Ієрархія діаграм

Побудова SADT-моделі починається з представлення всієї системи у вигляді простої компоненти - одного блоку і дуг, що зображають інтерфейси з функціями поза системою. Оскільки єдиний блок представляє всю систему як єдине ціле, ім'я, вказане в блоці, є загальним. Це вірно і для інтерфейсних дуг - вони також представляють повний набір зовнішніх інтерфейсів системи в цілому.

Потім блок, який представляє систему як єдиний модуль, деталізується на іншій діаграмі за допомогою декількох блоків, сполучених інтерфейсними дугами. Ці блоки являють собою основні підфункції початкової функції. Дана декомпозиція виявляє повний набір підфункцій, кожна з яких представлена як блок, межі якого визначені інтерфейсними дугами. Кожна з цих підфункцій може бути піддана декомпозиції так само для детальнішої уяви.

У всіх випадках кожна підфункція може містити тільки ті елементи, які входять в вихідну функцію. Окрім цього, модель не може опустити ні одного елемента, тобто, батьківський блок і його інтерфейси забезпечують контекст. До нього неможливо нічого добавити, і з нього не може бути нічного видалено.

Модель SADT є серією діаграм з супровідною документацією, що розбивають складний об'єкт на складові частини, які представлені у вигляді блоків. Деталі кожного з основних блоків показані у вигляді блоків на інших діаграмах. Кожна детальна діаграма є декомпозицією блоку з більш загальної діаграми. На кожному кроці декомпозиції більш загальна діаграма називається батьківською для детальнішої діаграми.

Дуги, що входять в блок і виходять з нього на діаграмі верхнього рівня, є точно тими ж самими, що і дуги, що входять в діаграму нижнього рівня і виходять з неї, тому що блок і діаграма представляють одну і ту ж частину системи.

На рис.14.3-14.5 представлені різні варіанти виконання функцій і з'єднання дуг з блоками.

 

Рисунок 14.3 –. Одночасне виконання

Рисунок 14.4 – Відповідність повинна бути повною і несуперечливою

 

Деякі дуги приєднані до блоків діаграми двома кінцями, у інших же один кінець залишається не приєднаним. Не приєднані дуги відповідають входам, керуванням і виходам батьківського блоку. Джерело або одержувач цих граничних дуг може бути виявлений тільки на батьківській діаграмі. Не приєднані кінці повинні відповідати дугам на початковій діаграмі. Всі граничні дуги повинні продовжуватися на батьківській діаграмі, щоб вона була повною і несуперечливою.

На SADT-діаграмах не вказані явно ні послідовність, ні час. Зворотній зв’язок, ітерації, продовження процесів і перекриття (за часом) функцій можуть бути показані за допомогою дуг. Зворотній зв’язок може виступати у вигляді коментарів, зауважень, виправлень і т.п. (рис.14.5).

 

Рисунок 14. 5 – Приклад зворотного зв'язку

 

Як було відмічено, механізми (дуги з нижнього боку) показують засоби, за допомогою яких здійснюється виконання функцій. Механізм може бути людиною, комп'ютером або будь-яким іншим пристроєм, який допомагає виконувати дану функцію (рис.14.6).

Рисунок 14.6 – Приклад механізму

 

Кожен блок на діаграмі має свій номер. Блок будь-якої діаграми може бути далі описаний діаграмою нижнього рівня, яка, у свою чергу, може бути далі деталізована за допомогою необхідного числа діаграм. Таким чином, формується ієрархія діаграм.

Для того, щоб вказати положення будь-якої діаграми або блоку в ієрархії, використовуються номери діаграм. Наприклад, А21 є діаграмою, яка деталізує блок 1 на діаграмі А2. Аналогічно, А2 деталізує блок 2 на діаграмі А0, яка є самою верхньою діаграмою моделі. На рис.14.7 показано типове дерево діаграм.

Рисунок 14.7 – Ієрархія діаграм

 

Контрольні питання та завдання

1. Що показують функціональні діаграми?

2. Хто запропонував методологію функціонального моделювання SADT? Що спонукало до створення цієї методології?

3. Що є основним поняттям в?

4. Скільки містить SADT-діаграма блоків і дуг, а також можливих версій?

5. Що використовують для позначення різних версій?

6. Що відображають на діаграмі блоки, а що дуги?

7. При розгалуженні та з’єднанні дуги зберігають свої об’єкти?