Первісне нагромадження капіталу у Франції
Процес первісного нагромадження капіталу мав місце і у Франції, але форми його були досить своєрідними. На початок 16 ст. Франція майже завершила своє територіальне об’єднання і була єдиною і сильною державою. Абсолютна більшість населення жила у селі. Міста, за деякими виключеннями, були невеликими і їх промисловість носила ремісничий характер. Розвиток товарно-грошових відносин та домінування грошової ренти призвели до важливих наслідків. Вимоги сеньйора щодо сплати ренти точно в призначений термін, необхідність грошових позик для розширення та поліпшення виробництва, а особливо зростання державних податків, викликали зростання селянської заборгованості. В село поступово проникає лихварський капітал, а разом із ним зростає вплив буржуазії. Буржуазія та чиновне дворянство (люди мантії), яке вийшло з неї, в великих масштабах скупали права сеньйорів на збирання феодальної ренти, а також селянські борги. Вони ж надавали позики під заставу землі у формі так званої конституйованої ренти, при якій відсотки за позику сплачувалися натурою чи грошима із розрахунку на всю площу господарства боржника. Борги часто сплачувалися декількома поколіннями. Заборгованість дуже часто приводила до змушеного продажу землі. Буржуазія посилювала свій вплив і другим шляхом. Скуповуючи землю, вона як правило не створювала власних господарств, а здавала землю в оренду селянам на умовах короткострокової оренди. Процес первісного капіталу у Франції на відміну від Англії відбувався без швидкої експропріація землі у селянство. Держава збільшувала податки, щоб компенсувати втрати фінансової і феодальної ренти, яка знецінилася внаслідок “революції цін”. Представники французької буржуазії з метою закріплення свого спеціального положення купували дворянські титули, посади в урядових фінансових закладах. Купувалося також право на збирання податків. Майже усі непрямі податки віддавалися на відкуп компаніям так званих “фінансистів”, які наживали величезні капітали шляхом жорстокого вимагання. Додатково погіршила положення селянства впроваджена з 16 ст. система внутрішньої позики. Погашення відсотків лягала у формі додаткових податків на плечі селян. Це також значно прискорило процес так званого первісного нагромадження капіталу. Таким чином, частина французької буржуазії вже у 16 ст. заробила великі капітали на податковій системі дворянської держави. Ця обставина зумовила характерну рису, яка мала для французької буржуазії негативні наслідки і вона стала менш заповзятою у порівнянні з англійською чи голландською. Французи відставали у промисловості та торгівлі від своїх конкурентів, тому що найбільша частина грошового капіталу залишалася у фінансовій невиробничій сфері.
|
