Вуглеводи

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 799

9.1. Основні показники діяльності, які підлягають постійному контролю і аналізу.

Основною метою аналізу будь-якого аспекту фінансово-господарської діяльності підприємства є виявлення негативних для його фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг діяльності та доцільність нововведень. Результати фінансового аналізу є підґрунтям, на основі якого формується фінансова політика підприємства, розробляється сукупність заходів, відбираються відповідні фінансові механізми, необхідні для реалізації поставленої перед фінансовим менеджментом мети. Визначення фінансового стану підприємства є необхідною умовою управління фінансами і будується на використанні фінансової звітності із застосуванням методів вертикального і горизонтального аналізу. Але аналіз фінансової звітності не дозволяє категорично зазначити рівень фінансового стану, і тільки орієнтує користувача інформації в оцінці фінансового стану підприємства та визначенні його слабких місць.

При аналізі основних показників діяльності, можна побачити, що за рахунок збільшення чистої виручки від реалізації продукції та зменшення чисельності робітників збільшилася продуктивність праці, також за рахунок росту цього показника, зменшення собівартості реалізованої продукції та обсягу всіх витрат у звітному періоді спостерігається значне зменшення збитку підприємства, а також незначний ріст фондовіддачі.

Необхідно звернути увагу на зміни в майні підприємства. На підприємстві, що аналізується, вартість майна зросла на 2,87%, що говорить про розширення підприємством господарського обігу. Аналізуючи структуру сукупних активів, видно, що найбільше місце посідають необоротні активи. Це свідчить про те, що на підприємстві тяжка структура активів, тобто на підприємстві є значні накладні витрати та висока чутливість до зміни виручки. У порівнянні з попереднім періодом, частина необігових активів у майні підприємства зменшилася і збільшилася частка обігових активів, що є наслідком уповільнення обігових коштів. На це в свою чергу, вплинуло розширення підприємством своєї діяльності

9.2. Аналіз товарообігу по об’єму та асортименту.

Аналіз роздрібного товарообігу здійснюється з метою виявлення невідповідності сформованих уявлень в торговому підприємстві про ринок з реальною ситуацією, щоб провести необхідні зміни, які дозволять збільшити обсяг продажів і прибуток. У ході аналізу визначається правильність оцінки підприємством своїх можливостей і можливостей конкурентів, а також правильність підходів до вимог ринку.

Аналіз роздрібного товарообігу проводиться у фактичних і порівнянних цінах в такій послідовності:

1. Вивчається обсяг товарообігу, динаміка, склад, структура, за методами продажу.

2. Будується індексний ланцюжок взаємозв'язку показників.

3. Робиться факторний аналіз.

4. Виявляються резерви зростання.

5. Визначаються можливості обліку невикористаних резервів при плануванні обсягу реалізації на майбутній період.

Розвиток роздрібного товарообігу оцінюється з використанням таких видів аналізу:

Б) оперативного;

В) порівняльного;

Г) стратегічного.

9.3. Аналіз плану по праці.

Аналітична робота починається з аналізу загального обсягу та динаміки оплати праці. На цьому етапі оцінюється загальний обсяг фонду оплати праці, також аналізується абсолютна та відносна зміна його розміру порівняно з попередніми періодами. Це дає змогу визначити загальну тенденцію зміни обсягу витрат підприємства на оплату праці персоналу.

Крім абсолютного розміру фонду оплати праці, його розмір може бути охарактеризовано відносними показниками, а саме:

— питомою вагою фонду оплати праці в поточних витратах підприємства;

— питомою вагою фонду оплати праці в доході підприємства; —рівнем витрат на оплату праці у % до товарообороту.

Аналіз значення та зміни перелічених показників порівняно з попередніми періодами дозволяє встановити важливість (пріоритетність) управління матеріальним стимулюванням персоналу стосовно інших завдань управління господарською діяльністю підприємства.

Окремо аналізується склад виплат із стимулювання персоналу, тобто структура заробітної плати. Тут визначають обсяги та питому вагу у складі загального обсягу фонду оплати праці—основної заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; оцінюють зміни, що відбулися протягом аналізованого періоду, аналізують співвідношення між окремими напрямами стимулювання.

Проведення цієї роботи дозволяє визначити та оцінити доцільність орієнтації системи матеріального стимулювання підприємства. Високий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свідчить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулювання, як гарантованість та стабільність оплати пращ. Зростання рівня додаткової заробітної плати (відносно основної) є результатом підвищення уваги до зростання ефективності витрат на оплату праці, принципу її "зароблюваності".

9.4. Аналіз витрат по собівартості продукції.

Важливе значення в економічному аналізі приділяється дослідженню поточних витрат підприємства та собівартості продукції, оскільки вони є узагальнюючими показниками діяльності й безпосередньо впливають на фінансові результати роботи підприємства.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу вивчити тенденції зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від нормативних (стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з освоєння їх.

- формою і методами обліку витрат, які застосовують на підприємстві;

- ступенем автоматизації обліково-аналітичного процесу на підприємстві;

- станом планування і нормування рівня операційних витрат;

- наявністю відповідних видів щоденної, щотижневої і щомісячної інформації внутрішньої звітності про операційні витрати, що дають змогу виявляти відхилення, їхні причини і вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх;

- наявністю спеціалістів, які вміють грамотно аналізувати й управляти процесом формування витрат.

Об'єктами аналізу собівартості продукції є такі показники:

- абсолютна сума операційних витрат у цілому і за елементами;

- витрати на гривню продукції;

- собівартість окремих виробів;

- окремі статті витрат;

- витрати в центрах відповідальності.

9.5. Аналіз обігових коштів.

Ефективність використання обігових коштів характеризується, перш за все, їх оборотністю. Оборотність коштів розуміють як тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва та обігу.

Оборотність обігових коштів підраховують:

• за тривалістю одного обороту у днях (оборотність обігових коштів у днях);

• кількістю оборотів за окремий період (коефіцієнт оборотності).

Кожне підприємство прагне досягти якнайшвидшого руху свого капіталу, і способом реалізації визначеної мети є утримання запасів товарно-матеріальних цінностей на такому низькому рівні, який тільки можливий без будь-якого серйозного ризику щодо можливості задоволення попиту. Загалом можна сказати, що чим ширший асортимент продукції, яку випускають, тим більше запасів необхідно, щоб задовольнити попит. Але дуже велика цифра обігу запасів є небезпечною оскільки виникає незабезпеченість попиту. Найпростіший і найпоширеніший спосіб підрахунку цього показника – ділення виручки (доходу) від реалізації продукції (робіт, послуг) на величину запасів.

9.6. Аналіз прибутків та рентабельності.

Узагальнююча оцінка фінансового стану підприємства досягається на основі таких результативних показників, як прибуток і рентабельність.
Аналіз формування та використання прибутку передбачає наступні етапи:
1. Аналіз складу і динаміки балансового прибутку.
2. Аналіз фінансових результатів від звичайних видів діяльності.
3. Аналіз рівня средньореалізаціоних цін.
4. Аналіз фінансових результатів від інших видів діяльності.
5. Аналіз рентабельності діяльності підприємства.
6. Аналіз розподілу та використання прибутку.
Джерела інформації: накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунком продажів і рахунками "Прибутки і збитки", "Нерозподілений прибуток, непокритий збиток", форма бухгалтерської звітності № 2 "Звіт про прибутки та збитки", дані фінансового плану.
В аналізі використовуються наступні показники прибутку: балансовий прибуток, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.
Балансова прибуток включає в себе прибуток від звичайних видів діяльності, фінансові результати від операційних і позареалізаційних операцій і надзвичайних обставин

У процесі аналізу необхідно вивчити склад прибутку від звичайної діяльності, її структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку необхідно враховувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виручку необхідно скоригувати на середньозважений зростання цін на продукцію підприємства в середньому по галузі, а собівартість товарів, продукції (робіт, послуг) зменшити на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурсиза аналізований період.

Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

- показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва та інвестиційних проектів;

- показники, що характеризують рентабельність продажів;

- показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

Всі ці показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.
Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.

На сьогоднішній день в світі існує величезний вибір різного транспорту.

Серед великої різноманітності транспорту в багатьох країнах одне з провідних місць займає залізничний транспорт. Це можна пояснити тим, що він являється універсальним транспортом у всьому світі. Тому що він може обслуговувати всі галузі економіки, а також здійснювати перевезення незалежно від погодних умов.

Залізничний транспорт виконує важливу роль у розвитку товарного ринку країни та задоволенні потреб населення у перевезенні.

Техніко-економічні особливості і переваги залізничного транспорту:

можливість будування на будь якій сухопутній території;

універсальність використання для перевезень різноманітних вантажів, а також можливість до масових перевезень вантажів і пасажирів з високою швидкістю;

можливість створення безпосереднього зв’язку між великими підприємствами по під’їзним шляхам та забезпечення доставки вантажів по схемі "від дверей до дверей" без дорогих перевезень.

Основною перевагою залізничного транспорту є конкурентна вартість при досить високій швидкості доставки. З кожним кілометром маршруту різниця в ціні в порівнянні з автомобільним транспортом ставатиме істотнішою. А безперервність роботи і незалежність від погодних умов фактично виключають затримки в поставці товару до місця призначення.

Ознайомився з типом складських будівель і споруд підприємства, класифікацією складів, розрахунками площі і місткості різних складських приміщень, розрахунком додаткової площі, розрахунком корисної площі, розрахунком загальної площі, коефіцієнт використання площі різних складських приміщень,технологічним обладнанням для складування і зберігання матеріалів на складі, використання різного технологічного обладнання на складах – стелажі, піддони і складська уніфікована тара, класифікацією і характеристикою стелажного обладнання,тарою і упаковкою, класифікаційні ознаки тари і упаковок, види і типи тари, засоби пакетування.

Дізнавсь про наявне транспортне обладнання, піднімально-транспортне обладнання матеріальних складів, класифікацію піднімально-транспортного обладнання, машини і пристрої для переміщення матеріалів в горизонтальному, вертикальному та змішаних напрямках, вибір і розрахунок потреби в піднімально-транспортних машинах і механізмах на реальному складі, визначення та аналіз собівартості переробки однієї тони матеріалів на складі.

Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва, діючі регламентуючі накази і документи про планування матеріально-технічного забезпечення, специфіка забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами, порядок розробки планів матеріально-технічного забезпечення підлеглими підрозділами, їх узагальнення, погодження, строки розробки планів підрозділами та їх погодження, розробка загального плану закупок, методи визначення якості та асортименту ресурсів на виробництво та соціальне забезпечення, регламентуючі документи по матеріалам, заготівля яких залежить від сезонів та умов постачання, порядок прогнозування витрат матеріальних ресурсів, урахування можливих форс-мажорних обставин, методика і порядок розробки бюджету забезпечення матеріальними ресурсами, джерела забезпечення матеріальними ресурсами, комерційна діяльність по закупкам і збуту, організація діяльності підрозділу по закупкам матеріальних ресурсів, структура, функції окремих працівників, основні матеріали, які підлягають закупкам, організація господарських зв’язків, вибір потенційних постачальників, головні обов’язки постачальників, складання специфікацій, вимог до продуктів, сертифікат, умови поставки продукції, упаковка, транспортна тара, навантаження, базиси постачання, умови перевезення, вивантаження на складі покупця, страхування, порядок отримання продукції по кількості та якості, обов’язки покупця, порядок складання актів розбіжностей, рекламацій, ціна на продукцію, основні форми розрахунків при купівлі матеріальних ресурсів,порядок заключення договорів на поставку друкованої продукції.

З’ясував зміст і порядок складання графіків завезення, їх погодження, умови коректування, оперативний контроль за виконанням договорів і графіків, складання підрозділу по збуту продукції, функції працівників, їх взаємозв’язки, характеристика продукції (послуг), які підлягають збуту, сертифікати продукції, канали збуту продукції, їх характеристика, ширина, довжина каналів, формування та управління збутовими запасами,основні споживачі продукції, порядок проведення тендерів, комплект документів для проведення тендеру, планування збутової діяльності,методи встановлення цін та їх зміст, методичні підходи до розрахунку ціни на підприємстві,витратні методи встановлення ціни,визначення ціни на основі попиту споживачів,стратегія ціноутворення та особливості їх застосування в різних сферах діяльності підприємства, господарсько-фінансова діяльність підприємства (підрозділу).

Основні показники господарсько-фінансової діяльності, запаси матеріалів, їх структура, регулювання запасів, структура витрат, основне, допоміжне, обслуговуюче виробництво, організація праці, система і форми оплати праці, джерела доходів, планування доходів, прибутку та рентабельності, цінова політика, надбавки та знижки, їх види, використання прибутків, аналіз господарсько-фінансової діяльності, основні показники діяльності, які підлягають постійному контролю і аналізу, аналіз товарообігу по об’єму та асортименту, аналіз плану по праці, аналіз витрат по собівартості продукції, аналіз обігових коштів, аналіз прибутків та рентабельності

СОДЕРЖАНИЕ

Введение………………………………………………………………………….

Глава 1. Явление эвфемии в лингвистической литературе…………….

1.1. Анализ состояния понятия эвфемизма в историческом аспекте………

1.2. Различные подходы к определению понятия «эвфемизм»……………..

1.3. Эвфемия в ряду смежных языковых явлений……………………………

Выводы к первой главе…………………………………………………………