Досконала конкуренція

 

Вільна або досконала конкуренція – це ринкова структура, яка характеризується наступним: 1) великою кількістю покупців і продавців; 2) однорідністю продукції, що продається; 3) високою мобільністю факторів виробництва; 4) відсутністю бар'єрів на шляху вступу до ринку або виходу з нього; 5) рівним доступом всіх учасників ринку до інформації. В результаті, за досконалої конкуренції, частка кожного продавця (покупця) незначна, тому жоден з них не в змозі сам по собі впливати на ринкову ціну. Тому крива попиту на товар, вироблений фірмою, набуває вигляду горизонтальної лінії в певному для фірми кількісному інтервалі.

У короткостроковому періоді фірма прагне максимізувати прибуток, знайшовши таким чином своє положення рівноваги. Існує два методи визначення рівноваги фірми-досконалого конкурента. 1. Порівняння валового доходу (TR) і валових витрат (TC). Цей метод передбачає пошук такого обсягу випуску при заданій галузевій ціні і загальних витратах фірми, за яким різниця між валовим доходом і валовими витратами буде максимальною (див. рис. 11а). 2. Порівняння граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC). Граничний дохід – це додатковий дохід, отриманий від реалізації додаткової одиниці продукції . В умовах досконалої конкуренції MR = P. Граничні витрати – це додаткові витрати, пов'язані з виробництвом додаткової одиниці продукту найбільш дешевим способом . Умовою максимізації прибутку є рівність граничного доходу (ціни) і граничних витрат в ситуації зростання останніх (MR = P = MC). Співвідношення граничних витрат і граничного доходу – це свого роду сигнальна система, яка інформує підприємця про те, чи досягнуто оптимуму виробництва чи можна очікувати подальшого зростання прибутку (див. рис. 11б).

Проте з цих правил не видно, яка ж величина цього прибутку. Для цього необхідно в точці рівноваги порівняти граничну виручку (MR) і рівень середніх витрат (AC). Тут можливі наступні ситуації: а) фірма отримує економічний прибуток; б) фірма отримує нормальний прибуток; в) фірма збиткова в короткостроковому періоді; г) фірма-банкрут.

У довгостроковому періоді на ринку змінюється число фірм. На рівень валових витрат впливає ефект масштабу виробництва.

 

 

Q – обсяг виробництва;

Q₁ – точка максимуму збитків;

а) Q₂, Q₄ – точки нульового еконо-

мічного прибутку;

Q₃ – точка максимуму прибутку

 

 

б)

 

Рисунок 11 – Визначення точки максимізації прибутку конкурентною фірмою:

а) через валовий дохід та валові витрати;

б) через граничний дохід і граничні витрати