Практична робота №3. мета:ознайомитись з джерелами радіаційної небезпеки, механізмом дії іонізуючих випромінювань на тканини організму,

ТЕМА: АВАРІЇ З ВИКИДОМ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН У НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

 

мета: ознайомитись з джерелами радіаційної небезпеки, механізмом дії іонізуючих випромінювань на тканини організму,

Матеріали й обладнання: муляжі ураження нейронним потоком, протигази ГП-4У, ГП-5, КЗД-8, ЗІЗ великої рогатої худоби.

Завдання:

1) Записати і запам’ятати джерела радіації та одиниці її вимірювання.

2) Вивчити механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.

3) Навчитись користуватись ЗІЗ при винекнинні радіаційної небезпеки.

 

Аварія радіаційна – будь-яка незапланована подія на будь-якому об’єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні цієї події виконуються дві необхідні й достатні умови:

1) втрата регулюючого контролю над джерелом;

2) реальне (або потенційне) опромінення людей, пов’язане з утратою контролю над джерелом.

Аварія радіаційно-ядерна – будь-яка незапланована подія на об’єкті з радіаційно-ядерною технологією, яка відбувається з одночасною втратою контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникненням реальної чи потенційної загрози самочинної ланцюгової реакції.

Альфа-випромінювання – корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається з альфа-частинок (ядер гелію), що випромінюються при радіоактивному розпаді чи при ядерних реакціях та перетвореннях.

Бета-випромінювання – іонізуюче випромінювання, що складається з частинок (електронів, протонів, альфа-частинок тощо), які мають кінетичну енергію, достатню для іонізації атомів і молекул речовини).

Внутрішнє опромінення – опромінення тіла людини та окремих її органів і тканин від джерел іонізуючих випромінювань, що знаходяться в самому тілі. Внутрішнє опромінення характерне для джерел альфа-, бета- та гамма-випромінювання.

Гамма-випромінювання – короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі < 0, 1 нм, що виникає при розпаді радіоактивних ядер та елементарних частинок, при взаємодії швидких заряджених частинок з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар тощо.

Величини та одиниці, що використовуються для вимірювання іонізуючого випромінювання та радіоактивності, наведено у таблиці.

Доза в органі (DТ) – середня поглинена доза в органі чи тканині.

Зовнішнє опромінення – опромінення об’єкта (наприклад, тіла людини) від джерел іонізуючих випромінювань, які знаходяться поза цим об’єктом. Зовнішнє опромінення характерне для джерел бета-, гамма-випромінювання та нейтронів.

Іонізуюче випромінювання – випромінювання (електромагнітне, корпускулярне), яке при взаємодії з речовиною безпосередньо або опосередковано викли-

кає іонізацію та збудження їх атомів і молекул.

Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють без-посередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.