Сутність валютних операцій.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 856

Операції з іноземною валютою є відносно новою сферою діяльності для комерційних банків. Через постійне зростання курсу «твердих» валют щодо національної валюти – гривні Іноземна валюта стала вигідним способом зберігання грошових заощаджень населення. Водночас валютні операції слід віднести до основних форм участі комерційних банків у зовнішньоекономічній діяльності. Зростання обсягів експортно-імпортних операцій, поява на українському ринку підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що реалізують товари та послуги за іноземну валюту, призвели до того, що в Україні поряд із національною валютою в обігу перебувають валюти іноземні.

Комерційні банки України, володіючи валютною ліцензією, що видається Національним банком України, мають право на здійснення досить широкого спектра операцій. Насамперед ідеться про угоди щодо купівлі-продажу фіксованої суми однієї валюти за іншу. Таку потребу мають, як правило, клієнти банку - учасники міжнародних економічних відносин. Проте банки можуть за власною ініціативою виконувати торговельні операції, маючи на меті отримати прибуток від торгівлі валютою.

Операція розглядається як валютна за умови, що в розрахунках застосовується валюта, відмінна від гривні. Щодо валютних операцій банків розрізняють:

1) операції з рахунком клієнта;

2) в операції, що виконуються за ініціативою банку.

Валютні операції з рахунком клієнта, пов'язані здебільшого з необхідністю оплатити рахунки цього клієнта у валюті, що зазначається в угоді. До цієї групи операцій відносять також депозитні та кредитні операції в іноземній валюті.

Валютні операції, що виконуються за ініціативою банку, називають ще власними валютними операціями банку. Ідеться про придбання цінних паперів, матеріальних цінностей тощо за іноземну валюту.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими проводяться в короткий термін, що не перевищує двох робочих днів, називають операціями спот.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюються після двох рабочих днів від дати укладення відповідного контракту до дати, зазначеної в контракті, називаютьфорвардними операціями.

Валютні операції також різняться за тією ознакою, скільки валют задіяно під час здійснення операції.

Якщо до операції залучено лише одну валюту, то ми маємо справу з казначейською операцією в іноземній валюті. Якщо ж дві різні валюти - то це операція обміну.

Виконуючи валютні операції, розрізняють три часові категорії, а саме:

1) дата операції – це дата відображення у бухгалтерському обліку операції в день її здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за цією операцією;

2) дата валютування – це обумовлена угодою дата зарахування коштів;

3) дата розрахунку – це дата реального зарахування або списання коштів за операцією.

Валютні операції, які виконуються у двох різних валютах, здебільшого впливають на розмір валютної позиції банку. До них відносять такі операції:

– купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, у тому числі строкові операції (на умовах форвард, спот), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

– одержання та сплата іноземної валюти у вигляді доходів, витрат та нарахованих доходів і витрат;

– надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;

– погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

– купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

– інші обмінні операції з іноземною валютою.