Мотиви лірики М, Старицького

„... той же час великої громадянської боротьби одбився на Старицькому рішучою перевагою громадянських мотивів (не дурно ж так багато й перекладав він з... Некрасова) над творами особистої лірики. Старицький цілком свідомо бере на своїй лірі якрах оті мотиви”.

С. Єфремов

1. Поет – оборонець народу, готовий жертвувати собою, „замість лаврового – терновий вінець узяти на чоло...”: „Поету”, „Редакторові”.

2. Співчутливе зображення „сіроми”, описи людської нужди, приниження. Переживання героєм-інтелігентом тяжкої недолі трудового люду: „Швачка”, „Край коминка”.

3. Тема України. Заклик до інтелігенції любити рідну мову, народ, нести йому „світиво просвіти”: „До молоді”, „До України”.

4. Уславлення ентузіазму і громадської активності, людської гідності і незламного волелюбства. Віра в оновлюючі зміни, що наступають у суспільстві: „Борвій”, „Занадто вже! Чим дихати нема! ”

5. братерські почуття до слов’янських народів: „Поклик до братів-слов’ян”, „Смерть слов’янина”.

6. Краса і гармонійність людських почуттів і природи; чарівна сила кохання: „Виклик”, „У садку”.

Опорні тези аналізу драми „Не судилося”

1. Історія твору:

- робота над п’єсою була завершена у 1881р.; вперше надрукований твір в альманасі „Рада” у 1883р.;

- „ Факт, що послугував темою в моїй драмі, - факт правдивий, з щирого життя, з сусіднього нашого села, якому я був свідком... У драмі навіть фамілії справжні з малими одмінами...”

- первісна назва – „Панське болото”, бо йдеться про нице життя поміщицької родини Ляшенків;

- цензурні заборони твору через його соціальну гостроту.

2. Жанрова природа: соціально-психологічна драма.

3. Тематика: зображення народного життя, соціальної і духовної прірви між панством і народними масами, становлення народницької інтелігенції.

„Автор зачепив найважливіші струни сучасного суспільного життя, розкрив недугу, яка відчувається всюди в наш час, і зобразив її в таких рисах, в яких вона проявляється в сучасному суспільстві”.

М. Костомаров

4. Порушені проблеми:

- соціальна справедливість;

- морально-етична;

- проблема справжніх цінностей в людському житті;

- духовна;

- національна;

- пасивність народу в обстоюванні власних інтересів;

- проблема народної моралі;

- формування нового типу інтелігента – людини, близької до народу, національно свідомої, активного громадянина і патріота;

- проблема любові й сімейного щастя.

5. Образна система:

„Панське болото”

- показ хижацького ставлення до народу в образах пана Івана Андрійовича та орендаря Шльоми; викриття у п’єсі несправедливих державних законів та кволих реформ;

- мізерія життя Анни Петрівни; генетично закладене зверхнє ставлення панства до трудового люду – смислова домінанта образу Зізі;

- Михайло: поверхове народолюбство, чуйність та ліричність натури, а водночас слабкість характеру, невміння протистояти життєвим труднощам.