Січня 1942 р

Айнзацкоманда 5 звернула особливу увагу на нелегальну діяльність прибічників Бандери. Допит багатьох українців, звільнених із школи міліції у Клевані, дав нові матеріали стосовно революційних планів ОУН і підтвердив правильність висновків, які були зроблені раніше.

У Києві в даний час знаходяться щонайменше два важливих члени ОУН, один із них має псевдо Запорожець або Косар1, і нібито мав би передбачитись на пост міністра у державі Бандери. Зв’язки ОУН у Києві сягають аж до міліції, якою керують люди Мельника. Вони були до такої міри сильними, що їм (бандерівцям) вдавалося багаторазово звільнити членів їх партії, заарештованих міліцією. Вдалося захопити (арештовано– В.К.) частину посередників, відповідальних за такий стан.

Бандерівці, які прибули з Клевані і, мабуть, також з дальших опорних пунктів ОУН, користуються різними псевдами (псевдонімами – В.К.). Так, наприклад, провідник одної групи, яку вдалося ліквідувати, мав три різних псевда. Прибічники Бандери пересуваються дуже обережно і, лише знаючи їхні таємні паролі, є можливим вийти на зв’язкових. Частково вони використовують молодших осіб, які нічого не знають, з якою метою їх використовують.

Стосовно школи міліції у Клевані вдалося одержати наступні відомості:

Керівником школи є певний Остап2 або працюючий в школі інструктор на ім’я Славко. Остап знає зв’язкових у Києві і найдокладніше поінформований про паролі. Він повинен знати, де захована зброя, призначена для повстання, а також в яких місцях у Клевані або Рівному переховуються друкарські шрифти ОУН. Заарештований у Києві інструктор Клеванської школи міліції Василь Щербак назвав прізвище 13 прибічників Бандери, у володінні яких мала перебувати зброя.

Згідно зі збіжними даними заарештованих тут бандерівців конкретний термін початку запланованої революції не названий. Сигнал до повстання має дати Бандера, на звільнення якого розраховують в ОУН. Запаси зброї походять з віднайдених складів або з підібраного біля вбитих червоноармійців спорядження. У передбаченні прийдешньої акції, ОУН присвячувала однаково багато уваги як залишенім совєтами складам зброї, так і банкам. Гроші банків призначались не лише на фінансування ОУН, але, передусім, для утримання осіб, які повинні працювати із закордоном або за кордоном. Цим пояснюється те явище, що люди Бандери постійно намагаються пробиватися на територію країни разом з фронтовими військами або відразу – за ними.

Заарештовані тут бандерівці підтверджують, що із початком повстання планувалось провести підриви мостів.

Косик Володимир. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. – Т.2. - Львів, 1948. – С. 103-104.

1 Правдиве прізвище – Дмитро Маївський, заступник провідника ОУН-Бандери на східних украіїнських землях: від 1942 р. член Проводу цієї організації. Загинув у Чехії під кінець 1945 р.

2 Прізвище не встановлено.