Недосконала конкуренція

Якщо хоча б одна з ознак досконалої конкуренції відсутня, то така ринкова структура називається недосконалою конкуренцією. Розрізняють три основних види недосконалої конкуренції: 1) чиста монополія; 2) олігополія; 3) монополістична конкуренція.

Чиста монополія. Вхідний бар'єр при вступі на ринок - це умова, яка ускладнює вступ фірм-новачків у галузь, де хазяйнують «старожили» даної галузі. Основні види вхідних бар'єрів: уряд наділяє фірму виключними правами; власність на невідтворювані і рідкісні ресурси; авторські права і патенти; ефект масштабу; нелегальні методи боротьби. У випадку фірми-монополіста крива попиту галузі та фірми збігається. Вона має негативний нахил і функція попиту є заданою. У цьому випадку фірма є «ціношукачем». Рівновага монополії в короткостроковому періоді встановлюється за правилом рівності граничного доходу та граничних витрат (MR = MC). Ціна ж визначається шляхом знаходження точки перетину оптимального випуску з кривою попиту. Для вимірювання ступеня монопольної влади використовується індекс Лернера. Монополія широко використовує цінову дискримінацію, тобто продаж одного і того ж самого товару різним споживачам або групам споживачів за різними цінами, причому різниця в цінах не обумовлена відмінностями у витратах виробництва.

Олігополія. Це тип ринку недосконалої конкуренції, який характеризується наявністю декількох великих виробників галузі. Поряд з високими бар'єрами для вступу в галузь для ринку характерна загальна взаємозалежність, як усвідомлена необхідність передбачення та обліку дій конкуруючих фірм. Можливі дві основні форми поведінки фірм: 1) некооперативне; 2) кооперативне. До першої відносяться: цінова війна, модель Курно, ламана крива попиту. До другої форми – лідерство в цінах, таємна змова (картель), ціноутворення за принципом «витрати плюс». Для аналізу олігополії широко використовується теорія ігор – наука, що досліджує математичними методами поведінку учасників в імовірнісних ситуаціях, пов'язаних з прийняттям рішень.

Монополістична конкуренція. У даній моделі монополізм, оскільки він обмежений великою кількістю конкурентів, заснований на диференціації продукту (його відмінностях). Завдяки наявності певної влади над ціною, крива попиту фірми має негативний нахил, але вона більш полога, ніж крива попиту монополіста. Отримуючи економічний прибуток у короткостроковому періоді, у довгостроковому – фірма, як правило, має тільки нормальний прибуток. Велику роль має нецінова конкуренція, зокрема, реклама.