Студопедия — ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТИ ЕНЕРГІЇ У ЛЮДИНИ МЕТОДОМ ПОВНОГО ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТИ ЕНЕРГІЇ У ЛЮДИНИ МЕТОДОМ ПОВНОГО ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ






Мета. Ознайомитись з методикою розрахунків витрат енергії за допомогою даних, отриманих при застосуванні метода непрямої калориметрії.

 

Прилади та матеріали. Калькулятор.

Об’єкт дослідження. Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки. Непряма калориметрія. Дихальний коефіцієнт, його величина при окислені у організмі вуглеводів, білків, жирів. Калоричний еквівалент оксигену.

 

Завдання 1. Визначення обміну білків, жирів та вуглеводів за дихальним коефіцієнтом.

Для визначення енергетичного балансу найбільш поширеним є метод непрямої калориметрії. Він ґрунтується на визначенні газообміну, тобто на кількості спожитого О та виділеного СО . На кожний літр спожитого О при окисленні білків звільняється близько 4, 5 ккал, жирів – 4, 7 ккал, вуглеводів – 5 ккал.

Щоб мати більш точні відомості про витрати енергії, визначають вміст азоту у сечі під час експерименту. Знаючи, що білки містять 16% азоту, можна визначити, яка кількість їх розклалася.

Приклад № 1. Досліджуваний протягом 5 хв видихає повітря у мішок Дугласа. Потім мішок закривають і визначають вміст О та СО за допомогою газового лічильника.

ü По різниці між вмістом О у атмосферному (21%) і видихнутому (наприклад, 17%) повітрі обчислюють поглинання О з повітря при диханні: 21%-17%=4%, або 40 мл на 1 л повітря.

ü Знаючи вміст СО у видихуваному повітрі (за даними визначення – 3, 5%), обчислюють дихальний коефіцієнт: ДК=СО =35: 40=0, 87.

ü Обчислюють ХОД та кількість поглинутого О за одиницю часу (л/хв) на основі даних про поглинання О і об’єм видихнутого повітря. Тобто, за 5хв досліджуваний видихнув 30л повітря, а за 1хв – 6л. споживання 02 дорівнює: 40мл·6=240мл або 0, 24 л/хв.

ü Обчислюють витрату енергії за 1 хв, 1 год, 1 добу. Калоричний еквівалент О при ДК = 0, 87, рівний 20, 66 кДж; витрата енергії за 1 хвилину дорівнює 20, 66·0, 24 = 4, 96 кДж (1, 18 ккал); витрата енергії за 1 годину дорівнює 4, 96 кДж·60=297, 6 кДж (71 ккал); витрата енергії за 1 добу дорівнює 297, 6 кДж·24=7142 кДж (1706 ккал).

ü При розрахунках обчислений об’єм поглинутого О та виділеного СО зводять до нормальних умов за формулою: vo=v·Р·273/Ро·(273+t), де v – одержаний у експерименті хвилинний об’єм поглинутого О або виділеного СО ; Р – атмосферний тиск під час дослідженнь; Ро - нормальний атмосферний тиск; t – температура газової суміші.

Взагалі, при розрахунках умови вважають нормальними.

Приклад № 2. Було знайдено, що людина за добу спожила 500 л О , а виділила 420 л СО . З сечею виділилося 12, 8 г азоту. Визначити витрати харчових речовин, які окислилися у піддослідного.

Для розрахунку потрібні дані, які характеризують окислення 1г речовини. За цими даними можна підрахувати витрату білків, жирів та вуглеводів.

ü Знаходимо скільки розклалося білка, якщо з сечою виділилося 12, 8 г азота:

12, 8·6, 25=80г (6, 25г білка містять 1г азоту).

Далі, виходячи з даних, що розміщені у таблиці, можна

вести подальші розрахунки.

ü Розраховуємо кількість СО2, що виділилася при окисленні 80г білку: 80·0, 77=61, 6 л.

ü Визначаємо, скільки необхідно було О2 на окислення 80г білку?

80·0, 97=77, 6 л.

 

Таблиця 14. Кількість поглинутого 02 та виділеного СО2 при окисленні поживних речовин.

При окисленні 1 г Споживається 02, л Виділяеться СО2, л Дихальний коефіцієнт
Білки 0, 97 0, 77 0, 8
Жири 2, 0 1, 40 0, 7
Вуглеводи 0, 83 0, 83 1, 0

 

ü Визначаємо, скільки 02 пішло на окислення жирів та вуглеводів разом? 50-77, 6=422, 4 л.

ü Знаходимо, скільки СО2 виділилося при окисленні жирів та вуглеводів: 420-61, 6=358, 4 л. Отже, на окислення безазотистих речовин пішло 422, 4 л 02 і при цьому виділилося 358, 4 л СО2.

ü Позначимо об’єм, що пішов на окислення жирів, через Х; тоді об’єм О2, який пішов на окислення вуглеводів буде дорівнювати (422, 4- Х)л.

ü Об’єм виділеного СО2, при окисленні вуглеводів дорівнює об’єму поглиненого при цьому О2, тобто 422, 4- Х (ДК вуглеводів дорівнює 1).

ü Визначаємо, скільки СО2 виділилося при окислення жирів. Якщо ми прийняли, що об’єм О2, який пішов на окислення жиру, дорівнює Х, то об’єм виділеної СО2 дорівнюватиме 0, 7·Х (ДК жирів дорівнює 0, 7).

ü Загальний об’єм СО2, що виділився при окисленні безазотистих продуктів, дорівнює 358, 4 л. Він складається із об’єму СО2, що виділився при окисленні жиру (0, 7·Х), і об’єму СО2, що виділився при окисленні вуглеводів (422, 4- Х). За цими даними можна скласти рівняння, яке визначить величину Х, тобто об’єм О2, який пішов на окислення жиру: 358, 4=(422, 4-Х)+0, 7·Х, Х=213л.

ü Визначаємо об’єм О2, який пішов на окислення вуглеводів: 422, 4-213=209, 4 л.

ü Знаходимо, скільки окислилося вуглеводів, якщо на окислення 1г їх іде 0, 83 л О2: 209, 4: 0, 83=252, 3г.

ü Знаходимо, скільки окислилося жирів, якщо на окислення 1г їх іде 2 л О2: 213: 2=106, 5г.

Таким чином, розрахунок показує, що у організмі піддослідного окислилось: білка – 80г; жиру – 106, 5 г; вуглеводів – 252, 3 г.

 

Приклад № 3. Досліджуваний у стані спокою протягом 3 хв видихнув 18 л повітря, у якому знаходилося 15, 96% О2 та 4, 53% СО2. Визначте основний (енергетичний) обмін у досліджуваного.

ü Знаходимо хвилинний об’єм дихання: ХОД=18: 3=6 л повітря.

ü Знаходимо % вміст поглинутого О2:

20, 96% у повітрі-15, 96% видихнуто=5%.

ü Аналогічно знаходимо % вміст видихнутого СО2:

4, 53% у повітрі-0, 03% видихнуто=4, 5%.

ü Розраховуємо кількість мл О2, що поглинуто організмом:

100мл повітря – 5мл О2

6000 - Х; Х=300мл.

ü Розраховуємо кількість мл СО2, що виділено організмом:

100мл повітря – 4, 5мл СО2

6000 - Х; Х=270мл.

ü Визначаємо дихальний коефіцієнт: ДК=СО22=270/300=0, 9.

ü Знаходимо калоричний еквівалент О2 (тобто, скільки буде виділено тепла у ккал при згорянні 1л О2, якщо ДК дорівнює 0, 9). По таблиці: 1л О2 – 4, 924 ккал

0, 3л О2 – Х;

Х=1, 641 ккал/хв.

ü Визначаємо основний енергетичний обмін:

ОО=1, 641·1440=2363ккал.

 

Завдання 2. Розв’язування фізіологічних задач.

1. Людина спожила 576 л О2, а виділила 472 л СО2. З сечею виділилося 16, 9 г азоту. Визначте витрати харчових речовин, які окислилися.

2. Розрахуйте кількість енергії, що виділилася, якщо під час досліду окислилися тільки вуглеводи, та при цьому видилилося 6 літрів СО .

3. Розрахуйте кількість енергії, що виділилася, якщо під час досліду окислилися тільки жири, та при цьому видилилося 12 літрів СО .

4. Розрахуйте кількість енергії, що виділилася, якщо під час досліду окислилися тільки білки, та при цьому видилилося 8 літрів СО .

5. Досліджуваний у стані спокою протягом 3 хв видихнув 24 л повітря. Газоаналізатор показав, що у видихнутому повітрі знаходиться 16% О2 та 4, 73% СО2. Визначте основний обмін (енергетичний) у досліджуваного.

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Як зміниться величина ДК після тривалої гіпервентиляції?

2. Чим більшу роботу здійснює м’яз, тим інтенсивніше він використовує оксиген. Чи можна стверджувати, що чим більш складну роботу здійснює мозок, тим більше оксигену він використовує?

3. Як зміниться величина ДК при швидкому ожирінні, наприклад, при відкормлюванні гусей?

4. Як змінюються ДК, ХОД, поглинання О , виділення СО та витрати енергії при фізичному навантаженні?

 

 

Лабораторна робота № 19.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1376. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия