Урагани, бурі і смерчі

Урагани, бурі і смерчі – це надзвичайно швидкий, нерідко катастрофічний, рух повітря або вітру, вони виникають при проходженні глибоких циклонів та на периферії великих антициклонів. При зіткненні великих мас холодного й теплого повітря виникає циклон – зона низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі.

Циклони – це атмосферні вихрі повітря, тиск якого до центру знижується, які циркулюють навколо центру проти годинникової стрілки (в північній півкулі) або за нею (в південній півкулі). Центральна частина циклону, “око бурі”, характеризується низьким тиском, слабким вітром і низькою хмарністю. Вона оточується кільцем щільних хмар з обмеженими швидкостями руху, навколо яких розташовується периферійна частина, де вітри поступово послаблюються до повного штилю.

Буря – це вітер, швидкість якого хоча й менша швидкості ураганного вітру, але досить значна – 15–31 м/с. Збитки і руйнування, спричинені бурями, значно менші, ніж збитки від ураганів. Інколи бурю порядку 10 балів називають штормом.

Основні характеристики ураганів і бурі. Ураганні вітри – одне з атмосферних страхіть нашої планети, котре за руйнівною силою може порівнюватися із землетрусом. Вони руйнують будівлі, спустошують поля, виривають із корінням дерева, зносять легкі побудови, обривають дроти електромереж тощо. Вони можуть спрямувати на людину уламки шиферу, черепиці, скла, цегли, різних предметів. На більшій території України вітри зі швидкістю понад 25 м/с бувають майже щорічно. Силу урагану прийнято оцінювати за швидкістю вітру за 17-бальною шкалою.

Вітер силою 12 балів (більше 32 м/с) руйнує і спустошує все на своєму шляху. Середня тривалість урагану становить 9–12 днів. Основним руйнівним фактором урагану є висока швидкість вітру, швидкість повітряного потоку, його сила і тривалість. На величину збитків впливають також велика маса приливної води на морському узбережжі і тривалі зливові дощі, які спричиняють значні підтоплення.

Будова бурі подібна до будови ураганів. Ширина сягає від кількох до десятків кілометрів. Бурі завдають менш руйнівних наслідків аніж урагани. Смерч – сильний вихор, який спускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота, і має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин, і дуже низький тиск у центральній його частині. Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, завжди завдає значних збитків. Сила смерчу полягає в тому, що обертання повітря в його конусі (хоботі) проходить зі швидкістю 700–800 км/год, тому він супроводжується гулом, схожим на гуркіт реактивного двигуна. Розріджене повітря, що виникло всередині смерчу, є настільки потужним, що йому вдається піднімати в повітря різні предмети, зривати дахи, виривати з корінням дерева, руйнувати дерев’яні будинки. Тривають смерчі недовго (від кількох хвилин до кількох годин), рухаючись разом із хмарами. Довжина шляху – від сотень метрів до десятків кілометрів.

Урагани прийнято поділяти на тропічні, які зароджуються в тропічних широтах, і нетропічні – у нетропічних широтах. Тропічні урагани, що зароджуються над Тихим океаном, називають тайфунами. Бурі бувають вихрові і потокові. Частіше за все за будовою смерчі поділяють на щільні (різко обмежені) і розпливчаті (неясно обмежені).

Крім того, розрізняють смерчо-пилові вихрі:

– малі смерчі короткої дії (довжина шляху до кілометра);

– малі смерчі тривалої дії;

– смерчо-ураганні вихрі;

– водяні смерчі.

На території України урагани та бурі можуть виникати у будь-яку пору року, але найчастіше – серпень-вересень. Ураган, який виник 23 червня 1997 року над Волинню, завдав величезних збитків регіону. Було пошкоджено 3500 житлових будинків, 1380 промислових і сільсько-господарських будівель. Вітер порвав дроти 266 ліній електропередач, вивів із ладу 129 електропідстанцій тощо. Травмовано 92 особи і 9 осіб загинуло. Шквальні вітри, які пронеслися над Україною в 20 числах квітня 1999 року, залишили без енергопостачання 122 населені пункти Рівненської, 184 – Тернопільської, 47 – Чернівецької, 171 – Хмельницької, 48 – Львівської, 26 – Житомирської областей.

Дії населення в умовах виникнення урагану, бурі і смерчу

У разі одержання штормового попередження необхідно:

1) уважно слухати інформацію органів управління надзвичайних ситуацій.

У ній буде повідомлено про очікувану силу урагану та дано рекомендації щодо подальших дій;

2) з навітряної сторони будинку щільно зачинити вікна, двері, скло вікон заклеїти, по можливості захистити ставнями або щитами, з підвітряної сторони, для урівноваження внутрішнього тиску, двері та вікна відчинитий закріпити в цьому положенні;

3) підготувати запас води і їжі, необхідні медикаменти, електричний ліхтарик, гасову лампу, свічку, сірники, похідну плитку, чи гасницю, приймач на батарейках, документи, гроші;

4) забрати з балконів, підвіконників та лоджій речі, які можуть бути захоплені повітряним потоком; це стосується і предметів на подвір’ї або на даху;

5) загасити вогонь у печах, підготуватися до вимикання електроенергії,

закрити газові крани;

6) залишити включеними радіоприймач, телевізор для одержання нових вказівок, інформації щодо подальших дій;

7) з легких будівель необхідно перейти до міцніших, до сховищ цивільної оборони;

8) дітей із дитячих установ і шкіл забрати додому.

Найкраще захиститися від урагану в сховищі, заздалегідь підготовленому укритті, або хоча б у підвалі. Якщо довелося зустріти ураган у будинку, то необхідно вибрати найбезпечніше місце: у середній частині будинку, коридорі, на першому поверсі. Уламками скла з вікон можна отримати травму, тому потрібно стати в простінку впритул до стіни, сховатися у вбудованій шафі чи захиститися матрацом. Якщо ураганний вітер застав вас на відкритій місцевості, найбезпечніше сховатися в кюветі дороги, ямі, канаві, притиснувшись до землі. Так само необхідно діяти, якщо ви перебуваєте за межами міста на транспорті. Якщо ураган чи буря застали людину на вулиці, необхідно відійти якомога далі від будинків і сховатися в кюветі чи канаві, щільно притиснувшись до землі. Звичайно, слід якнайшвидше перейти до сховища чи підвалу найближчого будинку. Необхідно уникати мостів, естакад, трубопроводів. Варто пам’ятати, що наслідком сильних стихійних лих можуть бути техногенні катастрофи і пожежі, тому безпечніше перебувати осторонь від хімічно-небезпечних об’єктів і мереж електропередач. Після стихання урагану не варто відразу ж виходити на вулицю, бо через кілька хвилин вітер може відновитися. Коли ви будете впевнені, що ураган закінчився, лише тоді можна залишити будинок, попередньо переконавшись, що завислих предметів і конструкцій, обірваних дротів, уламків скла й інших джерел небезпеки немає. Необхідно також упевнитися, що відсутній запах газу; доки ви не переконаєтеся у цьому заборонено користуватися відкритим вогнем. Під час снігової або пилової бурі залишати приміщення дозволяється лише у виняткових випадках, обов’язково не по одному. Залишати приміщення тепло одягнувшись та сповістивши про свій маршрут і час повернення. При втраті орієнтації на місцевості під час їзди на автомобілі або при зіпсуванні автомобіля, не слід відходити від нього за межі видимості. Урагани, особливо тайфуни, часто супроводжуються значною кількістю опадів (зі зливовими дощами у теплу пору року, великими снігопадами взимку), що може спричинити повені і снігові замети. При небезпеці виникнення смерчу необхідно здійснити ті ж самі підготовчі заходи, що і при урагані та бурі. Необхідно пам’ятати, що при смерчі, на відміну від урагану та бурі ховатися можна тільки в підвалах і підземних спорудах, а не всередині самого будинку.

Повінь

Повінь – це небезпечне природне (фізико-географічне, геофізичне, гідрометеорологічне, гідрогеологічне) явище стихійного характеру, яке виникає у певні як правило, прогнозовані, з недостатньою точністю в часі, періоди на річках, водоймах, днищах балок, суходолів, замкнутих котловин і блюдець. Воно виявляється в утворенні великого поверхневого стоку, підйомів рівнів води, виході її з берегів, у тимчасовому затопленні низьких територій із розташованими на них сільсько-господарськими угіддями, населеними пунктами і виробничими об’єктами, руйнівній та шкідливій дії води у періоди після повеней.

Залежно від причин виникнення повені природного характеру можна умовнорозділити на три групи.

До першої групи відносять повені, спричинені випаданням значних опадів, інтенсивним таненням снігу. Весняні води, особливо в поєднанні із сильними вітрами, можуть призвести до затоплення великих територій, масових уражень населення і завдати величезних матеріальних збитків.

До другої групи відносять повені, що виникають унаслідок сильного вітру. Вони характерні для морських узбережжів і гірських річок, що впадають у море, що спричиняє підвищення рівня води в річці. Повені, спричинені дією сильного вітру, є характерними для населених пунктів на узбережжі Азовського моря та в річці Південний Буг, що впадає в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

До третьої групи відносять повені, зумовлені підводними землетрусамиі виверженнями підводних чи острівних вулканів. Унаслідок цього утворюються цунамі – хвилі, що поширюються зі швидкістю 400–800 км/год. При наближенні до берега їх висота сягає від 5–6 до 15–30 м і більше. Вони з величезною швидкістю і силою обрушуються на берег, спричиняючи значні людські жертви і матеріальні збитки.

Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території України є: у північних регіонах басейни річок Прип’ять, Десна та їх притоки. Площа повені лише в басейні Прип’яті може сягати 600–800 тис. га. Підйом рівня води починається в середині квітня і досягає максимуму в середини травня; у західних регіонах басейни верхнього Дністра (площа може досягти 100– 130 тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих затоплень 20–25 тис. га) та їх приток. Паводки виникають навесні внаслідок танення снігу, влітку – за рахунок сильних дощів; у східних регіонах басейни річки Сіверський Донець із притоками, річок Псел, Ворскла, Сула та інші притоки Дніпра. Замерзають на початку грудня, скресають у другій половині березня; у південному і південно-західному регіонах басейни приток нижнього Дунаю, р. Південний Буг та її притоки. Тривалість повеней (затоплень) становить 7–20 діб і більше. При цьому можливе затоплення не лише 10–70% сільськогосподарських угідь, а й значної кількості техногенно-небезпечних об’єктів. Виконання заходів, пов’язаних із попередженням шкідливої дії повеней і паводків покладено на Держводгосп України.

Дії населення у разі загрози і виникненні повеней

Велике значення при повені відіграє своєчасне оповіщення населення та евакуація з районів можливого затоплення людей, матеріальних цінностей, тварин. У випадку безпосередньої загрози повені в першу чергу проводиться оповіщення керівного складу, керівників підприємств, установ, навчальних закладів і всього населення. Інформація передається за допомогою радіо, телебачення та інших засобів зв’язку.

Перед евакуацією всі громадяни повинні виконати роботи щодо захисту свого житла:

а) відімкнути газ, воду, електропостачання;

б) перенести домашні речі на верхні поверхи;

в) забрати з подвір’я сільськогосподарський інвентар;

г) за необхідності, забити вікна і двері дошками чи фанерою;

д) запастися джерелами енергозабезпечення, засобами надання першої ме-

дичної допомоги;

е) зробити запас питної води та продуктів харчування, готових до вживання.

Громадяни, які підлягають евакуації, повинні в зазначений час прибути на місце збору, маючи при собі особисті документи, речі першої необхідності, невеликий запас продуктів харчування і питної води. У приміщеннях, де роботи припиняються, відключають газ, електропостачання, припиняють подачу пари та води.

Повінь може розпочатися зненацька, що створює реальну загрозу для населення. У цьому випадку кожен громадянин повинен зберігати спокій і бути впевненим, що необхідну допомогу буде надано, не панікувати. Необхідно привести в готовність наявні плавзасоби, а за відсутності їх необхідно виготовити з підручних матеріалів: дощок, колод, автомобільних камер, діжок тощо. Важливий обов’язок усіх громадян під час повені – рятування і надання допомоги потопаючим.

Після повені (паводку) повертатися до будинків слід обережно, остерігаючись пошкоджених електричних та газових мереж. Перед тим як увійти до будинку, потрібно пересвідчитися, що його конструкцію не пошкоджено ударами хвиль. Потім просушити його, відкривши вікна та двері. Користування газом, електроенергією, водою, каналізацією дозволяється здійснювати тільки після отримання дозволу від комунальних служб. До електричних дротів, розеток краще не наближатися до їх повного висихання. Затоплені колодязі необхідно висушити, потім відкачувати з них воду доти, доки вона не стане придатною для вживання. Вирішувати питання про придатність питної води мають працівники санітарно-епідеміологічної служби. З метою запобігання отруєнням, забороняється вживати продукти харчування, пошкоджені водою. Без особливої потреби, не варто заходити на ділянки, які були затоплені. Слід постійно пам’ятати про необхідність надання першої медичної допомоги, у першу чергу, дітям, людям похилого віку, інвалідам та хворим.

Цунамі

Цунамі – довгі морські хвилі, які можуть виникати в результаті підводних землетрусів, а також вулканічних вивержень або зсувів на морському дні. Осередок цунами – місце на дні океану (моря), де виник підводний землетрус, зсув або виверження вулкану. Встановлено, що цунамі виникають, як правило, при підводних землетрусах із магнітудою більше 7, енергія цунамі, звичайно, становить 1–10% енергії землетрусів, що їх спричинили. Цунамі може пройти декілька тисяч кілометрів, майже, не зменшуючися.

Висота хвилі цунамі може становити від декількох сантиметрів до декількох метрів. Однак, досягнувши мілини, швидкість хвилі різко знижується, її фронт підіймається і звлюється з великою силою на сушу. Висота великих хвиль на узбережжі становить 5–20 м, а інколи досягаючи 40 м. Хвиля цунамі може бути не одиночною, дуже часто це серія хвиль з інтервалом в одну годину і більше. Тому населення, яке проживає в небезпечному районі, повинно бути ознайомлено із правилами оповіщення та надання інформації щодо попередження можливих цунамі, маршрутами евакуації. У безпечному місці необхідно залишатися до отримання сигналу відбою небезпеки цунамі. Оскільки цунамі можуть супроводжуватися великими підтопленнями, то необхідно дотримуватися заходів, яких вживають при звичайному підтопленні (повені).