| Дата появи літ. тв.
| Назва твору
| Жанр
| Таметична спрямованість
|
|
1890-1892
1896-1897
| „Дві московки”
„Причепа”
„Хмари”
„Маруся Богуславка”
„Микола Джеря”
„Бурлачка”
„Кайдашева сім’я”
„Старосвітські батюшки та матушки”
„Баба Параска та баба Палажка”
„Афонський пройдисвіт”
„Скривджені і нескривджені”
„Сьогочасне літературне прямування”
„Українство на літературних позвах з Московщиною”
„Життєпис Івана Левицького”
„Князь Єремія Вишневецький”
| повість
повість
роман
драма
повість
повість
повість
повість
цикл оповідань
оповідання
казка-легенда
літературно-критичні статті
автобіогафія
роман
| Селянська тема. Трагедія дівчат, які пов’язали свою долю з солдатами, моральне каліцтво людей.
Засудження ворожої політики колонізації та русифікації.
Розгортання народницького руху в Українів 60-ті роки ХІХ ст. Показ життя інтелігенції.
Боротьба українського козацтва проти поневолювачів.
Історія українського селянства за часів панщини, незнищенність народного потягу до волі.
Розорення села, роздуми про тих людей, які, повіривши в себе, можуть перемогти нездоланні перешкоди.
Життя пореформеного села в усіх складностях і суперечностях.
Широке відтворення побуту українського старосвітського духовенства.
Зображення пореформеного українського села.
Нищівне викриття аморальності духовенства.
Мрії про активні методи боротьби й шляхи визволення уярмленого народу.
Осмислення шляхів розвитку української літератури, відкидання впливу російської літератури на розвиток української літератури.
Осмислення сутності свого життя.
Викриття зради Вишнивецького, показ справедливого народного руху.
|
ТЕМАТИКА ХУДОЖНЬОГО НАБУТКУ
| Про селянство
| Про міщан
| Про інтелігенцію
| Про духовенство
| Історична тема
|
| „Дві московки”
„Микола Джеря”
„Кайдашева сім’я”
„Бурлачка”
| „Рибалка Панас Круть”
„На Кожум’яках”
„Голодному й опеньки м’ясо”
| „Хмари”
„Над Чорним морем”
„Неоднаковими стежками”
| „Старосвітські батюшки та матушки”
„Афонський пройдисвіт”
„Поміж ворогами”
| „Маруся Богуславка”
„Князь Єремія Вишневецький”
„Гетьман Іван Виговський”
|
ТЕМА: Панас Мирний „Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”
План
1. Життя й літературна діяльність Панаса Мирного.
2. Прозова творчість, її тематична та жанрова різноманітність.
3. Роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” Історія написання. Прототип головного героя.
4. Жанр і художні особливості роману. Своєрідність композиції.
5. Провідна ідея, проблематика твору.
6. Образи роману „хіба ревуть воли, як ясла повні? ”:
а) Чіпка Вареник – складний, проблематичний образ селянина-правдошукача і протестанта;
б) Грицько – типовий образ заможного селянина;
в) Максим Ґудзь – „пропаща сила”;
г) жіночі образи твору;
д) зображення носіїв зла – панства та чиновництва у романі.
7. Значення творчості Панаса Мирного.
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПАНАСА МИРНОГО (ПАНАСА РУДЧЕНКА)
„Панас Мирний... належить до найвизначніших українських повістярів і визначається особливо влучною характеристикою дієвих осіб та поглибленням їх психології...”
І. Франко
| 13 травня 1949
| У Миргороді Полтавської губернії в родині бухгалтера повітового скарбництва народився Панас Рудченко
|
| 1858-1862
| Навчається у повітовому училищі в Гадячі, куди переїхали Рудченки
|
| 1863-1864
| Служить писарчуком у Гадяцькому повітовому суді
|
| 1865-1871
| Рудченко – канцелярист у Прилуках, а потім (з 1867 р.) – у Миргороді
|
|
| У Полтаві. Працює бухгалтером губернського казначейства, а згодом перебуває на різних посадах у казенній палаті. Починає літературну діяльність; збирає фольклор з рідним братом Іваном Рудченком. Стає учасником народницького гуртка „Унія”.
|
|
| Перші публікації: вірш „Україні”, оповідання „Лихий попутав”. Пише нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого” (надрукований 1874 р.); повість „Чіпка”. На основі повісті Панас Мирний та Іван Білик починають працю над роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”
|
|
| Роман завершений. Повість „Лихі люди” (опублікована у Женеві 1877 р.)
|
|
| У Женеві завдяки зусиллям М. Драгоманова був надрукований твір „Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”
|
| 1883-1884
| Роман „Повія” (виданий у всіх розділах 1928 р.). Повість „Лихо давнє й сьогочасне”.
|
|
| П’єса „Лимерівна”, присвячена Марії Заньковецькій
|
|
| Бере участь у створенні часопису „Рідний край”, пише твори „До сучасної музи”, „Сон”.
|
|
| Отримує чин статського радника
|
|
| Після 1917 р. працює у Полтавському губ фінвідділі. Бере участь у заснуванні видавництва дитячої літератури „Зірка”.
|
| 28 січня 1920
| Помер Панас Мирний у Полтаві.
|
