Поверхневі антигени сперматозоїдівНа поверхні сперматозоїда ідентифіковані антигени, завдяки яким відбувається їх взаємодія з яйцеклітиною. До найбільш вивчених спермальних антигенів належать антигени PH-20 та PH-30, які розташовані на постакросомальній частині клітинної мембрани сперматозоїда. Під час акросомальноїної реакції сперматозоїда (приготування до пенетрації прозорої зони яйцеклітини) антиген PH-20 з΄ являється на поверхні голівки сперматозоїда, що вказує на початок процесу його зв΄ язування з яйцеклітиною. Антиген PH-20 володіє гіалуронідазною активністю, на що вказує його здатність до пенетрації прозорої зони яйцеклітини, а також участь у системі рецепторів, які забезпечують з΄ єднання гамет. Дослідники вважають, що деякі білки-посередники, які сприяють злиттю гамет, є подібними до фузіогенних вірусних білків. Це можна доказати на прикладі фертиліну (PH-30) – білка сперматозоїдів морської свинки, структурно наближеного до вірусних білків, які індукують злиття гамет. У взаємодії гамет приймають також участь такі рецептори, як C1qR, CR3, Fcγ R, CD46. На репродуктивних клітинах існують також антигени, які експресуються на імунокомпетентних клітинах, однак вони відрізняються іншими властивостями своїх епітопів, зокрема цукрових (CD52). Донедавна вважалося, що цей антиген наявний тільки на поверхні лейкоцитів та епітеліоцитів. На теперішній час він ідентифікований на головках сперматозоїдів. Так, антиген SAGA-1 (sperm agglutination antigen-1) має ідентичний до молекули CD52 білковий склад, однак відрізняється структурою олігосахаридів.
Антигени акросоми сперматозоїдів Акросома – це органела, локалізована в передній частині голівки сперматозоїда. Її часто порівнюють з лізосомою соматичних клітин, особливо в плані подібності кислого середовища та вмісту гідролітичних ферментів (протеаз, ліпаз, фосфатаз, глікозидаз). Під час акросомної реакції відбувається вивільнення цих ферментів. При цьому відкривається внутрішня сторона мембрани сперматозоїда. Акросомні антигени приймають участь у подальших етапах взаємодії гамет (зв΄ язаних з пенетрацією прозорої зони яйцеклітини). До найбільш важливого ферменту акросоми відноситься проакрозин, який після акросомальної реакції розщеплюється до окремих субодиниць зрілого акрозину, зв΄ язаних між собою. Акрозин відіграє важливу роль у пенетрації сперматозоїдом прозорої зони яйцеклітини. Значення акрозину, як автоантигену остаточно залишається невиясненим. На сперматозоїдах знаходиться також антиген, спільний для трофобласту і для лімфоцитів - TLX (trophoblast-lymphocyte cross-reactive). Антиген TLX (CD46) відноситься до мембранного білкового кофактору – MCP (membrane cofactor protein), роль якого полягає в зв΄ язуванні фрагментів комплементу C3b та C4b та їх інактивації. MCP належить до системи факторів, які готують сперматозоїд до зустрічі з компонентами комплементу, які містяться в жіночій статевій системі.
Антигени ядер сперматозоїдів Конденсація хроматину в голівці сперматозоїда відбувається внаслідок зміни складу нуклеопротеїнів. До білків, які стабілізують структуру нуклеосоми в соматичних клітинах, відносяться гістони. Під час сперматогенезу відбувається конденсація хроматину сперматозоїда, тобто процес трансформації сперматогонія в сперматозоїд. Гістони при цьому замінюються на специфічні для гонади тимчасові білки, які згодом замінюються на протаміни. Заміна гістонів на протаміни ніколи не буває повною. Історично склалася думка, що протаміни – це перші автоантигени, ідентифіковані в сперматозоїдах.
|
