Практичне заняття 1. Державна мова – мова професійного спілкування

План:

1. Предмет і завдання курсу.

2. Поняття літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.

3. Мовні норми.

4. Нульовий контроль знань.

Література:

v Куць О.М. Мовна політика в державотворчих працях України: навч.посібник / О.М.Куць. – Х.: ХНУ ім.. В.Н.Каразіна, 2004. – 275 с.

v Мацько Л.І. Культура української фахової мови: навч. посібник / Л.І.Мацько, Л.В.Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007 – С.5-24.

v Середницька А.Я.Українська мова за професійним спрямуванням: навч. посібник / за ред. Г.Л.Вознюка; А.Я.Середницька, З.Й.Куньч. – К.: Знання, 2010. – С.5-11.

v Українська мова за професійним спрямуванням: практикум: навч. посібник / Т.В.Симоненко, Г.В.Чорновол, Н.П.Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С.11-55.

v Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В.Шевчук, І.В.Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С.14-51.

 

Завдання 1. Прочитайте текст. Укладіть тезовий план.

В умовах розбудови України, утвердження її на міжнародній арені, закріплення української мови як державної настійна потреба впровадження української мови в усі сфери життєдіяльності держави, забезпечення використання її у професійній діяльності кожного.

Завдання вищої школи – готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху.

Акцент переноситься з традиційної настанови – засвоєння відомостей про літературні норми усіх рівнів мовної ієрархії – на формування навичок професійної комунікації, студіювання особливостей фахової мови, на розвиток культури мови, мислення і поведінки особистості.

Отже, майбутнім фахівцям мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб культурного співжиття в суспільстві, само формування і самовираження особистості. Науково доведено, що стрижневими компонентами професійно-комунікативної діяльності є мовленнєва компетенція і компетентність.

Реалізація цього завдання у вищих навчальних закладах України здійснюється шляхом вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням». Зміст дисципліни покликаний не лише узагальнити й систематизувати знання з української мови, набуті студентами у школі, а й сформувати мовну особистість, обізнану з культурою усного і писемного мовлення, яка вміє в повному обсязі використовувати набуті знання, уміння і навички для оптимальної мовної поведінки в професійній сфері.

Предметом вивчення курсу є сучасна українська літературна мова професійної сфери.

Завдання курсу – сформувати:

ü мовну компетенцію майбутніх фахівців, що містить знання і практичне оволодіння нормами літературної професійної мови;

ü навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

ü вміння і навички оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;

ü стійкі навички усного й писемного мовлення, зорієнтованого на професійну специфіку;

ü навички оперування фаховою термінологією, редагування, корегування та перекладу наукових текстів.

 

Завдання 2. Прочитайте текст, назвіть основні функції та особливості мови професійного спілкування.

Специфіка мови професійного спілкування

Мова професійного спілкування є поліфункціональною підсистемою літературної мови і виконує загальномовні та специфічні функції. Такими функціями є:

1) нормативна (називання фахових реалій і понять);

2) пізнавальна (знаряддя й спосіб фахового пізнання, запам’ятовування, оволодіння фаховим досвідом);

3) аксіологічна (фахове та морально-етичне оцінювання);

4) комунікативна (спілкування і професійній сфері);

5) культуроносна (збереження і передавання фахових знань і культури професійного спілкування);

6) естетична (мовностилістична довершеність текстів) та ін..

В основу мови професійного спілкування покладена сучасна літературна мова. Проте в конкретній професійній мовленнєвій ситуації вона змістово редукується (зменшується, спрощується), залежно від галузі знання і предмета спілкування стає моно тематичною, збагачується професійною лексикою і фразеологією. Це відбувається лише тоді, коли суб’єкти комунікації переходять на професійний рівень свідомості.

Мова професійного спілкування, крім уже названих, має й інші особливості. Характерною її ознакою є діалогічність. Професійна діяльність потребує обміну думками, обговорення певних проблем чи окремих питань, прийняття рішень, тому фахівці вступають у безпосередній словесний контакт, і комунікативний процес між ними протікає як активна мовленнєва взаємодія.

Професійній мові, як і науковій, властиві певні комунікативні якості: абстрагованість, логічність, точність, ясність, об’єктивність. Крім того, вона має бути чистою, виразною, естетичною (З посібника).

 

Завдання 3. Розкажіть про статус української мови в сучасній Україні, якими документами він засвідчується.

Завдання 4. З’ясуйте, чи тотожні терміни «українська національна мова» й «українська літературна мова».

Завдання 5. Запишіть слова іншомовного походження за алфавітом, ставлячи наголос.

Металургія, компроміс, дефіс, генезис, феномен, факсиміле, бюлетень, ортопедія, псевдонім, симетрія, кулінарія, партер, свати.

 

Завдання 6. Укладіть конспекти:

Ø Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.

Ø Професійна мовнокомунікативна компетенція.

Ø Мовні норми.

Ø Мовне законодавство та мовна політика в Україні.

 

Завдання 7. Повторіть правопис м’якого знака і апострофа