Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат комерційного банку

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1287

Новий закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вносить зміни до визначення об'єкта оподаткування. При визначенні прибутку, який є об'єктом оподаткування, вживаються терміни “валові доходи та валові витрати”. Ці терміни істотно відрізняються від термінів “доходи та витрати банку”, відбиваючи вимогу вести поряд із бухгалтерським обліком податковий.

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи).

Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.

Податковий облік може здійснюватись:

– позасистемно;

– на рахунках управлінського обліку за 8-им класом;

– на балансових рахунках.

У разі позасистемного ведення обліку валових доходів і валових витрат установа банку позасистемне здійснює окремий від бухгалтерського податковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка згідно з чинним законодавством відноситься до валових доходів або валових витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгалтерського обліку необхідно одночасно відобразити її зміст у системі податкового обліку.

При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахунках управлінського обліку установа банку здійснює податковий облік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до звітності за формою 700 не включаються. Рахунки для ведення податкового обліку Зручніше відкрити у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї.

Установа банку може також поєднати бухгалтерський облік із податковим. Для цього достатньо:

– відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком самостійно), які не включаються до бухгалтерської та фінансової звітності;

– вести аналітичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неоподатковуваних сум.

Нові балансові рахунки податкового обліку відкриваються в роз­різі аналітичних субрахунків згідно з податковою декларацією та додатками до неї. Обороти та залишки за цими рахунками до звітності не включаються.

При виконанні бухгалтерських проведень щодо нарахування податку на прибуток слід урахувати, що у фінансовому обліку це є витратна стаття банку.

Основні балансові рахунки, передбачені для ведення обліку по­датку на прибуток, такі:

– 7900 (А) Податок на прибуток;

– 3621 (П) Відстрочений податок на прибуток;

– 3521 (А) Відстрочений податок на прибуток;

– 3520 (А) Дебіторська Заборгованість за податком на прибуток;

–3620 (П) Кредиторська заборгованість за податком на прибуток.

При нарахуванні податку на прибуток виконуються наведені далі проведення:

Д-т 7900, К-т 3620,

Д-т 3521, К-т 3620.

На цю суму в наступному звітному періоді зменшиться сплата податку на прибуток.

Коли настає термін сплати податку, банк має погасити своє зобов'язання перед бюджетом:

Д-т 3620, К-т - кореспондентський рахунок.

На суму відстроченого нарахованого податку на прибуток, який відноситься до поточного періоду, але належить до сплати в наступному періоді, виконується таке бухгалтерське проведення:

Д-т 7900, К-т 3621.

Рахунок 3521 (А) “Відстрочений податок на прибуток” призначений для обліку суми податку на прибуток, який належить до звітного періоду, розрахунки за яким відбуватимуться в майбутньому. За дебетом рахунку проводяться суми податку, який належить до звітного періоду, у кореспонденції з рахунком 7900 “Податок на прибуток”. За кредитом рахунку проводиться сума податку, коли настає період розрахунків за ним.

Рахунок 3620 (П) “Кредиторська заборгованість за податком на прибуток” слугує для обліку фактичних сум кредиторської заборгованості за податком на прибуток. Отже, за кредитом рахунку проводяться суми податку на прибуток, що підлягають сплаті згідно з податковим обліком, а за дебетом обліковується погашення кредиторської заборгованості за податком на прибуток у разі настання термінів платежу.

Порядок обчислення, сплати до бюджету податку на прибуток регулюється законодавчими та іншими нормативними документами. По суті за рахунком 3521 проводяться записи в разі, якщо нарахована сума податку на прибуток за податковим обліком перевищує суму за фінансовим обліком. Отже, за рахунком 3621 відображається ситуація, за якою сума нарахованого податку на прибуток у фінансовому обліку перевищує суму за податковим обліком.

Щоб проілюструвати сказане, наведемо бухгалтерські проведення за податком на прибуток:

– сплата суми податку на прибуток авансом:

Д-т 3520 Дебіторська заборгованість за податком на прибуток,

К-т Кореспондентський рахунок;

– нарахування податку на прибуток:

Д-т 7900 Податок на прибуток,

К-т 3620 Кредиторська заборгованість за податком на прибуток;

– сплата податку на прибуток:

Д-т 3620

К-т Кореспондентський рахунок

або: К-т 3520 ( у разі сплати податку авансом);

– збільшення податку на прибуток (у разі, коли сума податку за фінансовим обліком перевищує нараховану суму за податковим обліком):

Д-т 7900 Податок на прибуток,

К-т 3621 Відстрочений податок на прибуток;

– зменшення податку на прибуток (у разі, коли сума нарахованого податку в податковому обліку перевищує суму, отриману у фінансовому обліку):

Д-т 3521 Відстрочений податок на прибуток,

К-т 7900 Податок на прибуток;

• у період розрахунків за відстроченим податком на прибуток:

Д-т 3621, Д-т 3620,

або

К-т 3620, К-т 3521.

В аналітичному обліку банк веде окремі субрахунки до рахунку 7900 у розрізі сплаченого та відстроченого податку на прибуток.

Одним із прийнятних методів ведення податкового обліку є відкриття до балансових рахунків окремих аналітичних рахунків, за якими обліковуються суми, які включаються та не включаються до оподаткованої бази. Згідно із цим методом прибуток до оподаткування визначається за двома складовими:

– суми, що відносяться безпосередньо до рахунків доходів і витрат, які включаються до валових доходів і валових витрат за аналітичними рахунками;

– усі інші суми, що підлягають включенню до оподатковуваної бази, які відстежуються за окремими рахунками, за якими ці операції відображаються.