Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Визначення межі текучості





Стандартний метод визначення текучості (ГОСТ 5180–84) застосовується для м'яких незцементованих глинистих порід, що складаються переважно з часток розміром менше 1 мм. Цей метод не застосовують для глинистих порід, які містять значну кількість рослинних залишків (почви, заторфовані породи, торф).

Межа текучості wL — вологість грунту, при якій грунт знаходиться на межі пластичного і текучого станів.

Межу текучості слід визначати як вологість приготованої з досліджуваного грунту пасти, при якій балансирний конус занурюється під дією власної ваги за 5 с на глибину 10 мм.

Обладнання і матеріали

1) стандартний балансирний конус; 2) стаканчик діаметром не менше 4 см і висотою не менше 2 см; 3) технічні ваги; 4) бюкси скляні або алюмінієві; 5) ексикатор; 6) сушильна шафа; 7) сито з діаметром отворів 1 мм; 8) ступка з гумовим товкачем; 9) чашка фарфорова діаметром 10–15 см; 10) шпатель.

Балансирний полірований конус виготовляється з нержавіючої сталі або латуні з кутом при вершині 30º і заввишки 25 мм. На відстані 10 мм від вершини на конусі вирізана кругова мітка. Балансирний пристрій складається з двох металевих куль, укріплених на кінцях проволочного прута, зігнутого в півколо, який проходе всередині верхньої частини конуса. Загальна маса конуса 76 г (з погрішністю 0, 2 г). Для випробування породи потрібна спеціальна підставка.

 

Послідовність визначення

1. Для визначення межі текучості використовують моноліти або зразки порушеного складання, для яких потрібне збереження природної вологості.

Для грунтів, що містять органічні речовини, межу текучості визначають відразу після розкриття зразка.

Для грунтів, які не містять органічних речовин, допускається використання зразків грунтів в повітряно-сухому стані.

2. Зразок грунту природної вологості розминають шпателем у фарфоровій чашці або нарізують ножем у вигляді тонкої стружки (з добавкою дистильованої води, якщо це потрібно), видаливши з нього рослинні залишки які більше за 1 мм, відбирають з роздрібнюваного грунту методом квартування пробу масою близько 300 г і протирають крізь сито з сіткою № 1.

Пробу витримують в закритій скляній посудині не менше 2 год.

3. Зразок грунту в повітряно-сухому стані розтирають у фарфоровій ступці або в машині для розтирання, не допускаючи дроблення часток грунту і одночасно видаляючи з нього рослинні залишки більші за 1 мм, просіюють крізь сито з сіткою № 1, зволожують дистильованою водою до стану густої пасти, перемішуючи шпателем, і витримують в закритій скляній посудині згідно п. 2.

4. Для видалення надлишку вологи із зразків глею проводять обтискання грунтової пасти, поміщеної в бавовняну тканину між листами фільтрувального паперу, під тиском (прес, вага). Грунтову пасту з глею не допускається витримувати в закритій скляній посудині.

5. Додавати сухий грунт в грунтову пасту не допускається.

6. Підготовлену грунтову пасту ретельно перемішують шпателем і невеликими порціями щільно (без повітряних порожнин) укладають в циліндрову чашку до балансирного конуса. Поверхню пасти загладжують шпателем врівень з краями чашки.

7. Балансирний конус, змащений тонким шаром вазеліну, підводять до поверхні грунтової пасти так, щоб його вістря торкалося пасти. Потім плавно відпускають конус, дозволяючи йому занурюватися в пасту під дією власної ваги.

8. Занурення конуса в пасту протягом 5 с на глибину 10 мм показує, що грунт має вологість, що відповідає межі текучості.

9. При зануренні конуса протягом 5 с на глибину менше 10 мм, грунтову пасту витягують з чашки, приєднують до пасти, що залишилася, додають трохи дистильованої води, ретельно перемішують її і повторюють операції, вказані в пп. 6–8.

10. При зануренні конуса за 5 с на глибину більше 10 мм грунтову пасту з чашки перекладають у фарфорову чашку, злегка підсушують на повітрі, безперервно перемішуючи шпателем і повторюють операції, вказані в пп. 6–8.

11. Після досягнення межі текучості (п. 8) з пасти відбирають проби масою 15—20 г для визначення вологості відповідно до вимог ГОСТ 5180–84.

Для кожної проби проводять не менше двох паралельних визначень. Розходження в результатах паралельних визначень вологості більше 2% не допускаються. По двох визначеннях встановлюють значення вологості породи з точністю 1%, яке і приймається рівним межі текучості.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1434. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия