Тест із підтеми

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1211

1. Узбережну частину океану з глибинами до 200 м називають:

Ашельфом; Бматериковим схилом; Вложем океану.

2. Від ізобати 200 м глибини океану, здебільшого, починають досить різко зростати. Цю ділянку океанічного дна називають:

Ашельфом; Бматериковим схилом;Вложем океану; Вглибоководним жолобом.

3. На стику материкових і океанічних частин літосферних плит, що рухаються, утворюються ланцюжки островів переважно вулканічного походження та зниження, яке називають:

Ашельфом; Бматериковим схилом;Вложем океану; Вглибоководним жолобом.

4. Найглибший серед глибоководних жолобів:

АМаріанський жолоб – 11 022 м; БАлеутський – близько 11 022 м;

ВАлеутський – близько 3600 м; ГМаріанський жолоб – близько 3600 м

5. Найдовший серед глибоководних жолобів:

АМаріанський жолоб – 11 022 м; БАлеутський – близько 11 022 м;

ВАлеутський – близько 3600 км; ГМаріанський жолоб – близько 3600 км

6. Основна частина дна Світового океану, яка займає більше половини його площі, з переважаючими глибинами від 4 до 6 км:

Ашельф; Бматериковий схил;Вложе океану; Вглибоководні жолоби.

7. З року в рік обсяги видобутку різних корис­них копа­лин, площа кар’єрів, довжина й гли­бина шахт:

Азалишаються незмінними; Бзростають;Взменшуються.

8. Серединно-океанічні хребти:

Значення рельєфу в господарській діяльності людини.
Надра та їхня охорона

Рельєф безпосередньо та опосередковано впливає на господарську діяль­ність людини. Від нього залежить площа орних земель, сіножатей, пасовищ, що визначають виробничу спеціалізацію сільського господарства. Рельєф може ускладнювати можливості застосування сільськогосподарських машин, сприяти або не сприяти транспортним зв’язкам між окремими районами, впливаючи цим самим на інтенсивність їхнього господарського освоєння.

Протягом всієї історії розвитку нашої планети на її поверхні і в надрах утворюються різноманітні гірські породи. Ті з них, які використовуються людиною, називаються корисними копалинами. Їх, як і гірські породи, поді­ляють за походженням на осадові, магматичні та метаморфічні.

Добувають корисні копалини, як правило, з невеликих глибин (до 1 тис. м). Отож вони тісно пов’язані з будовою саме верхніх шарів земної кори. Тому для різних тектонічних структур характерні певні групи корисних копалин.

Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і плит платформених областей, а також передгірських кра­йових прогинів. Тобто вони характерні для структур, які в минулому були басей­нами нагромадження осадового матеріалу, що зносився з прилеглих територій.

Магматичні та метаморфічні корисні копалини слід шукати в горах зі слідами вулканічних процесів, а також кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні та метаморфізовані породи. Форму­ються їхні родовища, як правило, на стиках літосферних плит.

Так, на континентах, у місцях розвитку рифтових зон утворюються родо­вища марганцю, заліза та міді. В зоні стикання материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану.

Оскільки запаси корисних копалин поступово вичерпуються, то необхідно їх економно використовувати, якнайповніше добувати, а відпрацьовані шахти і кар’єри повертати до безпечного стану.