Задача 1.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1307

З метою зменшення витрат на експлуатацію машинно-тракторного парку в господарстві вирішили зміцнити матеріальну базу технічного обслуговування і ремонту МТП. Голова КСП зібрав спеціалістів (головного інженера, зав. ремонтною майстернею, зав. нафтогосподарством, інженера – енергетика, інженера з ЕМТП і економіста) і запропонував оцінити за 100-бальною шкалою наступні варіанти реконструкції і будівництва:

1. реконструкція ремонтної майстерні;

2. реконструкція нафтосховища;

3. будівництво стаціонарного ПТО;

4. будівництво машинного двору і навісів для зберігання машин.

Результати оцінки наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 13.1

Результати експертної оцінки варіантів рішення

За наведеними вище формулами підрахуємо показники значущості варіантів (середньоарифметичне значення оцінки в балах і частоту максимально можливих оцінок).

М_і = (100+20+70+30+90+80)/6 =65

К_і = 1/6 = 0,17

Аналогічно проводимо розрахунки по іншим варіантам. Як видно з табл. 13.1 за всіма показниками значущості спеціалісти надали перевагу третьому варіанту, тобто на їх думку в першу чергу слід побудувати стаціонарний пункт технічного обслуговування машинно-тракторного парку.

Показники ступеня узгодженості думок експертів.

1. Коефіцієнт варіації оцінок, одержаних і – им варіантом рішення:

υ_і = , (13.4)

де σ_і – середнє квадратичне відхилення оцінок експертів різних варіантів рішення:

σ_і = = , (13.5)

де D_і – дисперсія відхилень оцінок.

Чим менший коефіцієнт варіації, тим більша узгодженість думок експертів.

2. Коефіцієнт конкордації характеризує узгодженість думок експертів по всій сукупності варіантів. Його визначають в такій послідовності:

– проводиться ранжирування експертних оцінок і визначається середнє арифметичне сум рангів по всім варіантам:

М(S_і) = , (13.6)

де n – число варіантів;

– обчислюються відхилення d_і суми рангів, одержаних і-им варіантом, від середнього арифметичного сум рангів, отриманих всіма варіантами:

d_і = S_і – М(S_і); (13.7)

– визначаються показники Т_і зв’язаних (однакових) рангів оцінок, призначених j – им експертом. Якщо всі n рангів оцінок, назначених j – им експертом, різні, то Т_і = 0. Якщо серед рангів оцінок є однакові, то

Т_і = , (13.8)

де l = 1,2,…,L; L – кількість груп зв’язаних рангів; t_l – кількість зв’язаних рангів у l-й групі (по кожному експерту).

В наведеній нижче таблиці кількість груп зв’язаних рангів дорівнює L = 2 (одна група відповідає оцінкам в 100 балів, ранг 1,5; друга – 70 балів, ранг 6).

Кількість однакових (зв’язаних) рангів буде t₁ = 2 (дві оцінки по 100 балів), t₂ = 3 (три оцінки по 70 балів).

Таблиця 13.2

Ранжирування експертних оцінок (деякі оцінки однакові)

– визначається коефіцієнт конкордації:

а) при відсутності зв’язаних рангів за таким виразом:

W = , (13.9)

де n – кількість варіантів; m – кількість експертів;

б) при наявності зв’язаних рангів за такою формулою:

W = (13.10)

Значення коефіцієнту конкордації знаходиться в межах 0…1. При повній узгодженості думок експертів коефіцієнт конкордації дорівнює 1.

Визначимо ступінь узгодженості думок експертів. Розрахунки проводимо по першому варіанту. Результати заносимо в табл. 13.3.

σ₁ = = 32,7.

υ₁ = = 0,503.

М(S) = = 15.

D₁ = 15–15 =0.

Т₁, Т₂, Т₃, Т₄, Т₆ дорівнюють нулю, тому що всі оцінки цих експертів різні.

Т₅ = 2³ – 2 = 6.

W = = 0,196.

Таблиця 13.3

Результати математичного обробітку експертних оцінок

Ступінь узгодженості думок експертів невисока: коефіцієнт варіації знаходиться в межах 0,36…0,76 і коефіцієнт конкордації становить 0,196.

Контрольні запитання

1. Назвіть приклади задач, які можуть вирішуватись за допомогою експертних оцінок.

2. Які показники характеризують значущість (вагомість) варіантів рішення?

3. Які показники характеризують ступінь узгодженості думок експертів?

4. Як визначити ранг (місце) варіанту рішення?

5. Як визначити коефіцієнт варіації?

Рекомендована література:

1. Нагірний Ю.П. Обґрунтування інженерних рішень. – Київ: Урожай, 1994.

2. Дзюба В.Н. і ін. Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Аналіз технологічних систем і обґрунтування рішень” для студентів 5 курсу факультету механізації сільського господарства.– Полтава: Полтавський СГІ, 2000.

1. Білоусько Я. К. Техніко-технологічне забезпечення сільського господарства / Я. К. Білоусько, Ю. Я. Лузан, В. Л. Товстопят // Економіка АПК. – 2009. – № 12. – С. 29 – 33.

2. Коврига В. В. Споживання паливо-енергетичних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах / В. В. Коврига // Економіка АПК. – 2002. – № 1. – С. 34 – 41.

3. Оптимізація комплексів машин і структури машинного парку та планування технічного сервісу / [І. І. Мельник, В. Д. Гречкосій, С. М. Бондар та інші]. – К. : Видавничий центр МАУ, 2004. – 151 с.

4. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах : підручник / За ред. проф. С. П. Азізова. – К. : УАЕ, 2001. – 834 с.

5. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

6. Павлівський В.М. і інші. Проектування технологічних систем рослинництва./ В.М. Павлівський – Тернопіль, 2003.

7. Клименко С.М., Дуброва О.С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. Посібник./ С.М. Клименко, О.С. Дуброва / - К.: КНЕУ, 2005. – 252с.

8. Аллилуев В. А. Ананьин А. Д. И др. Техническая эксплуатация машинно-тракторного парка. /В. А. Аллилуев, А. Д. Ананьин – М.: Агропромиздат, 1991. – 367с: ил. - \ Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений.

9. Черевко Г. В. Проблеми зниження матеріаломісткості сільськогосподарської продукції / Г. В. Черевко, В. С. Гусаковський. – К. : Урожай, 1991. – 184 с.

10. Шкарівський Г. В. До обґрунтування кількісних значень рівнів універсальності мобільних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення / Г. В. Шкарівський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2010. –
Вип. 144. – Ч. 1. – С. 32 – 35.

11. Ярошенко П. П. Концептуальні питання оновлення МТП. [Рекомендації. Навчальний посібник] / П. П. Ярошенко, М. М. Опара, Г. О. Лапенко. – Полтава : РВВ Полтавської державної аграрної академії, 2006. – 68 с.

4. Ільченко В.Ю., Нагірний Ю.П. Машиновикористання в землеробстві. – Київ: Урожай, 1996.

ЗМІСТ

Техніко-економічний аналіз показників ефективності вико­ристання машин методами порівняння і группування …………………………………………………3

Дисперсійний аналіз у вирішенні інженерних задач………………………..…....9

Елімінування і кореляційний аналіз…………………………..…………………..15

Аналіз виробничих ситуацій і виявлення причиннонаслідкових зв’язків……………………………………………….……………………………...24

Техніко-економічний аналіз використання машин в сільському господарстві………………………………………………………………………...30

Детерміновані моделі прийняття рішень……………………………………..…. 41

Побудова номограм для інженерних розрахунків………………………….…....49

Оптимізація задач машиновикористання в землеробстві ме­тодами лінійного програмування…………………………………………………………….……..…54

Застосування теорії масового обслуговування для вирішення задач машиновикористання в землеробстві……………………………………………..…………61

Прийняття інженернирх рішень в умовах невизначеності та ризику……………………………………….………………………………….….…….69

Вирішення багатокритеріальних задач…………………………….…………......75

Планування експерименту при техніко-економічних дослідженнях…..………81

Прийняття рішень методами експертної оцінки………………………………..87

Рекомендована література ……………………………………………………….93