехливими? Тому питання про те, чим цікавий макроекономічний аналіз і що можна чекати від нього, є цілком правомірним.Розвиток макроекономічного аналізу можна пояснити декількома причинами:- Воно пов'язане насамперед з міркуваннями економічної політики: державне втручання торкається всієї економіки або її великі сектори; воно позначається на самих різних економічних рішеннях всіх громадян - їх споживанні, заощадженнях, їх капіталовкладеннях); проблеми, що встають при цьому повинні розглядатися в рамках глобальної теорії. Іншою перевагою такої теорії є можливість використати кількісні показники при підрахунку сукупних величин за допомогою технічних інструментів національного розрахунку. - Воно пов'язане, по-друге, з теоретичними міркуваннями. Справа в тому, що макроекономічний аналіз може брати до уваги такі факти і труднощі, які не виявляються в індивідуальному плані. Характерні особливості і поведінка якоїсь сукупності не піддаються визначенню за допомогою простого підсумовування характерних особливостей поведінки його складових елементів. "Хоч ліс і є просто-напросто сукупністю дерев, -відмічав К. Боулдінг, - він не виявляє характеру і поведінки окремих дерев. Дерево виходить з сім'я, росте, вмирає і опадає. Збалансований ліс може рости вічно, зберігаючись незмінним в тому, що стосується віку і характеру складаючих його дерев. Коли окремі дерева ростуть, старіють і вмирають, їх замінюють нові особні і ліс залишається все тим же. У лісі спалити окреме дерево майже неможливо - завжди реальна небезпека лісової пожежі. Окреме дерево не впливає на клімат місцевості, де воно росте; ліс на нього впливає". І Боулдінг робить висновок стосовно економіки: "Немає жодної іншої науки, де небезпека узагальнення індивідуального досвіду була б так велика, як в економіці. Саме велике джерело помилок економічної думки пов'язане, можливо, з тією трудністю, яку, як бачимо, випробовує людський розум, намагаючись уявити собі замкнену систему як єдине ціле, і з виникаючою на цій основі тенденцією застосувати до суспільства і до економіки загалом висновки, що виникають з індивідуального досвіду".Є немало прикладів того, що отримало назву "макроекономічних парадоксів". Так, яка-небудь фірма або галузь промисловості може збільшити свою продукцію, переманивши до себе працівників більш високими, ніж у їх конкурентів, заробітками; при повній зайнятості промисловість країни не може збільшити загальну зайнятість. Зменшивши заробітну плату своїм робітником, яка-небудь фірма може знизити свої ціни і збільшити об'єм свого продажу. Якщо ж заробітну плату своїм працівникам зменшать всі фірми, їм не вдасться збільшити об'єм свого продажу, оскільки загальне зменшення заробітної плати знижує національний прибуток і, відповідно, сукупний попит. Індивідуум може зберігати, не інвестуючи, або інвестувати без попереднього зберігання або не пов’язуючи свої накопичення з рівнем інвестування; однак для економіки загалом заощадження ідентичні інвестуванню. Я ще повернусь надалі до цих парадоксів при розгляді різних еокномчних моделей. Тут же я згадую про них, щоб підкреслити теоретичний інтерес дослідження економіки з глобальної точки зору. Не треба, однак, приховувати від себе небезпеки, які можуть таїтися в макроекономічному аналізі. Сама велика з цих небезпек пов'язана з більш або менш значною різнорідністю елементів, створюючих сукупну величину. Остання може бути значущою при умові, що її компоненти однорідні: "Якщо до хмарочоса додати шість яблук, то сума, що отримується може мати якесь значення тільки для сюрреалиста". Подібно цьому, те або інше середнє значення цікаве тільки тоді, коли воно представницьке; для цього треба, щоб частотний розподіл елементів, для яких виводиться середнє значення, не мав дуже великого разброса. Ось чому нерідко виявляється необхідним враховувати при макроекономічному аналізі не тільки розмір сукупних величин, але і їх структуру. Сам аналіз буде тим більше плідним, чим більше вдасться розікласти агреговані величини на деяке число більш дрібних величин, з тим щоб скоротити неоднорідність, зберігши при цьому можливість оперувати системою загалом. Крім того, намагаючись пояснити певні макроекономічні зв'язки на основі теорії поведінки окремих господарських суб'єктів, важливо уміти згрупувати господарські одиниці, чия поведінка може бути визнана приблизно схожою.

Всяка безпосередньо суспільна або сумісна праця, що ви конується у великих масштабах, потребує управління. Наукова основа управління відрізняється багатоукладністю функцій та елементів. В якості складових управління виступають:

планування;

організація;

регулювання;

стимулювання та контроль.

До основних принципів управління можна віднести демократичний підхід. Він знаходить відбиток у тому, що в народному господарстві використовуються різні форми власності. Якщо при державній формі власності аналіз відігравав важливу роль у науковій розробці планів та нормативів, в контролі за їх невідступним виконанням, то при колективній, особливо приватній формах власності, ця роль значно зростає.

Прийняття оптимальних управлінських рішень перетворилось у важливу проблему. Економістами розробляється теорія прийняття управлінських рішень, що є одним з розділів науки управління. Теорія прийняття рішень виходить з багатоваріантності, невизначеності, впливу факторів на кожний окремо взятий варіант. У цих умовах вкрай необхідний економічний аналіз.

Економічний аналіз, завершуючи економічну роботу підприємства, забезпечує підпорядкованість окремих її складових частин виконанню прогнозів, договорів, планів. Складання науково обґрунтованих планів чи розробка прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не лише в удосконаленні методів розробки планів, айв організації їх виконання.

Отже економічний аналіз є не лише засобом обґрунтування планів, а й засобом контролю за їх виконанням. Планування починається і закінчується аналізом результатів діяльності підприємства. Аналіз дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

Економічний аналіз широко застосовується і в маркетингових дослідженнях. Неможливо успішно керувати торгово-виробничою діяльністю без економічного аналізу.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з математикою. Зв'язок аналізу з математикою визначається тим. що кожній із цих галузей знань властиве вивчення кількісних відношень. Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках розповсюджується на ділянку змінних величин, пов'язаних між собою функціональною залежністю.

Однак зв'язок між економічними явищами і показниками не завжди можна виразити в функціональній формі. Часто приходиться мати справу з кореляційною залежністю. Ця залежність характеризується тим, що крім основних факторів, які вивчаються, на цей показник впливають другорядні фактори, виділити та методично ізолювати дію яких не завжди можливо. Такі зв'язки вивчаються за допомогою кореляційного та регресійного аналізу. Застосування математики в економіці приймає форму економіко-математичного моделювання. За допомогою економіко-математичної моделі зображується той чи інший дійсний економічний процес. Перехід до ринкової економіки обумовив появу пової для нас галузі наукових знань і практичної діяльності, з якою раніше не доводилося зустрічатися. Це - аудит. У спеціальній літературі останніх років поняття "аудит" визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. В деяких закордонних перекладних джерелах під аудитом розуміється комплексний економічний аналіз. Економіст-аналітик подібний до лікаря, якому необхідно встановити діагноз. Лише економіст, що має досвід, зуміє тонко помітити тенденції в розвитку окремого підприємства. Це в якійсь мірі подібно лікарю, який вислуховуючи хворою, за якимись, навіть не помітними для самого хворого, ознаками може помітити хворобу.

На перше місце в аудиті висувається така його функція, як консультації з питань правильного ведення бухгалтерського обліку і його відповідності вимогам міжнародного обліку. Крім нього аудит займається також перевірками. Методами документальної ревізії встановлюється відповідність первинної бухгалтерської документації дійсному.змісту господарських операцій. Кінцевою метою аудиту є аналіз фінансового стану підприємства.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв'язок з економічним аналізом. Цей зв'язок полягає у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обгрунтування сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв'язок необхідний.

Неможливо аналізувати процес виробництва, не розуміючи особливостей технології. Тільки освічений в технології виробництва економіст-аналітик може об'єктивно оцінити результати виробництва, надати рекомендації щодо їх покращання. Одночасно технологія виробництва потребує постійного вдосконалення на підставі даних, отриманих за допомогою економічного аналізу.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук.

 







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 1811. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ Ревматические болезни(или диффузные болезни соединительно ткани(ДБСТ))— это группа заболеваний, характеризующихся первичным системным поражением соединительной ткани в связи с нарушением иммунного гомеостаза...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Понятие метода в психологии. Классификация методов психологии и их характеристика Метод – это путь, способ познания, посредством которого познается предмет науки (С...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия