Розподілені бази даних

Розподілені бази даних є різновидом баз даних з погляду їх формування, зберігання й використання. Ці бази даних широко використовуються в організації комплексів взаємопов’язаних автоматизованих робочих місць менеджерів, де встановлено персональні ЕОМ (ПЕОМ), а також у системі об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту.

В інформаційно-обчислювальних системах, які використовують ПЕОМ, потреба переходу від традиційних до розподілених баз даних зумовлена прагненням розв’язати суперечність між перевагою розподіленого зберігання і ведення баз даних та потребою їх інтегрованого використання як цілого.

Розподілена база даних – це сукупність логічно пов’язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені між кількома територіально розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами чи їх частинами. Тож розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних засобах разом з організаційними, технічними і програмними засобами її створення та ведення.

До основних переваг розподіленої бази даних можна віднести:

- підвищення продуктивності системи за рахунок розпаралелення процесів збирання та обробки даних;

- підвищення ефективності управління базами даних і поліпшення експлуатаційних характеристик системи управління даними;

- досягнення збалансованості навантаження й синхронізації процесів збирання й обробки даних;

- підвищення надійності й живучості системи;

- вдосконалення гнучкості, нарощуваності та модифікованості бази даних;

- скорочення вартості організації і затрат на експлуатацію бази даних;

- збільшення обсягу збережених і доступних для обробки даних;

- зменшення обсягів даних, що пересилаються.

Розподілені бази даних ефективно використовуються в умовах ЗЕД, яка характеризується:

- великими обсягами даних, що збираються, зберігаються й обробляються;

- фізичною розосередженістю місць збирання, зберігання й використання даних;

- наявністю розвинених засобів обчислювальної техніки та мереж передачі даних;

- можливістю збирання й оброблення більшої частини інформації в місцях, де вона виникає чи зберігається;

- необхідністю одночасного масового збирання й обробки інформації тощо.

Ці особливості притаманні передусім виробничому об’єкту управління та його предметним областям. Як предметні області можна використовувати ресурси (матеріальні, трудові, фінансові тощо).

За способом розміщення розподілені бази даних поділяють на зосереджені і розосереджені.

Зосереджені (або централізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в одному місці. Для обміну інформацією між окремими (локальними) підбазами використовуються канали зв’язку прямого доступу. Термін «канал зв’язку» (channel) щодо обміну інформацією означає засіб передавання інформації (письмової, усної, формальної, неформальної тощо), придатної для електронних засобів зв’язку. Обмін даними між взаємопов’язаними підбазами здійснюється без помітних обмежень на обсяги й характер інформації, що передається. Такі бази даних мають цілу низку переваг:

- простоту побудови;

- зведене до мінімуму дублювання інформації;

- максимальну уніфікацію методів зберігання, коригування та пошуку інформації.

Проте бази даних, зосереджені в одному місці – вузлі мережі, – мають чимало недоліків:

- при централізації зберігання значно збільшується час на передавання інформації, а через це зростає й час реакції системи;

- централізована система обмежена обсягами пам’яті ЕОМ тощо.

Розосереджені (або децентралізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в різних місцях – вузлах обчислювальної мережі. Обмін інформацією між підбазами здійснюється з використанням каналів зв’язку. Як підбази розподіленої бази даних можуть використовуватися зосереджені (централізовані) бази даних і окремі (локальні) підбази. Обмін між взаємозв’язаними підбазами здійснюється здебільшого результатною (обробленою, узагальненою) інформацією. При виконанні запиту в таких системах використовується декомпозиція запиту на підзапит до локальних підбаз і паралельне виконання виділених підзапитів у різних вузлах обчислювальної мережі.

Ці бази даних мають безперечні переваги порівняно з централізованими:

- обсяги пам’яті обмежені пам’яттю не однієї ЕОМ, а сумарною пам’яттю ЕОМ, які містяться в усіх вузлах мережі;

- зменшуються затрати на передавання інформації, оскільки в кожному вузлі перебуває та інформація, яка необхідна конкретному користувачеві і за змогою забезпечує всі його інформаційні потреби.

Проте розосереджена база даних призводить до неминучого дублювання певної частини інформації, безконтрольності зростання її обсягів, ускладнюючи водночас проблему зберігання несуперечливості інформації.