Порівняльна характеристика думи та історичної пісні

ДУМА

ІСТОРИЧНА ПІСНЯ

Жанр пісенного епосу. Промовляється речитативом під музичний супровід кобзи, бандури або ліри (словесний елемент зумовлює ритмомелодику фрази). Велика за обсягом. За тематикою історико-героїчна і соціально-побутова (події, як і їх учасники, не обов’язково реальні, проте характерні й можливі у своєму часі. Астрофічна (не має точного поділу на строфи); нерівноскладовий вірш.     Переважає суміжне дієслівне римування. Урочистий, пишномовний стиль.

Жанр пісенного епосу. Співається (мелодія визначає ритмічну структуру тексту).   Меншого обсягу. Зображення достовірних подій та історичних осіб (більша міра історичної конкретності).   Строфічна (куплетна) побудова, рівноскладовий вірш. Однак давні історичні пісні не володіють чіткою структурою. Різноманітність римування. Романтична піднесеність стилю.

 

Вислови видатних людей про велику роль пісні в житті українців:

Се — джерело, з якого на здоров’я ще довго будуть пити на­щадки.

П. Грабовський

Відомо, що в пісні вилилася вся минула доля, весь справжній характер України: пісня і дума становлять там народну святи­ню, краще добро українського життя, в них горить любов до бать­ківщини, виблискує слава минулих подвигів, в них дихає і чисте, ніжне почуття жіночої любові, особливо любові материнської; в них же виявляється і та тривожна оглядка на життя, яка зму­шує козака, вільного від битви, " шукати свою долю";.

М. Добролюбов

Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.

О. Довженко

Українська пісня зустрічала завжди не тільки здивування, за­хоплення, а й буквально якесь релігійне схиляння з боку найвибагливіших і найсуворіших критиків усього світу.

О. Кошиць

Яких тільки видозмін не мають пісні народні — окраса нашої поезії! Тут і пісні ліричні, й епічні, й історичні, і весільні, і трудо­ві, і баладні, і жартівливі.

Не любити таку творчість — неможливо.

М. Рильський

Українська мова є найбільш милоголосна і гучна з усіх мов слов'янських, з великими музичними задатками. Ні в якій країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не вияв­лявся в піснях так живо і правдиво, як в українців... Справді, народ, який міг співати такі пісні і милуватися ними, не міг стояти на низькому рівні освіти.

Ф. Боденштедт

Та це жбо звучить зовсім по-італійському! Гарно, звучно, благородно й поетично.

Л. Собинов

ТЕМА: Умови суспільного життя українського народу в останні десятиріччя ХІХ ст.

План

1. Суспільні обставини, в яких розвивалася українська література після реформи 1861 року.

2. Стан національної свідомості українців після скасування кріпацтва та участь літератури у формуванні національного світогляду.

3. Українська література в умовах нового наступу на українське слово (1863р. – Валуєвський циркуляр, 1876 р. – Емський указ).

4. Відображення нових реалій життя суспільства в українській поезії, прозі, драматургії:

а) поява в 70-90-х роках ХІХ ст.. перших публічних бібліотек;

б) заснування „Просвіти” (1863 р., Львів) та товариства ім. Т. Г. Шевченка (1873р.);

в) виникнення літературних течій 70-90-х років;

д) утвердження як провідного творчого методу реалізму.