Нейрон,види

Нейрони - це клітини нервової тканини.

Класифікація нейронів:

1. Аферентні, чутливі, вони проводять чутливі імпульси від рецепторів до ЦНС.

2. Еферентні, рухові нейрони, їх тіла розташовані в межах ЦНС. Ці нейрони проводять

імпульси до органів.

3. Проміжні нейрони, вставні - це чисельні нейрони. Вони передають нервові імпульси від аферентних до еферентних нейронів, один до одного, зв'язують нейрони між собою з утворенням нейронних сіток.

Проміжні нейрони за функцією, бувають:

збудливі, вони активують нейрони, з якими контактують,

гальмівні, вони знижують активність інших нейронів.

Нейроглія - це міжклітинна речовина нервової тканини. Вона становить 90% усіх клітин

нервової тканини. Нейроглія, являє собою клітини, які відрізняються за формою і функціями.Вони заповнюють простір між нейронами, кровоносними судинами.

Типи гліальних клітин

1. Астроцити, їх 60%, вони приймають участь у створенні сприятливих умов для функціонування нейронів:

- приймають участь у створенні гематоенцефалічного бар'єру, виконують захисну функцію;

- беруть участь у тимчасовому поглинанні деяких іонів з міжклітинної рідини, резорбції
медіаторів ЦНС;

- в астроцитах синтезуються регулятори росту, тощо.

2. Олігодендроцити, 25-30%, ці клітини утворюють мієлінову оболонку нейронів, здатні поглинати мікроорганізми.

3. Епендимоцити, ці клітини вистеляють шлуночки головного мозку, секретують ліквор.

4. Мікроглія, становить 10% всіх клітин, є частиною ретикулоендотеліальної системи, задіяна у процесах фагоцитозу.

Види нейронних ланцюгів ЦНС

Структурно-функціональною одиницею нервової системи є нейрони, які об'єднані в нервові ланцюги та нервові центри, об'єднання здійснюються за допомогою синапсів.

Збудження і гальмування в ЦНС можуть поширюватись по таким нейронним

ланцюгам:

1.

1. Лінійні - кожен попередній нейрон передає інформацію наступному.

 

 

2. Дивергентні (ті, що розходяться) - кожен попередній нейрон
передає інформацію багатьом наступним внаслідок дивергенції
(розгалуження) аксона. За участю ланцюгів такого роду в ЦНС
проходить іррадіація (широке поширення) збудження, що має
значення для посилення біологічно важливих сигналів.

 

 

3 .Конвергентні (ті що сходяться) - такі ланцюги утворюються, коли один нейрон отримує інформацію від багатьох попередніх. За участю таких ланцюгів здійснюються процеси просторової сумації на тілі нейрона.

 

 

4.Кільцеві утворюються, якщо аксон нейрона дає коллатераль, яка передає інформацію вставному нейрону, який, в свою чергу, утворює кільце, передаючи інформацію " першому" нейрону.

 

Нервовий центр - це сукупність нейронів.

Розташовані нервові центри в межах ЦНС

Інформація про дію подразника аналізується та кодується в рецепторах, а потім передається аферентними шляхами (швидко, точно, без змін) в нервові центри, де відбувається її аналіз. На основі цього аналізу синтезується адекватний еферентний сигнал, який передається до робочих органів Таким чином, нервові центри виконують аналіз аферентного сигналу та синтезу еферентного сигналу. Структурно-функціональною одиницею нервових центрів є нейрон, кожен окремий нейрон здатний виконувати аналітико-синтетичну функцію.

Властивості нервових центрів

1. Однобічне проведення збудження від аферентного нейрона до еферентного.

2. Затримка проведення збудження, бо в нервових центрах є велика кількість синапсів.

3. Сумація збудження - якщо діє слабкий подразник, що не досяг порогової сили, то рефлекс не настає. Але повторна дія, через короткі інтервали, підпорогових подразнень, викликає рефлекторну реакцію організму, бо відбулася сумація збудження (наприклад рефлекс чхання).

4. Трансформація ритму полягає в тому, що на будь-який ритм подразнення ЦНС відповідає залпом імпульсів.

5. Рефлекторна післядія, рефлекторні акти не закінчуються одночасно, а через деякий час після припинення подразника, бо циркуляція нервових імпульсів в нервові центри продовжується доки не наступить втома або утворяться гальмівні імпульси.

6. Висока чутливість до нестачі О₂.