Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів.


Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 929



 

Вартість основних засобів та нематеріальних активів має систематично й раціонально розподілятися на витрати протягом строку корисного їх використання. Цей процес називаєтьсяамортизацією.

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів здійснюється щомісяця. За активами, які надійшли, амортизація нараховується з першого числа місяця, наступного за місяцем придбання, а за активами, що вибули - припиняється першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Результат амортизації відображається за рахунками 4309 “Знос нематеріальних активів”, 4409 “Знос операційних основних засобів”, 4509 “Знос не операційних основних засобів”.

Щодо амортизації слід узяти до уваги ось що:

– по-перше, усі матеріальні та нематеріальні активи довгострокового користування, крім землі, мають обмежений строк експлуатації, а тому їх вартість необхідно розподіляти на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Основними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний і моральний знос;

– по-друге, термін “амортизація” треба розглядати не як фізичний знос або зменшення ринкової вартості об'єкта протягом строку їх корисного функціонування, а як відображення поступового спи­сання вартості основних засобів на витрати;

– по-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості, а процесом її розподілу.

На розмір амортизації активу впливають такі фактори:

– первісна вартість;

– ліквідаційна вартість;

– вартість, яка амортизується;

– строк корисної служби.

Банки України застосовують такі методи нарахування аморти­зації основних засобів і нематеріальних активів (таб. 4).

 

Таблиця 4 – Методи нарахування амортизації

Метод нарахування амортизації Сутність методу нарахування амортизації
Прямолінійний   Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основ­них засобів  
Метод зменшення за­лишкової вартості   Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років ко­рисного використання об'єкта у результаті ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість  
Метод прискореного зменшення залишкової вартості   Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної його вар­тості на дату, з якої починається нарахування амортизації та річ­ної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку ко­рисного використання об'єкта, і подвоюється  
Кумулятивний   Річна сума амортизації відзначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залиша­ються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання  
Виробничий Місячна сума амортизації визначається як добуток фактич­ного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюєть­ся діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів  

 

При визначенні строку корисної служби активів необхідно враховувати:

1) досвід роботи з відповідними активами;

2) сучасний стан активів;

3) питання ремонту та догляду за активами;

4) сучасні тенденції в галузі техніки.

Строк корисного використання основних засобів та нематеріальних активів визначається банком самостійно.

Існують два головні методи нарахування амортизації: рівномірний та прискорений. Будь-який метод нарахування амортизації має на меті одне: систематичний та раціональний розподіл ціни придбання основних засобів та нематеріальних активів нарахуван­ням амортизації протягом усіх майбутніх періодів їх корисного використання.

Визначаючи метод амортизації, слід враховувати інтенсивність використання активу залежно від його конкретного застосування.

Сутьрівномірного методу полягає в тому, що витратами поточного періоду визнається завжди однакова частина ціни придбання активів (за вирахуванням певної ліквідаційної вартості) протягом усього визначеного строку їх корисного використання.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою

де ЦП - ціна придбання активу; ЛВ - визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку корисного використання; N - визначений строк корисного використання, місяців.

Ліквідаційна вартість – це сума грошей, яку власник планує отримати, за вирахуванням очікуваних витрат на демонтаж, переданя чи продаж. Витрати на ліквідацію можуть іноді дорівнювати очікуваній ліквідаційній вартості. Тому для багатьох активів, які є об`ктами нарахування амортизації, ліквідаційну вартість зовсім не визначають. Визначена чиста ліквідаційна вартість - це не обов'язково вартість брухту чи того, що залишиться від активу на час завершення строку його корисного використання та списання. Ліквідаційна вартість - це вартість для іншого потенційного покупця на дату, коли власнику знадобиться його продати.

Прискорений метод нарахування амортизації передбачає нарахування найбільшої суми амортизації на початковому етапі експлуатації активу та зменшення цієї суми з періоду до періоду протягом загального строку його корисного використання.

На практиці існує кілька різновидів методу прискореного нарахування амортизації. Найчастіше користуються двома з них: методом суми (цифр числа) років та методом зменшуваного залишку.

За методом суми (цифр числа) років сума амортизації, котра визначається як витрати поточного періоду, обчислюється множенням первісної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості активу на дріб, абсолютна величина якого послідовно зменшується з року в рік.

Метод зменшеного залишку – прискорений метод нарахування амортизації, згідно з яким виконується множення процентної норми ;рівномірного методу на додаткову процентну норму. Існує кілька різновидів методу зменшеного залишку. Основою оного з них є прискорена норма нарахування амортизації порівняння нормою за рівномірним методом.

Згідно з наведеними методами місячна сума амортизації визначається обчисленням річної суми амортизації та ділення її на 12 (кількість місяців).

Амортизація нематеріальних активів може нараховуватись будь-яким методом, що відображає дійсне зменшення економічної кори сності нематеріального активу. Найчастіше амортизація нематеріальних активів нараховується рівномірним методом.


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Облік вибуття необоротних активів. | Порядок і облік результатів переоцінювання.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | <== 41 ==> | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.205 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.205 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7