Попит і закон попиту
Основні проблеми ринкової організації виробництва вирішуються через механізм попиту та пропозиції. У ринковій теорії вивчають платоспроможний попит – потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця. Закон попиту свідчить: між ціною і кількістю покупок існує зворотна залежність, тобто чим нижча ціна товару, тим більша його кількість (за інших рівних умов) може бути придбана, і навпаки. Математично закон попиту був сформульований А. Курно (1838 р.). Крива попиту D (D-demand-попит) – це крива, точки на якій (а, b) показують, за якими цінами протягом певного часу покупці могли б придбати різні кількості товару (див. рис.4).
Рисунок 4 – Крива попиту
Попит може збільшуватися або зменшуватися під дією нецінових факторів (на графіку крива попиту D зміщується вправо при збільшенні обсягу продажу або ліворуч – при зменшенні за тією ж ціною) (див. рис. 5). До нецінових факторів попиту відносяться: смаки і доходи споживачів; споживчі очікування; число покупців; ціни на товари-субститути і т.ін.
  0 Q2 Q Q1 Q
Рисунок 5 – Зсуви кривої попити «Зміна в попиті», що виражається зсувом кривої попиту вправо чи вліво не слід ототожнювати зі «зміною величини попиту», тобто переміщенням по кривій попиту вгору або вниз. У даному разі змінюється не сам попит, а кількість продажів товару при тій чи іншій ціні.
|
