Сутність гіпертекстових технологій

Гіпертекст у загальному випадкуявляє собою систему інформаційних об’єктів (статей), в якій задані й автоматично підтримуються асоціативні та смислові зв’язки між виділеними об’єктами (елементами, поняттями, термінами або розділами). Це текст, де окремі терміни на екрані дисплея виділені підсвічуванням, а відповідне визначення одразу може бути видане на екран. Структурно гіпертекст складається з інформаційного матеріалу, тезаурусу гіпертексту, списку головних тем і алфавітного словника.

Інформаційний матеріал поділяється на інформаційні статті, що складаються із заголовка та тексту. Заголовок містить тему або найменування описуваного об’єкта. Текст інформаційної статті може супроводжуватися поясненнями, прикладами, документами, об’єктами реального світу. Перегляд тексту статті спрощується, якщо ця допоміжна інформація візуально відрізняється від основної, наприклад підсвічена або виділена іншим шрифтом.

Тезаурус гіпертексту – це автоматизований словник, що відбиває семантичні зв’язки між лексичними одиницями дескрипторної інформаційно-пошукової мови і призначений для пошуку слів за їх смисловим змістом (сенсом). Список головних тем охоплює заголовки всіх довідкових статей, для яких немає посилань типу рід – вигляд, частина – ціле. Бажано, щоб список займав не більш як одну панель екрана. Алфавітний словник містить відповідно впорядкований перелік найменувань усіх інформаційних статей.

Під гіпертекстовою технологією розуміють формування, підтримку, нарощування і перегляд на комп’ютерній основі гіпертексту, організованого у вигляду сітки. Обробка гіпертексту відкрила нові можливості освоєння інформації, якісно відмінні від традиційних. Замість пошуку інформації за відповідним пошуковим ключем гіпертекстова технологія передбачає переміщення від одних об’єктів інформації до інших з урахуванням їх смислової, семантичної зв’язаності. Обробці інформації за правилами формального висновку в гіпертекстовій технології відповідає запам’ятовування шляху переміщення по гіпертекстовій мережі.

Сфера застосування гіпертекстових технологій дуже широка. Це видавнича діяльність, бібліотечна робота, навчальні системи, розробка документації, законів, довідкового керівництва, баз даних, баз знань і т. ін. Ці технології реалізуються в конкретних гіпертекстових системах, якіскладаються з двох частин – власне гіпертексту, тобто інформації, записаної у відповідному вигляді, і програмної гіпертекстової оболонки, яка дозволяє здійснювати навігацію в межах гіпертексту та виконувати інші технологічні функції.

Гіпертекстова система – це програмна система високого рівня, за допомогою якої користувач в інтерактивному режимі може досліджувати знання нелінійним способом. Така система містить засоби подання й обробки слів і гіпертекстових структур, інформаційного зв’язування документів, а також прокладання й запам’ятовування шляхів у гіпертексті. Під час роботи з гіпертекстовою системою поступово зникає різниця між автором і читачем, тобто гіпертехнологія стає авторською. Найпоширенішими системами є Hyperdcard, HyperStudio, Syperdcard та ін. У більшості сучасних програмних продуктів уся допомога (help) полягає у використанні гіпертекстової технології на базі меню.