Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1022

Активна діяльність комерційних банків на фондовому ринку (ринку цінних паперів) є вагомим аргументом зростання авторитету банку. В умовах конкуренції банки змушені вишукувати ефективні шляхи зростання прибутку, а отже, і обсягів капіталу. Операції з цінними паперами (ЦП) за умови вигідних фінансових вкладень є доволі прибутковими.

Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» перед­бачено, що в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:

– акції;

– облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

– облігації підприємств;

– казначейські зобов'язання республіки;

– ощадні сертифікати;

– векселі;

– приватизаційні папери.

Крім зазначених вище, в обігу можуть перебувати похідні цін­них паперів (форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони тощо) і цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України. Відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність» від 0712.200 р. № 2121-ІІІ і «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 р. № 1201-ХІІ (зі змінами і доповненнями) банки можуть здійснювати операції з випуску та обігу цінних паперів, а також комісійну та комерційну діяльність з цінними паперами, надавати послуги щодо зберігання цінних паперів, здійснювати де­позитарний облік і ведення розрахунків за операціями з цінними паперами, а також інші операції з цінними паперами згідно з чин­ним законодавством України.

Загалом операції комерційних банків із цінними паперами з по­зиції їх відображення в балансі банку можна розділити на такі гру­пи: активні, пасивні й позабалансові. До активних операцій нале­жать вкладення банку в цінні папери, до пасивних - операції з емі­сії цінних паперів власного боргу, позабалансове обліковуються довірчі операції з цінними паперами, що здійснюються за рахунок третіх осіб, операції щодо зберігання цінних паперів тощо.

Традиційно найбільша питома вага у складі операцій комерцій­них банків із цінними паперами належить вкладенням банків у цін­ні папери. Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердже­ною постановою Правління НБУ від 30.12.1997 р. № 466 (зі змінами) вкладення банку в цінні папери класифікуються таким чином.

Вкладення банку в цінні папери:

– портфель цінних паперів на продаж;

– портфель цінних паперів на інвестиції;

– портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);

- портфель вкладень у дочірні компанії.

Різниця між цінними паперами на продаж та цінними папера­ми на інвестиції полягає в намірі інвестора під час їх придбання (а саме, на який період та з якою метою вони придбані), в харак­теристиці самого цінного папера (чи обертається він на актив­ному ринку) та фактичному періоді його зберігання у портфелі банку (цінні папери, що зберігаються більше ніж календарний рік, слід відносити до портфеля цінних паперів на інвестиції).

Слід зауважити, що цінні папери у кожному з названих портфе­лів за видами сплати доходу переділяються на дві категорії:

1)цінні папери з визначеним прибутком, що дають процентний дохід (купонні цінні папери) або не дають процентного доходу (цінні папери з нульовим купоном);

2)цінні папери з невизначеним прибутком, до яких належать акції та цінні папери, які засвідчують право на паї, а також інші цінні папери з невизначеним прибутком.

Порядок обліку операцій банків з придбання, продажу, рефінан­сування, розміщення та випуску цінних паперів визначений Інст­рукцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами ус­танов комерційних банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 30.12.1997 р. № 466 (зі змінами).

Фінансовий облік операцій з цінними паперами здійснюється за відповідними рахунками 1-го, 3-го, 4-го та 9-го класів Плану рахун­ків бухгалтерського обліку банків України.

Усі цінні папери, придбані банком, обліковуються за балансови­ми рахунками згідно з портфелем, до якого їх віднесено.

За кожним придбаним цінним папером банк заводить справу про характеристику його ринку, на підставі якої було здійснено кла­сифікацію цінного папера. У цій справі вказується така інформація:

– сума та обсяг емісії' цінного папера; наявність і кількість брокерів, що забезпечують котирування; оцінка фінансового стану емітента;

– рішення керівництва банку про ліквідність ринку цінного папера.

Цінні папери, що придбані та зберігаються за дорученням клієн­тів, а також цінні папери, придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками. Поза­балансове, на спеціальних рахунках ДЕПО, також здійснюється облік прав власності за цінними паперами, що випущені у формі за­писів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.