Повідомлення німецької контррозвідки про УПА
Грудня Стосовно: донесення контррозвідки про банди «Схід» Українська Повстанська Армія («Бандера») Джерело: повідомлення резидентів та агентів Для: «Чужі Армії на Сході»1 Нижче подається повідомлення про Повстанську Армію. Згідно з повідомленням агентів, на чолі Української Повстанської Армії стоїть штаб УПА, який одночасно вважається найвищим керівним органом усього національно-українського руху («Бандери»). Цей рух охопив велику частину Волині: між околицями Ковель – Сарни – Корець. Штаб УПА станом на 18.11.43 р. був розташований у селі Стидін (45 км від Рівного). Заступником керівника проводу українського руху «Бандери» є якийсь Рубан2 з Галичини. Начальник штабу УПА – Климишин, відомий під псевдо. Савур3. Він уже багато років є членом Української Національної Партії (ОУН), провів декілька років у тюрмі за політичні переконання.
При штабі УПА існують: 1. Центральне Управління Служби Безпеки (УСБ), яке очолює полковник Трейка. 2. Вища виконавча влада (виконавчий комітет). 3. Центральне санітарне управління. 4. Головне управління постачання. 5. Військова школа для офіцерів та унтер-офіцерів.
Українська Повстанська Армія поділена на окремі групи (дивізії), а ці групи – на полки та сотні. Є повідомлення про 3 дивізії УПА. Перша дивізія «Заграва» 1. Востаннє встановлено 18.11.43 р. 2. Місце бойових дій: Людвиполь, Городнище (25 км від Корця), Корець. 3. Кількість: 10-12 тис. чоловік. 4. Склад і національність: українці – молодь віком від 15 до 18 років, фанатично національно настановлені. 5. Озброєння: 2 гармати калібру «З». 4 протипанцерні з обмеженою кількістю боєприпасів, тяжкі і легкі кулемети, міномети, рушниці. 6. Керівництво: командир дивізії – якийсь «Еней» за псевдо, 50 років, галичанин. Начальник штабу – Макаренко з міста Славута. 7. Бойові дії: боротьба з ворогами «Української держави’’ – німцями, поляками і більшовиками. Політична пропаганда, вербування молоді у ряди УПА, диверсії на залізничних коліях і шосе. 8. Зв’язок зі штабом УПА та окремими групами (дивізіями) через кінних кур’єрів або членів ОУН. Транспортні засоби перебувають постійно у їхньому розпорядженні. 9. Забезпечення продуктами харчування шляхом конфіскації майна місцевого населення та пограбування продовольчих складів і складів з боєприпасами німецького вермахту.
Друга дивізія «Північна’’ 1. Востаннє встановлено 18.11.43 р. 2. Місце бойових дій: лісовий простір біля села Степань (55 км на північ від Рівного). 3. Кількість: 10 тис. чоловік. 4. Склад і національність: українці. 5. Озброєння: 2 гармати 3-го калібру, 6 протитанкових гармат з обмеженою кількістю боєприпасів, тяжкі і легкі кулемети, міномети, рушниці. 6. Керівництво: командир дивізії – якийсь «Дубовий» на псевдо, прізвище Литвинчук Іван. 22 роки. 5 років член Української Національної Партії (ОУН – авт.). Був керівником партійної організації ОУН в окрузі Сарни. 7. Бойові дії: (див. Перша дивізія) 8. Зв’язок: (див. Перша дивізія) 9. Забезпечення продуктами харчування: (див. Перша дивізія)
Третя дивізія «Ковельська» 1. Востаннє встановлено 18.11.43 р. 2 Місце бойових дій: лісова смуга 40 км на північний захід від місцевості Колки. 3. Кількість: 10-12 тис.чоловік. 4. Склад та національність: українці. 5. Озброєння: 2 гармати 3-го калібру, 4 протитанкові гармати з обмеженою кількістю боєприпасів, тяжкі і легкі кулемети. 6. Керівництво: командир дивізії – якийсь Закоштуй, 30 років. Він не згідний з пануючою суворою дисципліною і національно-українською позицією УПА. 7. Бойові дії: (див. Перша дивізія) 8. Зв’язок: (див. Перша дивізія) 9. Забезпечення: (див. Перша дивізія)
Косик Володимир. Україна в Другій світовій війні у документах. – Т.3. – Львів, 1999. – С.346-349.
1 До листопада 1943 р. УПА дійсно поділялася на три групи: «Північ» (під командуванням Дубового, справжнє прізвище І.Литвинчук), «Північний захід» (Рудий, справжнє прізвище Ю.Стельмащук) і «Південний захід» (Еней, справжнє прізвище П.Олійник). 2 Після арешту Степана Бандери 4 липня 1941 р. у Кракові і Ярослава Стецька 9 липня 1941 р. у Львові та їх депортування до Берліна урядовим головою ОУН був до весни 1943 р. Микола Лебедь, псевдо – Максим Рубан. Однак від початку існування до листопада 1943 р. головним командиром УПА був не він, а Р.Клячківський, псевдо – Клим Савур. У листопаді 1943 р. цей пост перебрав Роман Шухевич – ген. Тарас Чупринка. 3 Климшин і Клим Савур – різні особи (М.Климишин від вересня 1941 р. був у німецькому концтаборі). Начальником штабу УПА був спочатку Василь Вахів – Сонар (загинув у бою з німцями 13.05.1943 р.), потім полковник Леонід Стумницький – Гончаренко, колишній старшина армії УНР, який не був членом ОУН.
|
