Умовне гальмування

 

Умовне (внутрішнє) гальмування набувається в ході життя індивідума, воно потребує особливих умов для вироблення, не постійне, не передаєть­ся в спадок потомству. Розрізняють наступні види умовного гальмування:

а)згасальне гальмування виникає з випадку, коли умовний подра­зник перестає підкріплюватися безумовним.

б) диференціальне гальмування розвивається при непідкріпленні по­дразників, близьких за сенсорною модальності до тих, що підкріплюються. Дане гальмування віді­грає важливу роль у процесах навчання, тому що закріплюється лише од­на, дуже точна реакція на певний стимул.

в) умовне гальмування утворюється при непідкріпленні комбінації із по­дразника, що підкріплюється, і якогось індиферентного подразника. На­приклад, світло підкріплюється їжею, і викликає УР слиновиділення, а комбінація світло + дзвоник не підкріплюється їжею. Таким чином, умовне гальмо в якійсь мірі стає аналогом слова " не можна ", що сприяє виробленню навичок за­борони.

г) запізнювальне гальмування, виникає в тому випадку, коли під­кріплення умовного подразника постійно усе більше і більше відсувається в часі від подачі умовного сигналу. Адаптивне значення запізнювального гальмування полягає в тонкому аналізі часу подразника; умовний рефлекс точно пристосовується вчасно дії підкріплення. Наприклад, кішка, що під­стерігає мишу в нірці, не виявляє ознак помітного слиновиділення доти, поки миша не виявиться в неї в зубах.

Особливості ВНД людини

 

Основна відмінність ВНД людини від тварин полягає у наявності в людини " надзвичайного досягнення" еволюції - особливої системи сигналі­зації, що пов'язана зі словесним позначенням об'єктів. І.П.Павлов назвав її другою сигнальною системою.

 

Перша сигнальна система, спільна для людини і тварин, пов'язана зі сприйняттям конкретних сигналів навколишнього світу, що здійснюється всіма органами чуттів.

 

Друга сигнальна система пов'язана зі сприйняттям мови (усної, письмової). Розвиток мови і пов'язаного з мовою словесно-ло­гічного мислення стали на певному етапі еволюції корінною відмінністю психічної і пізнавальної діяльності людини від інших представників тва­ринного світу.

Мова виконує такі функції:

 

Функція позначення або номінативна функція. Кожне слово в мові позначає якийсь предмет, дію, поняття і т.д.

Функція узагальнення. Слово є не тільки позначенням конкрет­ного предмета, але і позначенням групи предметів, понять. Функція уза­гальнення тісно пов'язана з абстрактним мисленням.

Функція комунікації або спілкування. У поняття комунікації входять такі складові:

 

Регулююча функція мови пов'язана зі спроможністю словесної інформації управляти поведінкою людини. Слово може також ре­гулювати діяльність внутрішніх органів, тонус м'язів і т.д. Медичному працівнику важливо розуміти величезну роль слова в медицині: слово може бути як лікуваль­ним чинником (психотерапія), так і причиною виникнення так званих ят­рогенних захворювань.

Мовні центри:

І. Центр усного мовлення:

а) Моторний центр усного мовлення, центр Брока знаходиться в лівій півкулі, кори нижньої лобової звивини. При пошкодженні центру у хворого порушується усне мовлення, розуміння чужої мови зберігається;

б) Сенсорний центр усного мовлення, центр Вернике (слуховий центр), розташований у задній частині верхньої скроневої звивини, при його ураженні втрачається здатність розуміти зміст слів, мова зберігається перекручена.

ІІ. Центри письмової мови

в) Моторний центр письмової мови (центр письма), знаходиться у задній частині середньої лобової звивини;

г) Сенсорний (зоровий) центр письмової мови, центр читання, розташований у кутовій звивині тім’яної частки.

Центри мовлення у більшості людей знаходяться в лівій півкулі: у 95% людей правші і у 70% лівші.

У 15% лівшів центри мовлення знаходяться у правій півкулі, у інших людей мова контролюється обома півкулями.

Функціональна асиметрія кори головного мозку

Експериментальне виявлена неоднакова роль лівої і правої півкулі у функціонуванні першої та другої сигнальної систем.

У більшості людей (правців) ліва півкуля спеціалізується на аналізі сигналів другої сигнальної системи, а ураження певних ділянок кори цієї півкулі в результаті травми, пухлини чи крововиливу приводить до важкого порушення мовних функ­цій, пізнавання та цілеспрямованої діяльності.

Ліва півкуля відповідає за розвиток абстрактного логічного мислення.

У зв'язку з тим, що основні центри мови зосереджені в лівій півкулі, дану півкулю стали вважати домінантною

Права півкуля відповідає за сприйняття, переробку, аналіз та синтез сигналів першої сигнальної систе­ми, - тобто безпосередніх вражень про оточуючий світ.

Сприйняття правою півкулею оточуючого світу носить суцільний, синтетичний характер. Пра­ва півкуля більш емоціогенна й у більшій мірі пов'язана з підсвідомими процесами.

 

Таким чином, існу­вання людей із переважанням логічного або образного типу мислення по­в'язано із домінуванням кори лівої або правої півкулі головного мозку.

 

Існує також і емоційна міжпівкулева асиметрія. Позитивні емоції в людини пов'язані в основному з лівою, а негативні - із правою півкулею. У зв'язку з цим ліва половина обличчя в більшій мірі відбиває негативні, а права - позитивні емоції.