Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 754
ОГЛАВЛЕНИЕ Введение 3 Общие методические указания 3 1. Основные понятия и законы химии 4 Задачи к главе 1 11 2. Состав и строение атома. Химическая связь 13 2.1. Состав атома 13 2.2. Строение электронных оболочек 14 2.3. Геометрические и энергетические характеристики атомов 15 2.4. Химическая связь 16 Задачи к главе 2 17 3. Химическая термодинамика 20 3.1. Термохимия 21 3.2. Химическое сродство 22 Задачи к главе 3 24 4. Химическая кинетика и равновесие 28 4.1. Химическая кинетика 28 4.2. Химическое равновесие 31 Задачи к главе 4 34 5. Растворы. Способы выражения состава 37 Задачи к главе 5 38 6. Свойства растворов неэлектролитов 40 Задачи к главе 6 42 7. Свойства растворов электролитов 43 7.1. Электролитическая диссоциация 43 7.2. Произведение растворимости 46 Задачи к главе 7 46 8. Ионное произведение воды. Водородный показатель 48 Задачи к главе 8 49 9. Ионообменные реакции. Гидролиз солей 49 Задачи к главе 9 53 10. Комплексные соединения 55 Задачи к главе 10 57 11. Окислительно-восстановительные реакции 57 Задачи к главе 11 60 12. Электрохимические явления 63 12.1. Гальванический элемент 63 12.2. Электролиз 67 Задачи к главе 12 71 Приложения 74
КИЇВ КДАВТ 2003
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Хімія для студентів спеціальностей «Судноводіння на морських і внутрішніх водних шляхах» та «Експлуатація суднових енергетичних установок».
Укл. Т.О.Сєрова ст. викладач. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
1.1 Методичні вказівки до вивчення теоретичного матеріалу До основних класів неорганічних сполук належать оксиди, кислоти, основи, солі. Оксидами називають сполуки елементів з киснем, ступінь окислення якого –2. Так, Са2+О2- - кальцій оксид, а Са2+О2 – кальцій пероксид (містить пероксидну групу –0 –0 -). За хімічним характером оксиди поділяють на солетворні і несолетворні (NO, CO. SiO та ін.). Солетворні оксиди, в свою чергу, поділяють на основні, кислотні, амфотерні. Основними називають оксиди, гідратами яких є основи. Це оксиди металів у нижчих ступенях окислення. Серед них тільки оксиди лужних і лужноземельних металів реагують з водою, утворюючи розчинні у воді основи – луги:
Li2O+H2O=2LiOH
Кислотними називають оксиди, гідратами яких є кислоти. Їх також називають ангідридами відповідних кислот. Це оксиди неметалів (SO2, N2O3, SO3…) і деякі оксиди металів у вищих ступенях окислення (Mn2O7, V2O5, CrO3…). Кислотні оксиди взаємодіють з водою з утворенням кислот (виняток SiO2).
SO2+H2O=H2SO3
Амфотерними називають оксиди, які залежно від умов виявляють властивості основних і кислотних оксидів. Наприклад, BeO, ZnO, Al2O3, Cr2O3, Fe2O3, MnO2 та ін. З водою не взаємодіють. Методи добування то основні властивості оксидів детально описані в наведених підручниках. Слід звернути увагу на зв’язок між властивостями хімічних елементів, ступенем їх окислення і хімічним характером оксидів та гідроксидів, що утворюються. Так, хром (ІІ) оксид CrO – основний, хром (ІІІ) оксид Cr2O3 – амфотерний, а хром (VI) оксид CrO3 – кислотний. Їм відповідають хром гідроксид Cr(OH)2 , амфотерний хром гідроксид Cr(OH)3 і хромова кислота H2CrO4. Тобто хімічний характер оксидів із зростанням ступеня окислення змінюється від основного через амфотерний до кислотного. Таким же чином і в межах малих періодів і рядів великих періодів із збільшенням порядкового номера елементів змінюється характер вищих оксидів від основних через амфотерні до кислотних. При вивченні номенклатури необхідно запам’ятати технічні назви деяких оксидів і гідроксидів, які використовуються в будівництві. Наприклад, СаО – гашене вапно, MgO – палена магнезія, Al2O3 – глинозем, SiO2 – кварц, пісок та ін. Найскладнішим у вивченні цієї теми є розуміння поняття “амфотерність”. Амфотерність – це властивість оксидів і гідроксидів залежно від умов перебігу процесу реагувати як з кислотами, так і з основами. З кислотами амфотерні оксиди реагують як основні оксиди, а амфотерні гідроксиди – як слабкі основи з утворенням солей відповідних кислот:
Al2O3+6HCl=2AlCl3+3H2O
Характер продуктів реакції амфотерних оксидів і гідроксидів з гідроксидами і карбонатами активних металів залежить від умов. У водних розчинах реакції відбуваються з утворенням комплексних гідроксосолей:
Al2O3+3H2O+2NaOH=2Na[Al (OH4)]
Al(OH)3+ NaOH(P-H)_ Na[Al (OH4)] натрій гексогідроксоалюмінат
Al (OH)3+ 3NaOH Na3[Al (OH6)] натрій метаалюмінат При високій температурі утворюються безводні солі: to Al2O3+2NaOH 2Na[Al (OH4)] натрій метаалюмінат to Al2O3+СаСО3 Са(AlO2)2+СО2↑ кальцій метаалюмінат
При вивченні основ необхідно звернути увагу на їх кислотність. Це поняття використовують у багатьох хімічних розрахунках. Кислотність дорівнює кількості гідроксогруп ОН- , які зв’язані із катіоном металу в основі, або заміщені в хімічній реакції. Так, NH4OH – амоній гідроксид – це однокислотна основа. Запам’ятайте, що одно - і багатокислотні основи можуть утворювати один, або кілька основних залишків. Основний залишок – це група атомів, яка утворюється внаслідок ступінчатого відриву від основи гідроксогруп ОН-.
NaOH Na+ Al (OH)3 Al (OH)+2 Al (OH)+2 Al (OH) 2+ Al (OH) 2+ Al3+ Al (OH)3 Al (OH)+2 Al (OH) 2+ Al3+
Зверніть увагу на позитивний заряд основних залишків. 1.2 Проведення дослідів
|