Практичне заняття 4. Словники в професійному мовленніПлан: 1. Типи словників. 2. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 3. Орфографічні норми української мови: правопис слів іншомовного походження. 4. Робота з текстом. Література: v Семеног О.М. Культура наукової української мови: навч.посібник / О.М.Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С.56-61. v Українська мова за професійним спрямуванням: практикум: навч. посібник / Т.В.Симоненко, Г.В.Чорновол, Н.П.Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С.23-36. v Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В.Шевчук, І.В.Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С.72-77.
Сьогодні зростає роль словника як невід'ємного путівника в різних галузях знань і різний період розвитку держави, вагома складова мовної культури особистості. Пошана до української мови, систематичне розширення інформаційного, практичного обсягу лексикографічних знань, стійка усвідомлена потреба в опануванні здобутків української лексикографії, бажання здійснювати лексикографічний науковий пошук, уміння і навички сприймати, впізнавати, аналізувати, зіставляти мовні явища і факти, коментувати, оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері й ситуації спілкування, залучення до науково-дослідної роботи — усе це підвищує рівень лексикографічної компетенції фахівця.
Завдання 32. Укладіть конспект: Ø «Лексикографія. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої комунікації». Завдання 30. Дайте відповіді на запитання: 1) Що таке лексикографія? 2) Які типи словників ви знаєте? 3) Чи можна написати якісне наукове дослідження без звернення до словника. 4) Чи підтримує держава роботу з підготовки та популяризації словників? 5) Мовознавець Олекса Синявський говорив своїм учням: «…працювати над своїм словником, себто над тим, щоб до речі й якнайкраще вжити слово, треба б далеко більше, ніж то в нас ведеться… Така праця… збагачує лексику, витончує її і зменшує лексичну однобокість, хибні нахили залюблятися в одних словах (чи з певними наростками) і обминати інші». Прокоментуйте слова вченого. Що для вас означає працювати зі словником? 6) Назвіть шляхи формування лексикографічної компетенції фахівця. Завдання 33. Перекладіть текст українською мовою. Випишіть терміни. Дайте визначення терміна. Понятие «биосфера». Термин «биосфера» в научную литературу введен в 1875 г. австрийским ученым-геологом Эдуардом Зюссом. К биосфере он отнес все то пространство атмосферы, гидросферы и литосферы (твердой оболочки Земли), где встречаются живые организмы. Владимир Иванович Вернадский (1863-1945) использовал этот термин и создал науку с аналогичным названием. Если с понятием «биосфера», по Зюссу, связывалось только наличие в трех сферах земной оболочки (твердой, жидкой и газообразной) живых организмов, то, по В. И. Вернадскому, им отводится роль главнейшей геохимической силы. При этом в понятие биосферы включается преобразующая деятельность организмов не только в границах распространения жизни в настоящее время, но и в прошлом. В таком случае под биосферой понимается все пространство (оболочка Земли), где существует или когда-либо существовала жизнь, то есть где встречаются живые организмы или продукты их жизнедеятельности. В.И. Вернадский не только сконкретизировал и очертил границы жизни в биосфере, но, самое главное, всесторонне раскрыл роль живых организмов в процессах планетарного масштаба. Он показал, что в природе нет более мощной геологической (средообразующей) силы, чем живые организмы и продукты их жизнедеятельности. Учение В. И. Вернадского о биосфере произвело переворот во взглядах на глобальные природные явления, в том числе геологические процессы, причины явлений, их эволюцию. До трудов В. И. Вернадского эти процессы прежде всего связывались с действием физико-химических сил, объединяемых термином «выветривание». В. И. Вернадский показал первостепенную преобразующую роль живых организмов и обусловливаемых ими механизмов образования и разрушения геологических структур, круговорота веществ, изменения твердой (литосферы), водной (гидросферы) и воздушной (атмосферы) оболочек Земли (Основы общей биологии). Завдання 34. Запишіть речення, підкресливши юридичні та історичні терміни. З’ясуйте правила написання цих слів. 1.У жовтні 2007 року відбулися вибори до Верховної Ради України. 2. Під час виборів було розглянуто декілька кандидатур на посаду Прем’єр-міністра України. 3. На заняттях з правознавства необхідно засвоїти систему соціальних норм, правові форми організації та діяльності держави. 4. У студентів велике зацікавлення викликає вивчення кримінально-процесуального права. 5. Значна частина студентів юридичного факультету має на меті працювати адвокатами. 6. У нашому місті багато юридичних фірм, кожна з яких має свого юрисконсульта. 7. Згідно з Декларацією про державний суверенітет України, виборним державним органом є Верховна Рада України.
Завдання 35. Підготуйте рекламу одного з електронних словників, враховуючи його мету, оптимальний обсяг інформації на сайті, вікові особливості глядачів, специфіку сприйняття інформації з екрана, вплив кольору фону і шрифту на розуміння інформації.
Завдання 36. За тлумачним словником з’ясуйте значення слова «поступити» і відредагуйте словосполучення. Поступив на роботу, поступити у продаж, поступив у вищий навчальний заклад, поступив справедливо, поступили заявки.
Завдання 37. Перекладіть слова і словосполучення історико-правової тематики українською мовою і вибірково складіть з п’ятьма речення. Блюсти интересы государства; дееспособный; гражданское законодательство; законосообразный; изобличать взяточника; кража со взломом; криминально-правовой; юридическая несостоятельность; первобытное общество; окончание дознания; повестка об исполнении; легкое телесное повреждение; пользоваться избирательным правом; применение мер пресечения; первобытный; эксплуатируемый; сословные привилегии; долговременный; государственный долг.
Завдання 38. Сформуйте пари з українських слів та їхніх іншомовних відповідників, запишіть у стовпчик. Виправлення – … Винайм – … Нісенітниця – … Заохочення – … Найкращий – … Прибутковий – … Кругообіг – … Тотожний – … Уподібнення – … Зменшення – …
Завдання 39. Поясніть значення паронімів: унітарний, утилітарний; дискваліфікація, декваліфікація; дефект, дефективний; дискримінація, дискредитація, дискретний; категорійний, категоричний; градація, гравітація; стимуляція, симуляція. Завдання 40. Доберіть іншомовні антоніми до термінів: активний, мінімальний, гомогенний, регулярний, горизонтальний, суб’єктивний, аналіз, дедуктивний, макросистема, динаміка, прогрес. Завдання 41. Повторіть «Правопис прізвищ, імен та по-батькові. Особливості передачі слов’янських прізвищ українською мовою».
Слов’янськi прiзвища, як i будь-якi власнi назви, не перекладаються. Вони передаються за допомогою українських лiтер та за загальними правилами українського правопису.
Початковий голосний А не змiнюється: Александров, Алексєєв. У росiйських прiзвищах типу Долгих приголосний Л не змiнюється: Апостроф у прiзвищах пишеться за загальними правилами українського правопису: Аляб'єв, Прокоф'єв.
- чоловічі прізвища на - о та на приголосний відмінюються в українській мові, жіночі не відмінюються.
В офiцiйнiй cистемi iменування третiм обов'язковим компонентом є iм'я по батькові, тому слiд звернути увагу на правила їх утворення: чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів – ович, -йович; жіночі – - івн (а), - ївн (а).
Винятки:
Завдання 42. Запишіть прізвища українською мовою. 1. Голубев, Елизаров, Успенский, Гурьев, Серов, Гордеев, Зуев, Асеев, Мичурин, Соломенцев, Шитиков, Черных, Данилов, Николаев, Игнатов, Медведев, Миломаев, Чижиков, Быковский, Соболев, Кибальчич, Ключиков, Федоров, Артемов, Мечников. 2. Кузьмичев, Белов, Самарин, Наседкин, Цветаева, Колесникова, Кузнецов. Долгая, Лесная, Семёркин, Одинцов, Богатырькова, Серов, Новиков, Садовников, Резников, Верещагин, Князев, Сергеев, Семёнов, Берёзин, Тихомиров, Артемов, Звягильский, Прокофьев, Юрьев, Филиппов, Ефимов, Гнедич, Ильяш, Никулин. 3. Белянчикова, Мещанинов, Ветров, Певцов, Якубович, Ветлицкая, Николаев, Соловьёв, Лановой, Анисимов, Дорофеев, Ковалёв, Лопатников, Малой, Пирожников, Пугачова, Савицкая, Третьяков, Смирнов, Смеляков, Виноградов, Петрищев, Рогачов, Чичиков.
Завдання 43. Провiдмiняйте поданi власнi назви. Дорошенко Андрiй, Петрова Надiя, Вiтер Степан, Майборода Марiя, Плющ Iван.
Завдання 44. Вiд поданих чоловiчих прiзвищ утворіть форми родового, давального та орудного вiдмiнкiв. Майборода, Горпинич, Чайка, Кобзар, Грабар, Золотар, Шуляр, Макогiн, Коваль, Вiтер, Канiвець, Швець, Тимошенко, Макуха.
Завдання 45. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Євген, Едуард, Андрій, Олександр, Юрій, Василь, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег, Ігор, Павло, Геннадій, Георгій, Михайло, Віталій, Валерій, Валентин, Іван, Микола, Максим, Генріх, Лев, Антон, Макар, Сергій, Петро, Данило, Панас.
Завдання 46. Поставте у кличному відмінку: Іван Петрович, Олена Дмитрівна, Марко Євгенович, Любов Семенівна, товариш лейтенант, пан директор, пан адміністратор, сеньйора Лючія, Генріх Йосипович, Петро Кирилович, Ольга Ігорівна, шановний громадянин, пан Президент.
|
Вивчаючи цю тему, слiд звернути увагу на те, що власнi назви, порiвняно з загальними, виникають, функцiонують, змiнюються за певними правилами, якi властивi тiльки їм. Особливою ознакою власних назв є те, що вони можуть побутувати у паралельних формах, кожна з яких має однакову юридичну силу: Пономарiв i Пономарьов, Боднарук i Бондарук, Антiн i Антон.
Росiйськi суфiкси -ск-, -цк- передаються вiдповiдно як -ськ-, -цьк -: Трубецькой, Яворський.
В українськiй мовi прiзвища вiдмiнюються за таким зразком:
- прiзвища, що мають закiнчення iменникiв, вiдмiнюються як iменники
