Практичне заняття 3. Основи культури української мови

План:

1. Комунікативні ознаки культури мови.

2. Комунікативна професіограма фахівця.

3. Орфографічні норми української літературної мови:

· чергування приголосних;

· тестування.

4. Робота з текстом.

Література;

v Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф.С.Бацевич. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 122-126.

v Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. – К.2007. – С.11-18.

v Українська мова за професійним спрямуванням: практикум: навч. посібник / Т.В.Симоненко, Г.В.Чорновол, Н.П.Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С.55-57.

v Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В.Шевчук, І.В.Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С.67-71.

Завдання 21. Дайте відповідь на запитання:

1) Що таке мовнокомунікавна компетенція?

2) У чому полягає вміння говорити?

3) У чому полягає суть вміння слухати?

4) У чому полягає суть вміння читати?

5) У чому полягає суть вміння писати?

6) Як креативність особистості впливає на рівень мовнокомунікативної компетенції?

7) Які креативні якості важливі для особистості?

8) Що передбачає формування мовнокомунікавної компетенції?

Завдання 22. Запишіть у таблицю знання і вміння, що відповідають кожному складнику мовної компетенції:

Складники мовної компетенції	Знання і вміння
Лексична компетенція
Граматична компетенція
Семантична компетенція
Фонологічна й орфоепічна компетенції
Орфографічна компетенція
Пунктуаційна компетенція

Завдання 23. Виправте недоречні тавтології і плеоназми. Правильні варіанти запишіть.

1.Я віддав товаришеві свою особисту книжку. 2. У грудні місяці потрібно подати річні звіти. 3. Праця наших працівників не залишиться непоміченою. 4. З вулиці було чути крик дитячих голосів. 5. Давай зустрінемось о вісімнадцятій вечора. 6. Ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо Шевченкові слова. 7. Фонетичними засобами української мови можна передати крики тварин і птахів, звуки машин, механізмів, течію води та інші шуми довкілля. 8. У своєму творі письменник відтворив тогочасні суспільні процеси.

 

Завдання 24. Продовжте речення:

Основними ознаками комунікативно якісного мовлення ….

Правильність мовлення означає ….

Перша умова логічності мовлення – ….

Друга умова логічності мовлення – ….

Точність мовлення досягається ….

Ясність мови визначається ….

Чистота мови уявляється ….

Виразність є ознакою культури мови ….

Різноманітність і багатство мови ….

Естетичність мови – ….

 

Завдання 25. Перекладіть текст українською мовою.

Биология – комплекс наук о живой природе. Биология как наука изучает строение, жизнедеятельность, происхождение живых существ, их взаимоотношения между собой и с окружающей средой. В биологию входят поднауки, такие как экология.

Живые организмы отличаются от объектов неживой природы особенностями химического состава, обменом энергии и веществ, наличием изменчивости и наследственности, развитием, размножением, ростом, раздражимостью, саморегуляцией, приспособленностью.

В зависимости от предмета изучения биологию делят на отдельные науки. Так, экология изучает взаимодействия между организмами, средой их обитания, микро биология дает знания о бактериях; ботаника – жизнедеятельность и строение растений; зоология – животных, микология – о грибах; генетика изучает закономерности изменчивости, наследственности, химический состав организмов и пути взаимопревращения веществ являются предметом изучения биохимии; взаимоотношения организмов между собой и с окружающей средой – экологии; цитология исследует клетку; гистология – ткани, анатомия – внутреннее строение организмов; морфология – внешнее строение; физиология – особенности жизнедеятельности; эволюционное учение – закономерности возникновения жизни на Земле и ее развития. Биология как наука – это очень важная наука (Учебник).

Завдання 26. Враховуючи майбутній свій фах, укладіть комунікативну професіограму.

Завдання 27. Дайте відповідь на запитання: «В яких комунікативних ситуаціях можна послуговуватися словами пан, пані»?

Завдання 28. Повторіть правопис слів іншомовного походження

Слова іншомовного походження складають близько 10% лексики української мови. Давнозапозиченi лексичнi одиницi повнiстю адаптувалися на нашому мовному ґрунтi, тому їх написання не є проблематичним (папiр, iсторiя, гиря). Але щодо бiльшостi iншомовних слiв, то пiд час їх написання необхiдно користуватися такими правилами:

 

Правило	Приклад
І	На початку слова	iдея, iсторiя, партійний,
Після приголосних перед голосними, є та й	генiй, дiапазон, аксiома
Після приголосних у географічних назвах та особових іменах, а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова	Нiл, Сочi, Овiдiй, Грiмм
У кiнцi незмiнюваних слiв	мерсi, таксi, попурi
Пiсля б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним:	бiзнес, фiзика, вiтрина
И	У загальних назвах пiсля приголоснихд, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним	директор, позицiя, силует
У географiчних назвах з кiнцевими -ида, -ика	Флорида, Антарктида, Африка, Мексика
У географiчних назвах пiсля приголоснихдж, ж, ч, ш, щ ц перед приголосним	Алжир, Чилi, Чикаго
У географiчних назвах iз звукосполученням -ри- перед приголосними (крiм j)	Крит, Париж, Мадрид
У винятках пiсля приголосних д, т та деяких випадках згiдно з традицiйною вимовою	Сирiя, Сицилiя, Пакистан, Єрусалим, Вавилон, Єгипет, Китай, Бразилія, Аргентина
У деяких давнозасвоєних iншомовних словах вiдповiдно до вимови та словах християнського походження	нирка, спирт, вимпел, квитанція, митрополит, християнство
Ї	Пiсля голосного	мозаїка, Енеїда, наївний
Є	Коли iншомовний Е вимовляється як звукосполучення й + е	Ємен, Єнот
Пiсля апострофа, м'якого знака, е, i, й	бар'єр, iнтер'єр, реєстр, абiтурiєнт, вольєр ( але проект, проекцiя)
Е	Пiсля твердих приголосних	лекцiя, декан
На початку слова	екзамен, енциклопедiя
Пiсля голосних (крiм i)	дует, аеропорт

 

Подовження приголосних
не зберігається	зберігається
У загальних назвах iншомовного походження: група, клас, сума, ват. Винятками є слова типу білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мулла, нетто, панна, пенні, тонна.	У власних назвах та похiдних формах подовження: Марокко, марокканець, Шиллер, шиллерiвський.
Подвоєння приголосних
Якщо префісне і безпрефіксе слова в українській мові за своїм значенням далеко відійшли одне від ного, напр.: анотацiя, конотацiя	При збiгу однакових приголосних префiкса та кореня, коли в українській мовi існують слова безпрефiкснi: сюрреалiзм (бо є реалiзм), iнновацiя (бо є новацiя).

 

М’який знак пишеться
пiсля приголосних д, т, з, с, л, нперед я, ю, є, ї, йо:	адью, вiньєтка, мiльярд, бульйон;
вiдповiдно до вимови пiсля Лперед приголосними:	фiльм, дельфiн (але залп, катафалк);
вiдповiдно до вимови в кiнцi слiв:	магiстраль, Булонь (але бал, шприц, рулон).

 

Наявнiсть чи вiдсутнiсть апострофа у словах iншомовного походження регламентується загальними правилами української мови (див. Практичне заняття 1). Цей знак вживається для роздiльної вимови твердих приголосних перед я, ю, є, ї. Твердими приголосними в українській мові є: б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ч, ш: миш'як, Рив'єра, комп'ютер, iнтерв'ю, ад'ютант (але бюро, рюкзак, пюре - вiдповiдно до вимови).

 

Завдання 29. Перепишіть слова, вставляючи букви е, и, і. Вибір обґрунтуйте.

Ц…вілізація, р…гіон, д…ректор, кр…терій, д…фіцит, д…позит, тер…торія, пр….оритет, м…дицина, з…фір, р…туал, м…трополит, к…ргиз, бургом…стр, Ват…кан, Ар…стотель, д…плом, Ваш…нітон, х…мера, Мадр…д, с…лует, Алж…р, арх….в, д…абет, д…с…дент, х…рург, юр…ст, пс…холог, ф…з…олог, Вав…лон, Ч…лі, кл…єнт, ід…лія, д…кц…я, ас…стент, аж…отаж.

 

Завдання 30. Поясніть правила вживання апострофа у словах іншомовного походження.

Ад’ютант, бязь, бюджет, комп’ютер, миш’як, рюкзак, прем’єра, інтерв’ю,

курйоз, пюре, бар’єр, ар’єргард, ф’ючерс, фюзеляж, тюрбан, п’єдестал, Рив’єра, Мюллер, д’Артаньян, Женев’єва, Барб’є, О’Генрі, Фур’є, Гюго, П’ємонт.

 

Завдання 31. Перекладіть текст українською мовою:

Признаки живых организмов

1. Обмен веществ и энергии с окружающей средой, за счет которого поддерживается постоянство внутренней среды организма (гомеостаз).

2. Раздражимость – способность организма избирательно реагировать на внешние воздействия.

3. Самовоспроизведение – способность организма давать потомство, которое за счет наследственности похоже на родителя.

4. Способность к эволюции: за счет изменчивости дети рождаются не полными копиями родителей, и этих детей рождается слишком много, на всех не хватает ресурсов, поэтому выживают наиболее приспособленные.

5. Постоянство состава:

98% массы всех живых организмов составляют СОНN, причем углерода и азота в них содержится гораздо больше, чем в окружающей среде

Хиральная чистота: в живых организмах содержатся только левовращающие аминокислоты и правовращающие сахара.

Каждый из этих признаков не является уникальным: обмен веществ и энергии характерен для лесного пруда, самовоспроизведение – для кристаллов, эволюция – для звёзд. Поэтому точное определение жизни дать тяжело.

Волькенштейн: Живые тела, существующие на Земле, представляют собой открытые, саморегулирующиеся и самовоспроизводящиеся системы, построенные из биополимеров – белков и нуклеиновых кислот (Учебник).